Формування компетентностей школярів шляхом використання інформаційно-комунікаційних технологій на уроках світової літератури

Основна аналітична частина

Ступінь активності школярів, методи, прийоми роботи вчителя є показником його педагогічної майстерності. Активними методами навчання у педагогічній літературі називають ті, які максимально підвищують рівень пізнавальної активності учнів, спонукають їх до старанного учіння.

На мій погляд, саме використання інформаційно-комп'ютерних технологій є одним із тих інноваційних засобів вивчення літератури, який дозволяє стимулювати інтерес учнів до вивчення художніх творів і вивільнити чимало часу для творчої співпраці вчителя та учнів. Сучасні інформаційні технології відкривають школярам доступ до величезної кількості інформації, за допомогою якої вони зможуть підготуватися до навчальних занять без відвідування бібліотек, архівів, дізнатися про щось корисне та необхідне у доволі короткі терміни.

Вже давно доведено, що діти по-різному засвоюють нові знання. Раніше вчителеві важко було знайти індивідуальний підхід до кожного учня. Тепер же, завдяки використанню комп'ютерних мереж і онлайнових засобів педагоги отримали можливість подавати нову інформацію таким чином, щоб задовольнити індивідуальні запити кожного учня та зробити процес навчання мобільним, диференційованим та індивідуальним. Таким чином, формуються загальнокультурні та комунікативні компетентності учнів, які характеризуються певними ознаками сформованості особистості та рівнями комунікативної компетентності школярів у навчально-виховному процесі .

Ці рівні не ізольовані один від одного, вони взаємопов'язані, можуть співіснувати та відповідають певному віку, індивідуальним особливостям школярів. У цій системі рівнів активності школярів варто звернути увагу на те, що одним з головних завдань в педагогічній діяльності вчителя є піднесення активності учнів до рівня самостійності. Самостійність – це здатність особи з власної точки зору підійти до розв’язання складних навчальних питань, вміння виконувати цю роботу без сторонньої допомоги. Вона проявляється в критичній думці, в умінні висловити думки незалежно від чужого погляду.

Я зацікавлена в тому, щоб зробити процес навчання цікавим і продуктивним, щоб залучити до роботи на уроці кожного учня, тим самим розвиваючи його особисті таланти та здібності, навчити самостійно мислити, розмірковувати, аналізувати, висловлювати і обстоювати власні думки.

При підготовці до уроку з використанням ІКТ, а саме при відборі навчального матеріалу, визначені структури уроку, дотримуюся основних дидактичних принципів: систематичності та послідовності, доступності, диференційованого підходу, науковості тощо .

Комп'ютер використовую на різних етапах, як при підготовці уроку, так і в процесі навчання — при поясненні нового матеріалу, закріпленні, повторенні, контролі знань. При цьому комп'ютер виконує певні функції.

Впроваджуючи здоров'язберігаючі компетентності на уроках в 5-7 класах проводжу мультимедійні фізкультхвилинки.

Окрім того, використання комп’ютерних технологій у процесі вивчення світової літератури допомагає вирішенню цілої низки інших завдань .

Використання комп’ютерів у навчальній та позакласній діяльності сприяє підвищенню мотивації та індивідуалізації навчання, розвитку творчих здібностей учнів і створенню сприятливого емоційного клімату на уроках. Сучасний комп’ютер приваблює учнів тим, що він є універсальною іграшкою, рівноправним партнером, терплячим товаришем, мудрим наставником. Учителям комп’ютер допомагає краще оцінити здібності й знання учнів, спонукає шукати нові, нетрадиційні форми та методи навчання.

Отже, урок з використанням ІКТ – це урок, на якому змінюється сама технологія надання освітніх послуг через зміну акцентів у роботі як вчителя, так і учнів, реалізується нова модель навчання «вчитель – інформаційна система - учень».

При використанні на уроці інформаційно-комунікаційних технологій структура уроку принципово не змінюється. У ній зберігаються всі основні етапи, змінюються, можливо, тільки їхні тимчасові характеристики. Необхідно відзначити, що етап мотивації в цьому випадку збільшується й несе пізнавальне навантаження. Це необхідна умова успішності навчання, тому що без інтересу до поповнення знань, без асоціацій та емоцій неможливо уявити творчу діяльність учня. Найчастіше мультимедійні технології для активізації пізнавальної діяльності використовую на всіх етапах уроку.

Актуалізація опорних знань. На цьому етапі намагаюся використати та реалізувати за допомогою ІКТ:

прийом новизни - додаю в зміст навчального матеріалу цікаві відомості, факти, історичні дані, пов’язані з життям, творчістю письменника, історією створення того чи іншого літературного твору, запрошую учнів до віртуальної подорожі;

прийом здивування - в основі лежить збудження інтересу до вивчення літератури.

Окрім того, на цьому етапі уроку проводжу літературні диктанти, залучаю дітей до розгадування кросвордів, ребусів, перегляду ілюстрацій та відео-фрагментів до певного художнього твору. Застосовую інтерактивні вправи («Пароль», «Розв’яжи кросворд», «Збери пазли», «Літературне лото» тощо).

Оголошення теми та мети уроку. Тема уроку може бути представлена на слайдах, у яких коротко викладені ключові моменти уроку, мета та завдання.

Вивчення нового матеріалу. Беру на себе роль координатора, який керує навчальним процесом. Навчальний матеріал опрацьовується (вивчається) з використанням комп’ютера, причому взаємодія відбувається на всіх каналах сприйняття «текст-звук-відео-колір», відбувається робота з поняттями, невеликими текстовими фрагментами, що містять навчальну інформацію, відео-сюжетами, аудіо-записами, фото, таблицями, схемами. Форми роботи на уроці практикую різноманітні: від фронтальної роботи (перегляд презентації навчальної тематики) до індивідуальної.

У мережі Інтернет можна скачати будь-які за тематикою презентації, але особливе задоволення отримуєш, створюючи щось сам. У моїй «педагогічній скрині» є багато власних і учнівських презентацій: «Літературні стилі», «Г.К.Андерсен – король казки», «Великий олімпієць» тощо. Використовую презентації у виховній та позакласній роботі: «Літературна вікторина для учнів 5-9 класів», «Поринути в мелодію Краси», «Я люблю тебе, життя», «Афоризми й прислів’я про книгу» тощо. Учнівські мультимедійні презентації використовую як для представлення результатів власних проведених досліджень, проектів, самостійної роботи, так і для виконання випереджуючих завдань як засобу ознайомлення з новою інформацією. Учні залюбки шукають цікаві повідомлення про письменників та поетів, історію написання творів, «мандрують» музеями та галереями світу, використовують електронні бібліотеки, щоб прочитати твори в повному обсязі. Цікаво учням працювати над створенням презентацій-автопортретів, презентацій-колажів, створювати асоціативні ряди літературних творів.

До того ж, під час підготовки комп’ютерних презентації значно зростає вмотивованість дій учнів, їхня незалежність, а це призводить до підвищення самоконтролю в процесі навчання. Відповідно, зацікавленість школярів веде їх до створення творчих робіт із застосуванням сучасної техніки (розробка проектів, презентацій тощо).

Наприклад, для того, щоб за темою підготувати невеличку презентацію (в програмі Power Point) або ж дібрати до неї ілюстративний чи текстовий матеріал, продумати дизайн майбутньої презентації тощо, учню (як і вчителю) необхідно звернутися не до одного джерела, відібрати тільки ту інформацію, що стосується даної теми, лаконічно розмістити її на слайді та естетично оформити. Звісно, школярам буде цікаво побачити власний “продукт” та вислухати оцінку своїх досягнень від однолітків. Можливо, виникне змагання по створенню кращої презентації. Так відбувається співпраця та діалог у стосунках учителя й учнів та учнів між собою.

На своїх уроках я також використовую елементи проектування, у процесі якого діяльність школярів може бути індивідуальною, парною, груповою для виконання конкретного завдання, розв’язання певної проблеми шляхом пошуку й дослідження із використанням різноманітних засобів для створення “продукту” – результату докладених зусиль. Результатом роботи над проектом можуть бути презентації, публікації, плакати, листівки, візитні картки героїв тощо. Створення проектів вимагає від учнів вмінь аналізувати, порівнювати, інтерпретувати, оцінювати факти, події та літературні тексти. Це дає змогу дітям творчо пов’язати між собою різні аспекти теми, відчувати та здійснювати взаємозв’язки з іншими навчальними предметами та їх особистим досвідом. Організовуючи роботу над проектом, ставлю перед учнями ключові (не мають конкретної відповіді), тематичні та змістові запитання, об’єдную у групи та розподіляю ролі. Ось деякі питання, які допомагають учням краще зрозуміти та засвоїти навчальний матеріал:

Яку книгу приємно отримати у подарунок?

Хто автор «Одіссеї» та «Іліади»?

Що подарувати Пушкіну?

Кому із поетів чи письменників ви подарували б квіти і чому?

Хоч би якою складною для сприймання не була тема уроку, вона стане цікавою, якщо навчальний матеріал на екрані подати із застосуванням комп’ютерних ефектів. Усе це дає змогу подолати пасивність, інертність учнів, оптимально організувати самостійну роботу і забезпечити свідоме засвоєння теми, а також виробити компетентне ставлення дітей до комп’ютера як до інструмента професійної діяльності людини.

Запрошую учнів відвідати віртуальну екскурсію в онлайн-режимі (відеорозповідь про музеї та історичні місця, пов’язані з життям та творчістю видатних особистостей, літературними героями) з метою створення сприятливих умов для самостійного спостереження, збору додаткової інформації.

Віртуальні екскурсії мають певні переваги:

роблять урок цікавим, змістовним, розширюють кругозір учнів;

розвивають спостережливість, здатність бачити красу реальної дійсності;

пробуджують переживання зустрічі з оригіналом;

дозволяють заглянути в «творчу лабораторію письменника»;

формують уявлення про унікальність творів, з якими познайомились у віртуальному музеї;

надають можливість повторного перегляду.

Досвід показує, що велике враження справляють на дітей навчальні документально-біографічні фільми про різних історичних особистостей, розповіді про картини, створені за літературними творами. Результат очевидний: учні не тільки відтворюють біографічні моменти життя, але й орієнтуються в особливостях філософії митця.

Учні на моїх уроках не просто споглядають якусь презентацію чи відеоролик, а ще й виконують заздалегідь запропоновані завдання. Вони можуть записувати основні факти, дати або складати тезисний чи простий план, а це, в свою чергу, дає можливість розвивати загальнонавчальні вміння і навички.

Безцінним матеріалом для активізації пізнавальної діяльності та мотивації навчання є використання фрагментів мультиплікаційних фільмів (особливо в 5-7 класах), перегляд фрагментів екранізації літературних творів.

Демонстрація фільмів дозволяє:

акцентувати увагу на певній проблемі;

інформувати про шляхи вирішення проблеми;

провести порівняльний аналіз.

Під час перегляду епізодів пропоную учням дати відповіді на проблемні запитання. Наприклад:

Які події передували даному моменту і які будуть далі?

Чи співпадають ваші уявлення про героїв з уявою режисера?

Які риси зовнішності героя взяли до уваги творці фільму?

Чи правильно у фільмі передано інтер’єр, опис природи, костюми героїв?

Мультимедійні технології можна застосовувати на будь-якому етапі уроку. Ось, наприклад, подача оглядових тем у школі зводиться до лекції учителя та пасивного слухання учнів. За таких умов дитина запам’ятовує тільки 25% інформації. До того ж репродуктивний метод позбавляє учнів можливості виявляти індивідуальні творчі здібності. Як засвідчує досвід, з використанням мультимедіа результат буде набагато кращим. Для мене, як для учителя, є важливим сформувати у моїх вихованців такі риси особистості, які в майбутньому допоможуть їм успішно адаптуватися в суспільстві. А ці завдання значною мірою забезпечуються використанням міжпредметних зв’язків. Працюючи з мультимедійними технологіями, я маю безмежний простір для їх реалізації. Для себе я виділяю основні критерії відбору міжпредметних зв’язків, фактів і явищ:

які пояснюють, ілюструють матеріал (вивчаючи певну історико- літературну епоху звертаємося з учнями не тільки до творів літератури, а й живопису, скульптури, архітектури тощо);

що викликають емоційний вплив (знайомство з казкою «Хлопчик-зірка» О.Уайльда розпочинаю з перегляду уривків фільму «Казка про зоряного хлопчика»).

Використання засобів мультимедіа з метою повторення, узагальнення та систематизації знань не тільки допомагає створити конкретне, наочно-образне уявлення про предмет, явище чи подію, які вивчаються, але й доповнити відоме новими даними. Використання комп’ютера дозволяє організувати індивідуальну або групову роботу (створення проектів). Дослідницький, творчий, пошуковий характер діяльності дають можливість дітям виявити особистісне ставлення до літературного твору та його автора. Можна використати завдання проблемного характеру, розвивальні ігри, тренінги, навчальні тренажери.

Контроль знань.Застосування на уроці комп'ютерних тестів і діагностичних комплексів дозволяє мені за короткий час отримати об'єктивну картину рівня засвоєння навчального матеріалу у всіх учнів і своєчасно його скоректувати.

З метою закріплення вивченої теми чи для перевірки рівня засвоєння матеріалу пропоную учням відеофрагменти, ілюстрації до художніх творів, які потрібно озвучити, використовую методи «Так—ні», «Продовжи речення», «Пароль», «Знайди помилку» тощо.

Домашнє завдання. Учні самі залюбки створюють презентації, колажі, складають схеми та таблиці, діаграми, кросворди, добирають ілюстрації, працюють над самостійним створенням тестових завдань. Усе це сприяє формуванню навичок самостійної роботи з новою інформацією.

Великою допомогою у моїй роботі стало те, що я пройшла курси “Intel. Навчання для майбутнього” з використанням інформаційно-комунікаційних технологій у навчанні світової літератури згідно з Державним стандартом загальної середньої освіти й одержала Сертифікат. Отримані знання і вміння я ефективно використовую в навчально-виховному процесі. А ще впевнена, що в сучасній школі необхідно знищити бар’єр непорозуміння між учнями, учителями, комп’ютером і сучасними мультимедійними засобами. Сучасна техніка повинна перетворитися в такий же простий у використанні інструмент, як підручник і олівець. І тільки тоді використання інформаційно-комунікаційних технологій буде служити потужним двигуном для оптимізації навчального процесу з усіх навчальних дисциплін і світової літератури зокрема.

Також пам’ятаю, що не всі уроки за державними Програмами можна провести у комп’ютерних класах. Розумне поєднання традиційних методів, форм і прийомів навчання з новітніми технологіями дає позитивний результат в процесі навчання. А головне - не забувати, що підмурок кожного уроку літератури, – «Його Величність Текст». Мета вивчення літератури — виховання читача, розвиток його компетентностей і плекання особливого таланту – читацького, без якого не мислиться творча, повноцінна особистість. «Є тільки один засіб стати культурною людиною, — писав А. Моруа, — читання». Тому на кожному уроці велику увагу приділяю аналітичному читанню. Прагну привчати учнів виділяти в тексті епізоди й описи, важливі для подальшого аналізу та характеристики героїв, відокремлювати головне та другорядне щодо провідної думки твору, складати план характеристики героя. У процесі такого поглибленого читання та аналізу формуються уміння й навички, без яких не може бути грамотного читача.

Логічним продовженням цього є і позакласна робота: засідання літературно-драматичного гуртка, проведення інтелектуальних ігор, усних журналів, турнірів, вечорів, виховних годин-презентацій).

Своєрідний підсумок роботи з предмета — тиждень світової літератури.