Характеристика роботи

Диплом

Кількість сторінок: 73

Платна робота

Ціна: 700.00грн.

Замовити роботу

Зміст

Вступ. 3

РОЗДІЛ 1. ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ СУЧАСНОЇ ШКІЛЬНОЇ ІСТОРИЧНОЇ ОСВІТИ.. 8

1.1. Місце та роль шкільної історичної освіти в Системі загальнонаціональної освіти. 8

1.2. Функції, мета та зміст сучасної шкільної історичної освіти. 25

РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ СТРУКТУРИ ТА ЗМІСТУ СУЧАСНОЇ ШКІЛЬНОЇ ІСТОРИЧНОЇ ОСВІТИ.. 45

2. 1. Характеристика навчальних планів та програм з шкільних курсів історії. 45

2.2. Характеристика першого покоління навчальної літератури з історії. 52

Висновки. 65

Список використаних джерел. 67

Вступ

За десять років незалежності в Україні відбулися докорінні зміни у багатьох сферах життя. Зазнала поразки тоталітарна ідеологія, створюються передумови становлення правової держави, громадянського суспільства, ринкової економіки, поступово набирає хід інформаційно-телекомунікабельна революція. Ці зміни позначилися і на системі шкільної освіти, яка стає більш варіативною, спрямованою на всебічне задоволення індивідуальних освітянських потреб та запитів особистості. Такі тенденції відображені в проектах концепції історичної освіти, державних стандартах, а також у предметних програмах, підручниках, іншій навчально-методичній літературі для школярів і вчителів.

Означені зрушення вплинули на становлення історичної свідомості народу України. Вони також сприяють подоланню тоталітарного виховання (ідеологізація та політизація шкільної історичної освіти, відсутність варіативності й альтернативності у трактуванні тих чи інших історичних явищ чи процесів, уніфікація масової свідомості тощо). Зміст історичної освіти поновлюється завдяки посиленню уваги до питань духовно-культурного життя особистості (релігійних, етнокультурних). Водночас до нових концепцій, програм, підручників перенесено багато застарілих, сформованих за попередніх часів стереотипів мислення, принципів та підходів. Це особливо стосується формаційного підходу, який віддзеркалює специфічні риси життя євро-американців XIX - початку XX століть з характерним для них типом світосприйняття: просвітницько-модерністським, класичним, його сутність полягає у формулі "людина і світ", х, якій людина і світ розглядаються відокремлено одне від одного; людина виступає у ролі стороннього спостерігача та перетворювача відносно оточуючого світу. Характерними рисами такого світогляду є об'єктивність та суб'єктивність, які виходять з протиставлення об'єкта та суб'єкта, об'єктивного та суб'єктивного; лінійність сприйняття простору та часу і прогресизм, антропоцентризм та європоцентризм. Людинаформується здебільшого зовнішніми обставинами життя, на підставі зовнішніх стосовно неї цілей та зразків. Це сприяє уніфікації її свідомості, способу життя, поведінки, що обумовлює перетворення людини в частину маси подібних до неї. Саме такий підхід людини до світу і світу до людини став головним чинником становлення індустріальної цивілізації, яка вимагала дисциплінованого масового виробника, масового споживача, учасника масових акцій, об'єкта впливу масової культури та засобів масової інформації і зв'язку. Людина XXI століття живе в умовах інформаційної цивілізації, яка, на відміну від індустріальної, обумовлює інші засади регулювання мислення, поведінки та діяльності людини, пов'язані з новим світосприйняттям. Його сутність окреслюється формулою "людина у світі" - "світ у людині", що передбачає неможливість ставлення до світу як до об'єкта, за яким спостерігає діючий суб'єкт. Нове світосприйняття передбачає органічну єдність внутрішнього та зовнішнього світу буття людини, їх взаємовплив, тотожність пізнання людиною світу та її самопізнання .

Людина інформаційного суспільства є індивідуальністю, орієнтованою переважно внутрішніми чинниками. Вона здатна самостійно вносити певні зміни у своє мислення, свою модель поведінки, свій спосіб діяльності на підставі власних цілей та внутрішніх мотивів. Самоорганізація, самопроектування, творчий розвиток особистості, самовдосконалення, самоосвіта продовж всього життя - такі вимоги ставить до людини інформаційне суспільство, в умовах яких житимуть сучасні школярі України. Ці чинники внутрішнього спрямування з великими труднощами утверджуються в реаліях сучасного українського суспільства, де ще переважають орієнтованість людини ззовні, слабка здатність до самовизначення, необхідність знову і знову моделювати особистість, перебудовувати її та постійно перевдосконалювати. І хоча українське суспільство є перехідним від індустріального до інформаційного, майбутня перспектива вже не може не враховуватися при визначенні провідних положень концепції історичної освіти, яка приймається на найближчі 10-15 років.

Людина початку третього тисячоліття живе в реаліях глобалізованого, надскладного та суперечливого, багатовимірного, розмаїтого світу, якому притаманні риси швидкоплинності, невизначеності провідних сценаріїв майбутнього. Саме цим зумовлена необхідність визнання нової стратегії розвитку людини - у світі та світу - у людині. Ця стратегія визначає потребу впровадження нової освітньої парадигми, яка має віднайти своє втілення у концепції та стандартах історичної освіти, у програмах, підручниках, навчально-методичних комплексах, педагогічних технологіях тощо.

Над формуванням системи сучасної шкільної історичної освіти працює багато сучасних вчених. Зокрема про перебудову шкільної освіти пишуть М.Комаров, В. Мисан, О. Пометун, О.Романенко, О.Удод та інші, які дають нам можливість ознайомитися з особливостями формування шкільної історичної освіти на сучасному етапі. Вищезгадані вчені у своїх працях намагаються обґрунтувати засади сучасної шкільної історичної освіти, показати її вплив на формування суспільної свідомості та історичної зокрема. В умовах формування структури і змісту шкільної історичної освіти вони прагнуть проаналізувати досвід минулого і залучити його до творення нової системи освіти.

Проблеми розвитку концептуальних засад шкільної історичної освіти присвячені публікації відомих українських вчених, методистів. Л. Жарової, І. Мишиної, О. Удода, Р.Пастушенка, Ф. Турченка, О.Пометун, О. Турянської та ін. [47, 64, 69, 70, 71].

Над формуванням мети змісту та функцій історичної освіти плідно працює К. Баханов. Цю проблематику піднімають у своїх публікаціях Л. Калініна, В. Комаров, Ю. Троїцький, М. Лебедева та інші. Є. Смотрицький у своїй статті "Про історичну освіту" робить аналіз функцій історичної освіти.

Над створенням сучасних програм для загальноосвітніх навчальних закладів з історії України та всесвітньої історії (5-11 класів) беруть активну участь В. Власов, Я. Грицак, І. Гирич, Р.Євтушенко, С.Кульчицький, Ю.Мицик, П.Панченко, І. Підкова, Ф.Турченко, О. Удод, Р. Шуст, Г. Швидько, О.Бандаровський, К.Баханов, Я.Бердичевський, Ю.Бураков, О.Галегова, Р.Євтушенко, Г.Кипаренко, Ю. Комаров, О. Крижанівський, Т.Ладиченко, Ю.Лебедєва, О. Малій, О. Мартинюк, С. Мовчан, С.Осмоловський, П.Полянський, М. Рожик, М. Савченко, І.Щупак таін.

Великий внесок у розвиток сучасної історичної освіти роблять й автори підручників з історії які також формують історичний зміст. Це К. Баханов, Ф. Турченко, Р. Лях, Н. Темброва, І. Мішина, Л. Жарова, Л.Міхеєв, О. Карліна, П. Полянський, В. Власов та інші.

Не зважаючи на певні вагомі досягнення у вказаній царині слід зазначити що проблема формування шкільної історичної освіти залишається не вирішеною. Це є підставою для дослідження цієї проблеми і прогнозування її можливого розвитку.

Темою нашого дипломного дослідження обрано "Особливості розвитку сучасної шкільної історичної освіти".

Предмет дослідження - сучасна історична освіта.

Об'єкт дослідження - сучасна шкільна і історична освіта в Україні.

Мета дослідження - проаналізувати особливості розвитку сучасної історичної освіти в Україні та визначити її роль і місце в системі загальнонаціональної освіти.

Об'єкт, предмет і мета дослідження зумовили його основні завдання:

- простежити шлях розвитку сучасної шкільної історичної освіти, виділити її основні етапи формування і функціонування;

- визначити мету, функції та зміст сучасної шкільної історичної освіти в Україні;

- охарактеризувати навчальні програми та підручники з історії.

У процесі дослідження проблеми використано теоретичний аналіз історико-педагогічної літератури, за допомогою чого з'ясувалися особливості розвитку сучасної шкільної історичної освіти в Україні.

У дипломній роботі визначено особливості розвитку сучасної шкільної історичної освіти в Україні.

Робота складається з вступу, двох розділів, висновку, списку використаних джерел, загальний обсяг роботи...

Закрити

Особливості розвитку сучасної шкільної історичної освіти

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.