План

1. Охарактеризуйте методику використання опорних конспектів на уроках історії

2. З’ясуйте роль і місце самостійної роботи

3. Вкажіть методичні особливості використання портретів державних та історичних діячів в процесі вивчення історії.

4. Проблемно-пошукові методи застосовуються в ході проблемного навчання.

5. Вкажіть основні принципи підбору фактичного матеріалу до уроку історії

6. Вкажіть особливості організації та методики проведення лабараторно-практичних робіт на уроках історії

7. Визначте особливості вивчення історії рідного краю в процесі викладання історичних дисциплін

8. Визначте методичні особливості розвитку в учнів вміння здійснювати самостійний науковий пошук

9. Дайте характеристику сучасному уроку історії

4. Проблемно-пошукові методи застосовуються в ході проблемного навчання.

Слід зауважити, що під проблемною ситуацією треба вважати невідповідність між тим, що вивчається і вже вивченим. При використанні проблемно-пошукових методів навчання викладач використовує такі прийоми: створює проблемну ситуацію (ставить питання, пропонує задачу, експериментальне завдання), організує колективне обговорення можливих підходів до рішення проблемної ситуації, стимулює висування гіпотез, тощо. Учні або студенти роблять припущення про шляхи вирішення проблемної ситуації, узагальнюють раніше набуті знання, виявляють причини явищ, пояснюють їхнє походження, вибирають найбільш раціональний варіант вирішення проблемної ситуації. Викладач обов'язково керує цим процесом на всіх етапах, а також за допомогою запитань-підказок.

Проблемно-пошукові методи в навчанні застосовуються здебільшого з метою розвитку навиків творчої навчально-пізнавальної діяльності, вони сприяють більш осмисленому і самостійному оволодінню знаннями. Особливо ефективно застосовуються ці методи в тих випадках, коли у студентів або учнів сформована культура пізнавальної діяльності, інтересів і здібностей, а також глибокі і міцні знання.


5. Вкажіть основні принципи підбору фактичного матеріалу до уроку історії

Під час вибору фактів передусім слід звертати увагу на:

1.Наукову достовірність, доведеність справжності факту в історичній науці;

2.Значущість для розуміння історії, факти мають відповідати головній ідеї й тенденції історичної епохи;

3.Максимальну конкретність та можливість створення на їх основі яскравого образу;

4.Високий ступінь емоційного впливу;

5.Можливість самостійного осмислення їх учнями.


6. Вкажіть особливості організації та методики проведення лабараторно-практичних робіт на уроках історії

(методик проведення тільки не має!)

Організація лабораторно-практичних занять

Організація лабораторно-практичних робіт починається з планування. Вчитель визначає теми, за якими буде їх проводити. Зважаючи на те, що навчальні програми тепер допускають певний вільний вибір вчителем тем і часу на їхнє вивчення, істотного значення набуває визначення основних вимог до теми заняття. При цьому слід виходити з того, що дослідницька робота такого виду передбачає не тільки самостійність учнів, а й глибше вивчення ними певного явища, процесу тощо. Неодмінна вимога до теми – це її значущість у загальному курсі викладанні. У курсі історії до найзначущих належать, зокрема, питання суспільно-політичного й культурного життя, погляди провідних політичних діячів, економічний розвиток, літературні і мистецькі напрями.

Крім того, тема за відведеним на її вивчення часом має допускати організацію лабораторно-практичної роботи. Здебільшого на лабораторно-практичному занятті вивчають не всі питання, які б розглядав вчитель на уроці якогось іншого типу, а лише одне (рідше два-три). Решта питань учні вивчають самостійно або ж вони переносяться на інший урок. У будь-якому разі вчителеві потрібно використати частину наступного уроку чи то для систематизації матеріалу, який учні опрацювали самостійно, чи для викладання.

До того ж на цьому уроці ще потрібно прорецензувати й узагальнити результати роботи. Усе це потребує додаткового часу. Тим-то не всяку тему можна виносити на лабораторне вивчення.

І, звичайно, вибір теми залежить від наявності джерел.

Наступний етап підготовки до лабораторно-практичного заняття – визначення його мети.

Виконання учнями дослідницької роботи передбачає здобуття знань у вигляді фактичного матеріалу; засвоєння основних понять, законів або теорій; формування специфічних, притаманних тільки цьому предметові й тільки цьому виду діяльності вмінь і навичок, що своєю чергою становлять навчальну мету роботи. З іншого боку, лабораторно-практичні заняття покликані розвивати мислення учнів, формувати пізнавальну потребу, забезпечувати переростання її в інтерес, у пізнавальну активність аж до досягнення пізнавальної самостійності, сприяти розвиткові волі й наполегливості в навчанні; удосконалювати емоційну сферу особистості; виробляти загальнонавчальні вміння й навики. У цьому полягає розвивальна мета лабораторно-практичної роботи.

Оскільки ми розглядаємо методику організації лабораторно-практичних робіт з погляду піднесення пізнавальної активності, мета заняття має включати розвиток реальних творчих можливостей учнів, що спирається на попередній досвід пізнавальної активності.Структура лабораторно-практичних робіт являє собою єдність таких складників:1) актуалізація знань і корекція опорних уявлень; 2) мотивація навчальної діяльності;3) усвідомлення змісту; 4) самостійне виконання роботи; 5) узагальнення і систематизація результатів;6) підбиття підсумків.

Характеристика роботи

Контрольна

Кількість сторінок: 12

Безкоштовна робота

Закрити

Методика викладання історії 8

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.