План

1. Визначте методи та прийоми роботи вчителя з наочними засобами навчання

2. Визначте особливості підготовки і проведення уроку семінару

3. Охарактеризуйте основні види самостійних робіт учнів з історії

4. Визначте напрямки розвитку інтересу учнів до вивчення історії

5. Визначте основні методи та прийоми роботи вчителя для реалізації завдань розвитку учнів в процесі навчання історії

6. Визначте методичні особливості формування в учнів навичок здійснення порівняльно-історичного аналізу

7. Визначте особливості підготовки і проведення уроку систематизації і узагальнення

8. Охарактеризуйте проблемно-пошуковий метод навчання.

4. Визначте напрямки розвитку інтересу учнів до вивчення історії

Сучасне навчання здебільшого витлумачують як процес цілеспрямованої, послідовної взаємодії вчителя й учнів, спрямований на засвоєння людського досвіду в певній галузі, що знайшов своє відродження в основних компонентах змісту освіти. Навчання є процесом двобічним, адже передбачає діяльність учня – учіння - і діяльність учителя – викладання. У свою чергу, процес викладання – це організація цілеспрямованого впливу викладача на учня задля досягнення певної навчальної мети. В зв’язку з цим, у центрі уваги учителів є пізнавальний інтерес як важливе особистісне утворення та характеристика навчального процесу. Психологи стверджують, що чим раніше людина усвідомлює свої психологічні особливості, тим раніше починає проявлятися в неї прагнення до вдосконалення власної особистості. Але це означає, що у напруженому, завантаженому навчальному процесі вчитель має виділити час і для діагностики пізнавальних здібностей своїх учнів. Починаючи працювати з новим класом, учителю бажано з'ясувати ставлення учнів до навчальних предметів і визначити рівень їх пізнавального інтересу до історії. Це допоможе оцінити і загальний інтелектуальний потенціал класу, і особливості кожної дитини. На одному з перших занять можна запропонувати школярам анкету. Індивідуальні особливість пізнавальних процесів, вікові зміни і цілеспрямоване досягнення результатів навчання яскраво діагностують спеціальні історичні диктанти, які можна проводити на початку і наприкінці навчального року. Для них підбираються оригінальні тести: з історії досліджуваної країни (періоду), що відрізняються своєрідністю авторського стилю. Історична інформація повинна бути викладена цілісно, але компактно; співвідношення фактичних і теоретичних положень у змісті диктанту залежить від школярів. Обсяг тексту відповідає обсягу письмових робіт з мови в цих класних (у межах 110-150). Якщо взяти за основу зміни особистісних особливостей учнів, то в своїй роботі, у напрямку посилення пізнавального інтересу учнів до історії, перш за все беру до уваги, що учні основної школи та старшої школи мають зовсім різну підготовки, виходячи з їх віку.Рівень розвитку особистості дитини в основній школі показує - дитина ще не має власних поглядів, але вже може відповідально відноситися до навчальної діяльності, що передбачає у сфері викладання реалізацію мети: допомогти дитині не втратити інтерес до навчання, як найбільше дати йому в плані розвитку його, як учня, надати приклади добрих вчинків, а також уявлень, які необхідно засуджувати, тобто світоглядних, людських цінностей.У старших класах новий рівень розвитку особистості, коли складаються компетентності учнів, їх більш усвідомлене відношення до навчання, намагання знайти та розвивати свої інтереси, відбувається вибір майбутньої професії. Все це вимагає створювати для учнів навчальні ситуації, вирішуючи які їм буде важливо мати свою точку зору, вибирати та вміти відстоювати її, бути толерантним до опонента, вміти цивілізовано вести себе в будь-якій ситуації.


5. Визначте основні методи та прийоми роботи вчителя для реалізації завдань розвитку учнів в процесі навчання історії

В залежності вфд дидактичної мети існують наступні види навчання: - теоретичне (мета – засвоєння учнями теоретичних знань), - теоретико-практичне (формулювати знання і вміння), - теоретико-дослідницьке (засвоєння способів д-ті), продуктивне (здобування досвіду)Залежно від методів (репродуктивних і творчих) навчання буває репродуктивне і творче. Залежно від сили навчання – екстенсивне, нормальне, інтенсивне.

За способом передачі соціально-історичного досвіду є: - догматичне навчання (інформаційно-повідомляюче). Мета – передача і засвоєння готових знань без роз’яснення вчителем (до 17 ст.) – пояснювально-ілюстративне (традиційне). Утверджувалось зо допомогою Коменського, Песталоцці, Ушинського. Знання пояснюються вчителем за допомогою таблиць, ілюстрацій, дослідів. Учні свідомо заучують матеріал, творчо його відтворюють, застосовують на практиці. В основі – репродуктивна діяльність учнів (17-20)В 20 ст. з’являються нові типи навчання. Проблемне. В основі – розливальне навчання. Складається з таких етапів: 1) висунення вчителем проблеми, 2) розв’язання проблемної ситуації. Спочатку вчитель показує як потрібно розв’язувати проблемні ситуації. Далі включає учнів в проблемну ситуацію, учні висовують гіпотезу. Учні можуть самостійно розв’язувати проблемні ситуації. Недоліки: немає часу, розуму учня і розуму вчителя. Програмоване. В основі самостійна діяльність учня за спеціально складеною програмою (або спеціального посібника або комп’ютера). Особливості: навчальний матеріал поділяється на невеликі дози для засвоєння. Учневі визначають конкретне завдання по кожному кроку. Матеріал розміщений в строгій послідовності. Закріплення вивченого матеріалу відбувається за допомогою вправ, які мають декілька варіантів відповідей. Є лінійні, розгалужені, адаптивні (для індивідуальної роботи). Ігрове. В процесі навчання використовуються так звані дидактичні ігри (“Затоки”, “Умільці”, “, ”Дослідники” і т.д.). Можуть бути моно ігри (з комп’ютером), тренінги (групові ігри), ігри моделювання, ділові, рольові ігри.Особливості групової гри: зростання творчої активності, значний вплив на емоційну сферу. Диференційоване: навчання з урахуванням індивідуальних особливостей учня у тій формі, коли учні групуються на основі певних особливостей для окремого навчання. Розрізняють внутрішню і зовнішню диференціацію. Внутрішня – 1) здійснення індивідуального підходу до учнів в процесі навчання. Вчитель при цьому виділяє групи учнів лише мисленно. 2) рівнева диференціація – планується досягнення обов’язкових результатів, створюються класи різного типу (підвищуються педагогічні вимоги, класи нормативні і класи випередження). Іноді це робиться на окремих уроках. Групи при рівневій диференціації повині бути рухомі. Внутрішня диференціація в межах класу, школи. Зовнішня диференціація – створення стабільних груп на певній основі (профільні класи). Така диференціація називається селективною (жорсткою). Є також елективна – вибір учнями певних курсів, факультативів за їхнім бажанням. Модульне. Організоване на основі пакету навчальних програм для індивідуального навчання. Навчальний матеріал поділяється на невеликі порції, логічно завершені – “модулі”. Модуль містить інформацію, методику роботи з цією інформацією, матеріали для практичного осмислення, практичні завдання, списки літератури. Всі матеріали подаються учневі у вигляді посібника, або за допомогою комп’ютера. При модульному навчанні основна форма навчання – модуль (а не урок) 20 хв. – в поч. Класах (або 2 рази по 20 хв.), в старших – 3 рази по 30 хв.


6. Визначте методичні особливості формування в учнів навичок здійснення порівняльно-історичного аналізу

Метод навчання — взаємопов'язана діяльність викладача та учнів, спрямована на засвоєння учнями системи знань, набуття умінь і навичок, їх виховання і загальний розвиток. У вузькому значенні метод навчання є способом керівництва пізнавальною діяльністю учнів, що має виконувати три функції: навчаючу, виховну і розвиваючу. Він є складним педагогічним явищем, в якому поєднані гносеологічний, логіко-змістовий, психологічний, педагогічний аспекти. Складовою методу навчання є прийом навчання.Прийом навчання — сукупність конкретних навчальних ситуацій, що сприяють досягненню проміжної (допоміжної) мети конкретного методу.Досить розгалуженою є класифікація методів навчання за особливостями навчально-пізнавальної діяльності учнів, яку складають:— пояснювально-ілюстративний (інформаційно-рецептивний) метод: викладач організує сприймання та усвідомлення учнями інформації, а учні здійснюють сприймання (рецепцію), осмислення і запам'ятовування її;— репродуктивний: викладач дає завдання, у процесі виконання якого учні здобувають уміння застосовувати знання за зразком;— проблемного виконання: викладач формулює проблему і вирішує її, учні стежать за ходом творчого пошуку (учням подається своєрідний еталон творчого мислення);— частково-пошуковий.(евристичний): викладач формулює проблему, поетапне вирішення якої здійснюють учні під його керівництвом (при цьому відбувається поєднання репродуктивної та творчої діяльності учнів);— дослідницький: викладач ставить перед учнями проблему, і ті вирішують її самостійно, висуваючи ідеї, перевіряючи їх, підбираючи для цього необхідні джерела інформації, прилади, матеріали тощо. Залежно від особливостей викладання та учіння, в яких поєднуються методи викладання (діяльність викладача) з відповідними методами учіння (діяльність учнів):— інформаційно-повідомляючий метод викладання і виконавчий метод учіння. Передбачають викладання навчального матеріалу без докладного пояснення, узагальнення й систематизації, а учні — заучують його без достатнього аналізу та осмислення;— пояснювальний метод викладання і репродуктивний метод учіння. Викладач не тільки повідомляє певні факти, але й пояснює їх, домагаючись осмислення, засвоєння учнями (учні засвоюють матеріал на рівні розуміння і запам'ятовування);— інструктивно-практичний метод викладання і продуктивно-практичний метод учіння. Викладач інструктує учнів словесними, наочними або практичними способами, як виконувати певні практичні дії; учні за допомогою вправ відшліфовують різні уміння і навички;— пояснювально-спонукальний метод викладання і частково-пошуковий метод учіння. Викладач частину навчального матеріалу подає в готовому вигляді, іншу частину — через проблемні завдання; учні засвоюють навчальний матеріал як за допомогою репродуктивного, так і творчого, дослідницького методу;— спонукальний метод навчання і пошуковий метод учіння. Викладач ставить перед учнями проблемні питання і завдання, організовуючи їх самостійну діяльність; учні самостійно здобувають і засвоюють нові знання в основному без допомоги викладача. Беручи за основу логіку побудови навчального матеріалу, розрізняють індуктивні, дедуктивні та традуктивні методи; логіку викладання — аналітичні, систематичні, аналітико-синтетичні, аналогічно-індуктивні, синтетично-дедуктивні; характеру пізнавальної діяльності — ілюстративні, продуктивні, творчі, акроматичні, катехізичні (запитальні) методи; ступінь самостійної роботи учнів у процесі навчання — подаючі методи (діяльність учнів в основному зводиться до сприймання словесної або наочної інформації), методи взаємодії викладача та учнів (наприклад, бесіда, дискусія тощо), методи самостійної роботи учнів; спосіб вирішення пізнавального завдання — емпіричні (засновані на досвіді, експерименті) і теоретичні (засновані на логічному аналізі) методи. Досить широко в педагогіці почали використовувати методи проблемного і програмованого навчання. Так званий бінарний підхід до класифікації методів навчання, що враховує одночасно навчальну діяльність викладача і пізнавальну діяльність учнів, передбачає: методи організації і здійснення навчально-пізнавальної діяльності; методи стимулювання і мотивації навчально-пізнавальної діяльності; методи контролю і самоконтролю за ефективністю навчально-пізнавальної діяльності.

Така розгалуженість класифікаційних типів методів навчання цілком закономірна. Однак відсутність єдиної загальновизнаної системи методів спричиняє труднощі для обміну й поширення досвіду, невизначеність місця конкретного методу в різних класифікаційних системах.

Характеристика роботи

Контрольна

Кількість сторінок: 13

Безкоштовна робота

Закрити

Методика викладання історії 6

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.