Можливості уроків читання у збагаченні словникового запасу молодших школярів

ВСТУП

Необхідною умовою формування соціально активної і духовно багатої особистості є оволодіння мовленням як засобом спілкування. Мовлення - це не тільки форма спілкування, а й форма передачі та набуття знань. Опанування рідної мови відбувається через мовленнєву діяльність. Ось чому так важливо розвивати мовлення, працювати над цим постійно і цілеспрямовано. Адже без добре розвиненого мовлення немає справжніх успіхів у навчанні, немає спілкування.

Основним завданням початкового курсу вивчення рідної мови є розвиток мовлення. Не може вчитель, який вчить дітей рідної мови, вважати своє завдання виконаним, якщо він не вчить дітей грамотно писати і говорити, правильно висловлювати свої думки. Без оволодіння рідною мовою неможливе подальше навчання і загальний розвиток дитини.

Розвиток мовлення - основний розділ програми з рідної мови, провідний принцип її опанування. Тому на кожному занятті вчитель дбає про формування у дітей правильної мови, збагачення словникового запасу, працює над виробленням умінь вживати слова у правильній граматичній формі, удосконалює діалогічне мовлення, закладає основи монологічного або зв'язного мовлення.

Аналіз програм, підручників, методичної літератури, наукових досліджень засвідчує важливість проблеми словникової роботи, збагачення мовлення учнів та необхідність систематичної цілеспрямованої роботи над нею.

Оволодіння лексикою, яка становить ядро лексичної системи, її планомірне введення в активний словник учнів мають стати пріоритетними завданнями словникової роботи на уроках.

Науковці приділяли значну увагу дослідженню словникового запасу учнів. Проаналізовано чимало усних висловлювань, письмових робіт (переказів, творів), відповідей на уроках, спеціальних завдань.

Найчастотнішими в мовлені учнів виявлялися загальновживані слова з конкретним значенням, що відображують будні шкільного життя, побут, природу. Бідніше представлена абстрактна і лексика зі сфери культури, політики, спорту (учні відчувають труднощі щодо смислу цих слів). Наведені дані, безперечно, не дають повного уявлення про тематичну різноманітність словникового запасу учнів. Разом із тим навіть його побіжне вивчення дало змогу виявити „білі плями” в лексичній мікросистемі, засвоєні учнями певної вікової групи. Встановлено, що у мовлені учнів низька питома вага абстрактної лексики, слів, що означають колір; оцінної, емоційно забарвленої та образної лексики, синонімів, у т. ч. Контекстуальних.

Над проблемою збагачення словникового запасу молодших школярів працювали учені-мовознавці, психологи, методисти: М.І. Жинкін, Л.С. Виготський, Ж. Паже, Г.С. Костюк, Л.О. Варзацька, Н.О. Воскресенська, А.О. Сващенко, О.Н. Хорошковська, М.С. Вашуленко та б. інш.

Мета полягає в розкриті особливостей роботи над збагаченням і активізацією словникового запасу молодших школярів, теоретичному обґрунтуванні змісту та методики роботи на кожному етапі роботи; визначити завдання, показати види, прийоми, форми роботи, продемонструвати теоретичні положення доборками вправ.

Для досягнення мети роботи необхідно виконати такі завдання:

- проаналізувати педагогічну та методичну літературу з проблеми дослідження;

- виявити сутність та етапи діяльності молодших школярів;

- визначити можливості уроків читання у збагаченні словникового запасу молодших школярів;

- науково обґрунтувати відбір змісту навчання з використанням розробленої методики вправ, як засобу збагачення словникового запасу молодших школярів на уроках читання;

- проаналізувати за допомогою експериментального дослідження ефективність використання розробленої методики у збагаченні словникового запасу на уроках читання.

Для розв’язання поставлених завдань використовувались такі методи:

а) аналіз науково – методичної літератури;

б) спостереження;

в) бесіди;

г) психолого – педагогічний експеримент;

д) теоретичне узагальнення.

Практична значущість дослідження випливає з актуальних завдань удосконалення навчально – виховного процесу у плані збагачення, уточнення й активізації словникового запасу молодших школярів.

Дипломна робота складається із вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків.

Загальний обсяг роботи складає 79 сторінок.