Використання методу case study у навчальному процесі при викладанні історії як один із способів реалізації компетентнісного підходу

ЗМІСТ

ПЕРЕДМОВА

ВИКОРИСТАННЯ МЕТОДУ CASESTUDY У НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ ПРИ ВИКЛАДАННІ ІСТОРІЇ ЯК ОДИН ІЗ СПОСОБІВ РЕАЛІЗАЦІЇ КОМПЕТЕНТНІСНОГО ПІДХОДУ

З історії виникнення кейс-методу

Сутність методу ситуаційних вправ

Як організувати діяльність в режимі кейс-методу?

ОСОБЛИВОСТІ ТА МЕТОДИКА ВИКОРИСТАННЯ МЕТОДУ CASE STUDY НА УРОКАХ ІСТОРІЇ В ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ

Особливості застосування методу casestudy на уроці історії

Притча як засіб мотивації навчальної діяльності при використанні кейс-технологій

Кейси до уроків історії

- ІСТОРІЯ. 6 КЛАС. «Розселення людей по земній кулі»

- ІСТОРІЯ. 6 КЛАС. «Ассирійська держава»

- ІСТОРІЯ УКРАЇНИ. 7 КЛАС. «Розселення слов’янських племен на території України. Сусіди східних слов’ян»

- ІСТОРІЯ УКРАЇНИ. 7 КЛАС. «Суспільно-політичний устрій та господарське життя Русі-України в ІХ-Х ст.»

- ІСТОРІЯ УКРАЇНИ. 7 КЛАС. «Внутрішня і зовнішня політика Володимира Великого Запровадження християнства»

- ІСТОРІЯ УКРАЇНИ. 7 КЛАС. «Правління Володимира Мономаха та його сина Мстислава Великого»

- ІСТОРІЯ УКРАЇНИ. 7 КЛАС. «Походи монголів на Русь. Встановлення панування Золотої Орди на українських землях»

- ІСТОРІЯ УКРАЇНИ. 8 КЛАС. «Люблінська унія»

- ВСЕСВІТНЯ ІСТОРІЯ. 8 КЛАС. «Високе Відродження»

- ІСТОРІЯ УКРАЇНИ. 9 КЛАС. «Початок національного відродження»

- ІСТОРІЯ УКРАЇНИ. 9 КЛАС. «Поширення ідей Просвітництва у Західній Україні»

- ІСТОРІЯ УКРАЇНИ. 9 КЛАС. «Масонство в Україні. Україна в програмних документах декабристів»

- ІСТОРІЯ УКРАЇНИ. 11 КЛАС. «Внесок українського народу у перемогу над нацизмом»

- ІСТОРІЯ УКРАЇНИ. 11 КЛАС. «Внутрішньополітичне становище та економічне життя УРСР у середині 50-х років. Початок лібералізації суспільного життя»

- ВСЕСВІТНЯ ІСТОРІЯ. 11 КЛАС. ТЕМА. «СРСР у період з 1945-1964 рр. Завершення епохи Сталіна. Хрущовська «відлига»

Розробки уроків з використанням методу кейс-стаді

ДОЦІЛЬНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ МЕТОДУ СИТУАЦІЙНИХ ВПРАВ НА УРОКАХ ІСТОРІЇ

ЛІТЕРАТУРА

ІІІ. Картина «Оборона Києва від монголів. В.Шаталін»

ІV. Відео «Зруйнування Києва» [Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=_9FDjaOhxRI]

V. Наслідки монгольської навали. Петро Толочко

«...Темрявою вкрилася вся країна, і полюбили ніч більше за день. Позбавилася країна жителів своїх, і блукали нею сини чужини. Були пограбовані всі багатства, але жадоба ворогів безмежна. Вони обшукали всі будинки, не залишивши у них нічого. Немов дикі кози нишпорили вони по всіх усюдах і, як вовки, обдирали все й усіх», - так писав візантійський мандрівник Альберто Веніамін.

У документі того часу записано: «Кровь отца и братья нашее оки воды много земля напои множащася же братья и чада наши в плен веданы быша, села наши мединою порастали».

Ватиканський мандрівник Плано Карпіні писав про спустошення монголами Русі так: «Монголи пішли проти Русі, зробили велике винищення землі руської, поруйнували міста й фортеці, повбивали людей. Обложили Київ, який був столицею Русі, і після тривалої облоги вони взяли його, повбивавши жителів міста. Звідти, коли ми їхали через їх землю, ми знаходили безліч голів і кісток мертвих людей, які лежали у полі, тому що це місто було дуже велике і дуже багатолюдне, а зараз воно зведено майже ні на що.

Там якщо й існує, то лише 200 будинків, а людей тих тримають у найтяжчому рабстві. Просуваючись сюди з боями, вони спустошили всю Русь». Монгольське ярмо поглибило феодальну роздробленість та посилило боротьбу за великокнязівський престол. Воно завдало колосальних втрат економіці та культурі Русі. Якщо у першій четверті ХІІІ ст. квітуча Русь цілком на рівних змагалася із Заходом, то після монгольської навали вона сильно відстала у соціально-економічному та культурному розвитку. «Волинська земля за багато років великим лісом поросла і багатьма звірамибула. Чернігівщина від нечистого Батиєва племені знелюдніла та нині лісом поросла». Про масштаби розорення Києва свідчать такі дані: з-понад 40 монументальних споруд тодішнього Києва вціліло 5-6, та й ті були сильно пошкоджені. Вороги зруйнували Десятинну церкву, Золоті ворота, Успенський собор. У вогні пожеж загинуло багато шедеврів культури. Чудовий пам’ятник староруської літератури «Слово о полку Ігореві» дійшов до нащадків лише в одному списку, решта загинула. Стародавні торгові та культурні зв’язки Русі з сусідніми країнами були перервані або помітно послабли. Порушилися зв’язки Русі з Грузією та Вірменією. У другій половині ХІІІ ст. на Русь було вчинено 15 спустошливих набігів монгольських ханів. Деякі землі спустошувалися по 4-5 разів. Знелюдніли міста, занепали села. З-понад 8 тисяч дворів у Києві залишилося приблизно 200, а з 50-тисячного населення міста уникли смерті не більше 2 тис. чоловік. У ряді районів Києва життя відродилося лише через декілька століть. Вражають результати археологічних розкопок у Києві. У багатьох місцях міста, під розвалинами стародавніх будинків, археологи знайшли купи скелетів, пронизаних стрілами, ножами, з булавами у руках. У великій глинобитній печі одного з жител знайшли скорчені скелети двох дівчаток-підлітків; коли загарбники увірвалися у місто і дорослі кияни сталі битися з ними, діти сховалися у піч, але й тут їх наздогнала смерть. На сходах, що вели до невеликої напівземлянки, були знайдені уламки посудини і поряд з нею понад тисячу кришталевих намист, що висипалися з неї. Серед намист було багато незакінчених. Археологи припускають, що якийсь майстер-ремісник у момент нападу ворогів намагався врятувати найцінніше зі свого майна, але понести не зміг, кинув або упустив на порозі і більше вже не повернувся, вочевидь, його наздогнала ворожа стріла або ремінний аркан.

«Монгольське ярмо не тільки тиснуло, але ображало й спокушало саму душу народу, що став його жертвою», - писав О.І.Герцен. Проте ні на день не припинялася боротьба українських і руських народів.

Героїчна боротьба населення Русі врятувала народи Західної Європи від руйнівного набігу кочівників.

Монголи затримали розвиток країни, але не змогли назавжди зупинити його. Загарбники не змогли знищити духовні цінності народу, вони стали тим ґрунтом, на якому постала культура України в епоху пізнього середньовіччя.

«Незважаючи на трагічні наслідки для Київської Русі монгольського ярма, завойовники не змогли знищити як історичні та культурні традиції, так і сам народ. Російський народ продовжував жити на своїй землі предків, і був гарантом безперервності історичного процесу. Спадщина Київської держави стала тією основою, на якій розвивалася культура Русі-України у середньовіччі».

Запитання до кейсу

1) У чому полягало історичне значення героїчної боротьби русичів проти монголів для народів Західної Європи?

2) Якими були причини поразки руських військ у період монгольських завоювань?

3) Запропонуйте інші варіанти вирішення проблеми, які б забезпечили перемогу в боротьбі проти монголо-татар.

4) Чим ви можете пояснити досить тривалий час панування золотоординського ярма на землях Київської Русі?

5) Яку оцінку ви можете дати наслідкам панування монгольських завойовників?

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ. 8 КЛАС. ТЕМА. «Люблінська унія»

В 1569 році в м. Любліні сталася подія, яка визначила долю кількох держав, в тому числі й України. Ця подія називається Люблінська унія. Це була визначна подія того часу, але для українського народу вона стала справжнім лихом, бо в результаті її рішень український народ остаточно втратив свою державність і опинився у польській неволі.

Історичні передумови прийняття Люблінської унії були продиктовані важливими внутрішніми і зовнішньополітичними причинами. Невелика Литва включала землі Білорусі й України, що переважали її своєю територією, населенням і природними багатствами. Тому польські магнати й шляхта здавна домагалися об’єднання Великого князівства Литовського з Польським королівством в одну державу, щоб у такий спосіб здобути собі землі насамперед України.

Люблінський сейм. Польським королем і Великим князем Литовським у ці тривожні часи був Сигізмунд II Август. Він не мав наступника, тому на ньому закінчувалася Ягеллонська династія, і король побоювався, що після нього литовські аристократи оберуть нового керівника держави, повністю відійшовши від Польщі. Крім того, ідея поглинання Короною (так називалося Польське королівство) литовських володінь вельми приваблювала й польську знать. Адже в цьому разі до Польщі долучалися б родючі українські землі з їх працьовитим населенням, польські шляхтичі могли розраховувати на нові посади, нагороди, збільшення своїх статків. Але уряд Литви й панівні кола Польщі пропонували різні умови об’єднання, тому процес затягувався.

Для остаточного вирішення питання про польсько-литовську унію між Литвою та Полщею на 23 грудня 1568 р. було призначено спільний сейм у Любліні. Литовські магнати, відчуваючи, що ситуація склалася не на їхню користь, збиралися повільно й неохоче. Тому сейм відкрився лише 10 січня 1659 р., коли до Любліна прибуло близько 160 польських сенаторів і литовських шляхтичів, і тривав до 12 серпня 1569 р.

Сигізмунд II Август, спираючись на підтримку менш заможної шляхти, у березні й травні приєднав до Польщі Волинь і Підляшшя, а 5 червня, на прохання місцевої аристократії середньої ланки, долучив до польської корони Київське, а потім Брацлавське воєводства. «Землю Руську і Князівство Київське і всіх тих земель жителів узагалі і кожного особливо од послуху, володіння і посад і повелінь Великого Князівства Литовського на вічні часи вилучаємо, звільняємо і до Польського королівства, як рівних до рівних, вільних до вільних і як власний і справжній до першого і то власного тіла і голови, з усіма взагалі і з кожним особливо, з містами, містечками, селами, повітами, або уїздами, і всіма їхніми, які б не були, маєтками, тую землю і князівство Київське вищезгаданій Короні, або Королівству Польському, прилучаємо і з’єднуємо».

Повернувшись до Любліна, литовські та українсько-білоруські магнати на колінах благали короля не губити Литовське князівство і не віддавати його до «ляської неволі». У відповідь король лише порадив їм без зайвих розмов погодитися з унією і присягнути Польщі.

Вимоги, висунуті шляхтою на Люблінському сеймі, були мінімальними (збереження всіх існуючих привілеїв, свобода віросповідання, руська мова в офіційному діловодстві), а їх реалізація вичерпала політичний потенціал української еліти. До того ж, як слушно зазначив Я.Пеленський, у 60-70-х рр. XVI ст. вона практично не мала можливостей для маневрування: «це був час прогресуючого занепаду Литовської держави, що й ставило шляхту українських земель перед необхідністю вибору між ягеллонською Польщею і Московською Руссю. Польща була країною з досить передовим конституційним устроєм, обмеженою королівською владою, гарантованими політичними свободами й становими привілеями, відносною релігійною толерантністю і самобутньою ренесансною культурою, що не могло не приваблювати суспільну еліту... Оцінюючи цей вибір із сучасної точки зору, слід визнати його продуманим, реалістичним і навіть мудрим. Здавалося, польська політична система, з її відкритим і гнучким характером, мала майбутнє. Однак відхилення від цеї моделі та відмова від релігійної толерантності наприкінці XVI - на початку XVII ст. призвели до глибокої кризи Польсько-Литовської держави».

1 липня 1569 р. акт унії було підписано. Сенатори й посли Литви погодилися з планом, створення Речі Посполитої (від лат. «справа всенародна») - унії обох держав.

Характеристика роботи

Диплом

Кількість сторінок: 65

Безкоштовна робота

Закрити

Використання методу case study у навчальному процесі при викладанні історії як один із способів реалізації компетентнісного підходу

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.