План 

1. Мистецькі здобутки Галицько-Волинського князівства

2. Галицько-Волинський літопис - найвидатніший історико-культурний документ

3. Архітектура та образотворче мистецтво Галицько-Волинської Русі

4. Роль Галицько-Волинської Русі у збереженні та розвитку української культури

Список використаної літератури

Монументальний розпис продовжував київські традиції оздоблення інтер'єру. Фресками були розписані вівтарні частини головних храмів Волині і Галича. З останньої чверті XII ст. фрески на світську тематику були поширені в князівських палатах. Про високий рівень майстрів монументального живопису Галицько-Волинського князівства свідчать розписи в Польщі, які збереглися в костьолі у Сандомирі, каплиці Св. Хреста на Вавелі у Кракові, костьолі у Вислиці, замковій капелі в Любліні тощо. На території України до нашого часу майже не збереглося значних фрагментів фресок, за винятком розпису Вірменського собору у Львові.

Мозаїчних панно не збереглося взагалі, є тільки згадки про існування мозаїчного живопису угалицькій землі, які підтверджуються залишками смальти в руїнах галицьких церков.

У християнські часи, переслідуючи ідолопоклонство, церква не заохочувала розвиток скульптури.Встановлення статуй не було прийнятим, але православні храми прикрашалися рельєфними зображеннями та декоративними рельєфними плитками. Рельєфи прикрашали церкви Св. Пантелеймона в Галичі та Іоанна Златоуста в Холмі, Успенський собор у Галичі. Давнє рельєфне зображення Богородиці виявлено в Успенському храмі Галича, при відбудові якого в наш час використовувалися матеріали зруйнованої татарами княжої церкви. Яскравим зразком скульптури тієї доби є шиферний рельєф XIII ст., який зображує св. Дмитрія.

До рельєфної пластики також належать численні керамічні плитки - поливані (вкриті емаллю) і неполивані. На них виявлено 13 сюжетних композицій із рельєфними зображеннями грифона або орла. До наших днів у деяких галицьких селах збереглися печі, викладені з кахлю, виготовленого ще за княжих часів.

Найдавнішими зразками мистецтва книжкової мініатюри є "Трірський Псалтир", або "Молитовник Гертруди" (984-999 рр.), Добрилове Євангеліє (1164 р.). Розквіт книжкової мініатюри в XIII ст. закарбував, зокрема, Архієрейський Служебник із Перемишля. Зображення виконано відповідно до канонів візантійського мистецтва - образи є видовженими, з малими головами. Значна частина мініатюр ХШ ст. є копіями фресок храмів, у яких створювалися рукописні книги.

Особливо славилися галицькі майстри мистецтвом різьблення по кості. У Звенигороді знайдено кістяну іконку Богородиці дуже тонкої ювелірної роботи, аналогів якої не виявлено ні у давньоруському, ні у візантійському мистецтві.

Досить розвиненим у Галицько-Волинському князівстві було ювелірне мистецтво різноманітних технік (скань або філігрань, чернь, перегородчаста та вікончаста емалі, зернь). Знайдено багато золотих та срібних чаш, складних хрестів (енколпіонів), складних браслетів та медальйонів. Виявлено багато жіночих прикрас - кульчики з трьома намистинками, скляні, бронзові, срібні та золоті браслети (у тому числі складні), колтки - особливі заколки для волосся. До ювелірних прикрас належать також жіночі та чоловічі гривні, які разом з тим відігравали роль грошових знаків.

Отже, культуру Галицько-Волинського князівства відзначено такими рисами: успадкування та продовження культурних традицій Київської Русі; тісні зв'язки з культурою Західної Європи; визнання православ'я як духовної, світоглядної основи; визнання православної церкви центром духовного життя, консолідуючою силою суспільства; підвищена значущість аристократичної та міської культури; особлива увага до розвитку освіти.


2. Галицько-Волинський літопис - найвидатніший історико-культурний документ

Коли значення Києва як культурно-політичного центру підупало, важливу роль у духовному житті почали відігравати окремі князівства, в тому числі й Галицько-Волинське. Воно успадкувало і продовжило культурні традиції Київської Русі. Зразком цього є Галицько-Волинський літопис, що складає третю частину Іпатіївського літопису. Дослідження літопису показали, що він мав п'ять редакцій, в той же час він є цілісним твором, що належить до однієї літописної школи.

Деякі вчені вважають, що в Галицько-Волинському літописі було використано старовинний збірник, який до нашого часу не зберігся. На думку дослідників, цей збірник включав візантійські хроніки. Ці "премудрі хронографи" були зразком для літописця і він, визначаючи мету для себе, писав: "Хронографу треба описувати повністю все минуле, деколи сягати вперед, деколи повертати у давнє — мудрий читач зрозуміє". Характерною особливістю Галицько-Волинського літопису є те, що в ньому подано хронологічний перелік подій. Правда, літопис у перших редакціях не мав ніяких дат і час тієї чи іншої події визначався фразами "в ті ж роки", "в той же час", "після того" і т.ін. У процесі подальшого редагування літопис набув форми суцільного оповідання про історичні події.

Джерела для написання літопису, як засвідчують дослідження використовувались різні. У ньому наводились документи, окремі літописні записи, що були складені у містах Володимирі, Галичі, Холмі, Пінську, Любомлі, деякі оповідання, як наприклад, розповідь про бій над річкою Калкою тощо. Літописці нерідко користувались народними переказами, дружинним епосом, піснями, а також народними приказками і прислів'ями.

Літопис, як правило, складався у княжому дворі і його автори були виразниками інтересів княжої верхівки. Вони відстоювали ідею збереження єдності Русі й засуджували тих представників боярської знаті, які сіяли крамолу і підривали авторитет княжої влади. Центральне місце у літописі посідає прославлення князів з роду Романа Мстиславича. Оскільки літопис писався різними авторами, то літописці відбивали точку зору різних князів. Перший автор, наприклад, присвятив основну увагу діяльності князя Данила Галицького, інші літописці підкреслювали роль князя волинського Володимира Васильовича. Основна ідея літопису виражається в обгрунтуванні права князя Галицько-Волинської держави володіти Києвом і всією Південною Руссю. В літописі відображені найголовніші події виникнення, розвитку і занепаду Галицько-Волинського князівства. Його автори були високоосвіченими людьми, які володіли іноземними мовами, зокрема, добре знали вже згадані грецьку, латинську, польську, німецьку і литовську мови. Літопис є важливим джерелом вивчення історії і культури Галицько-Волинського князівства та України взагалі.


3. Архітектура та образотворче мистецтво Галицько-Волинської Русі

В Галицько-Волинському князівстві розвивались архітектура, живопис, художні ремесла. Кріпосні, оборонні і культові споруди в головних містах виконувались у традиціях візантійської та місцевої народної архітектури. В кінці XI століття в архітектурі спостерігаються значні романські впливи, особливо в Галичі і Володимирі на Волині. Наприклад, звичайний тип церков (так званих тринефних), видовжується в напрямку схід-захід через прибудову третьої пари стовпів. Такі церкви в середині мають шість пілонів, сюди належать церкви Володимира, Галича, Холма та інших міст. Вони складені переважно з тесаного каміння, їх покриття, обробка фасадів з двома вежами, портали, капітелі, поліхромне різьблення, вітражі мають виразний романський стиль. Такою, наприклад, є церква святого Пантелеймона в Галичі (1200), яка має розкішний романський портал та інші різьблені з каменю деталі. В центрі староукраїнської культури Галичі було знайдено понад ЗО фундаментів різних будов тринавних церков і однієї ротонди, що вказують на переплетення східних, західних і місцевих архітектурних традицій.

Характеристика роботи

Реферат

Кількість сторінок: 13

Безкоштовна робота

Закрити

Культура Галицько-Волинського князівства

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.