Педагогіка вищої школи 4
План
1. Альтернативні системи навчання. Пошук шляхів удосконалення психологічної освіти.
2. Концептуальні основи управління НТД студентів-психологів.
3. Дидактичні засоби управління НТД (дидактичні ігри).
4. Навчально-творча діяльність у системі підготовки психологів.
5. Організація процесу самоуправління в системі НТД студентів-психологів.
6. Зміст технології управління НТД студентів.
7. Навчально-дослідна робота студентів та її завдання.
8. Організація роботи студентських наукових гуртків з психології.
9. Організація проблемного навчання.
4. Навчально-творча діяльність у системі підготовки психологів.
Навчально-творча діяльність виступає у ролі процесора, який відчуває педагогічний вплив, направлений на створення і ефективне функціонування підсистем планування, організації навчального процесу, мотивації та контролю. НТД визначається насамперед програмованим блоком управління, який включає в себе елементи управління і самоуправління, основним з яких є модуль. Самоуправління навчанням включає такі функції студента, як: самопланування, самоорганізація, самомотивація, самоконтроль (самоаналіз), які призводять до активізації навчально-творчої діяльності і, як наслідок, до досягнення основної мети – сформованості творчого досвіду.
Корегування управлінського впливу здійснюється як викладачами і студентами, так і дидактичними процесами (інноваційні методи, форми, засоби активізації НТД), які впливають як на керовану систему, так і на систему, якою керують.
Можна визначити такі якості сучасного творчого педагога: активність, об'єктивність, цілеспрямованість, детермінізм, різнобічність, наявність стратегії, динамізм, гнучкість, мобільність, послідовність, селективність, перспективність, прогностичність, історизм, аналітичність, самокритичність, логічність, здатність бачити проблему, виявляти протиріччя, уявлення, творча фантазія. Специфіка педагогічної творчості полягає в тому, що об'єктом і підсумком його є формування особистості. Особливість педагогічної творчості в сучасних умовах полягає і в тому, що, являючись активним процесом, вона в міру розвитку науки все більше стає керованою.
Слід зазначити, що кожен творчий педагог — це особистість, він вміло опирається на свій досвід, високу теоретичну підготовленість, майстерність експерименту, емоційність, художність викладання. В основі такої педагогічної діяльності лежить індивідуальність, яка дозволяє розкрити його обдарованість. При цьому інколи виникає протиріччя, пов'язане з необхідністю реалізації нормативного фактора в навчальному процесі. Діалектика єдності і протиріччя нормативу і творчості складна і оригінальна. Норматив узаконює, алгоритмізує, формалізує навчально-виховний процес, а творчість передбачає зміни, новаторство.
Отже, вмілий педагог — це перш за все вмілий мотиватор. Він повинен створити таку педагогічну систему навчання, за якої бажання студентів працювати творчо будуть їхнім природним бажанням.
5. Організація процесу самоуправління в системі НТД студентів-психологів.
У творчій діяльності педагога максимально проявляється його індивідуальность. Разом з тим творчість кожного викладача розвивається в процесі колективної діяльності. Викладач проводить навчально-виховну роботу зі студентами у тісному контакті та єдності з усім педагогічним колективом навчально-виховного закладу. Тому результати творчої діяльності окремого педагога прямо чи побічно впливають на роботу усього педагогічного колективу. В той же час колективна творча діяльність викладацького складу зумовлює успіх роботи кожного окремого викладача. Таким чином, основними особливостями діяльності викладача є його цілісність, творчий характер, поєднання колективної діяльності і індивідуальної творчості педагогів.
У цьому контексті важливою тезою є необхідність створення відповідного творчого середовища у навчально-виховному процесі, яке повинно включати різноманітні мотиваційні, організаційні, соціально-психологічні, технічні, технологічні та інші умови. Таке середовище науково-педагогічний працівник створює відповідно цілям навчально-творчої діяльності, які випливають із соціального запиту, — формування творчообдарованого фахівця. При цьому більшість часу він витрачає саме на підготовчий процес — створення умов, які в майбутньому оточать студента в процесі його навчально-творчої діяльності.
За таких умов студент повинен мати можливість вільно і самостійно обирати напрям своєї пізнавальної діяльності: висувати наукові ідеї, з'ясовувати незрозуміле, поглиблювати процес пізнання; рецензувати творчі роботи, вносити корективи, давати поради; ділитися своїми знаннями з іншими, допомагати товаришам, коли вони відчувають ускладнення, пояснювати незрозуміле; створювати ситуації самоперевірки, аналізу особистих пізнавальних і практичних дій; урізноманітнювати діяльність, включати до пізнання елементи праці, гри, художньої, громадської та інших видів діяльності; підтримувати колективну діяльність, на основі якої відбувається формування активної соціальної позиції тощо.
Така модель творчого середовища повинна включати наступні елементи:
1) планування напрямів творчих процесів;
2) організація аудиторної, самостійної, індивідуальної на науково-дослідної роботи студентів;
6. Зміст технології управління НТД студентів.
Сучасна дидактика вищої освіти повинна адекватно реагувати на соціальне замовлення, впроваджувати інноваційні моделі креативної підготовки менеджерів, впливаючи безпосередньо на результат — формування творчої особистості фахівця.
У цьому контексті вирішальне значення має запровадження моделі управління навчально-творчою діяльністю студентів, яка поєднує в собі планування стратегії освітньої діяльності, організацію кредитно-модульної технології, мотивацію регулярної активної навчально-дослідної роботи студентів, впровадження дієвої системи зворотного зв'язку, моніторинг якості навчання тощо.
Названі процеси гостро потребують удосконалення дидактичних основ підготовки менеджерів з урахуванням сучасних тенденцій та закономірностей розвитку педагогіки. Це потребує від університетської освіти досконалих механізмів швидкого урахування нових запитів на ринку праці, вміння гнучко змінювати освітні стандарти і норми, розробку нових засад і принципів професійної діяльності викладацьких кадрів, які мають розумітися на важливій ролі критичної переоцінки суспільного досвіду та організації навчання за новими стандартами з урахуванням вимог міжнародної та європейської систем сертифікації.
Одним з основних методів активізації творчої діяльності в навчальному процесі є ігровий метод з використанням дидактичних і ділових ігор, рольового моделювання виробничих ситуацій; складання та рішення тематичних кросвордів; проведення семінарів в активній формі; дебатних турнірів тощо. У процесі ігрового методу слухачі відпрацьовують навички колективної взаємодії, вміння приймати рішення за певними обмеженнями (часу, інформації тощо), досвід творчої діяльності. Результати педагогічних експериментів свідчать, що при використанні ігрового методу в поєднанні з модульно-рейтинговою технологією майже на 25 % збільшується кількість студентів, які працюють на рівні творчого досвіду.