Місто Херсонес
Каплиця (X) з збереженими притвором та кафедрою у кварталі на північний схід від Будинку винороба була однією з багатьох, що зводяться в кожному кварталі після землетрусу Х століття, бо в зв’язку з занепадом, коштів на відновлення великих храмів вже не вистачало. Під її розвантажувальними арками покояться останки знатних городян як і в Храмі з аркосоліямі.
Заїжджий двір (XII) з господарськими приміщеннями і стайнею на першому поверсі і кімнатами для постояльців – на другому, вимощений тесаним каменем, зберігає ще сліди колишньої бурхливого життя цього маленького світу, який був відгороджений від суєти великого міста високими стінами. Він займає практично півкварталу, виходячи торцем до Володимирського собору з боку моря.
Лазня (Х), що знаходиться в одному кварталі з Заїжджим двором, являє собою унікальну мережу взаємопов’язаних приміщень призначених для реалізації розробленої ще в ІІ столітті технології подачі гарячої води для обмивання і обігріву приміщень. Так у трьох приміщеннях громадської лазні Херсонесу були встановлені ванни (по одній у кожному), куди підігріта вода з розташованої поряд цистерни надходила по керамічних трубах, а обігрів здійснювався по підпільних і внутрістінних каналах з отворами за допомогою гарячого повітря.
Спадщина Російської імперії
Дзвін і квартал заїжджого двору в Херсонесі
Володимирській собор (1861 – 1892)був закладений над однією з базилік, знайдених при перших археологічних розкопках Крузе, на передбачуваному місці хрещення у 988 році великого князя київського Володимира Святославовича, звідки і пішло поширення християнства на Русі.
Розроблений Давидом Івановичем Гриммом (1823 – 1898) проект Собору у візантійському стилі настільки великий (периметр –
Богослужіння в храмі відновлено в 1992 році.
Дзвінвідлитий з трофейних турецьких гармат в 1778 році на честь перемоги російських військ у Російсько-турецькій війні 1768 – 1774 років, за підсумком якої Крим був звільнений від протекторату Туреччини.
Храмова мозаїка в Херсонесі
Спочатку призначений для севастопольської церкви Святого Миколи в результаті чергової Російсько-турецької війни (1853 – 1856) він, як військовий трофей, був доставлений у Париж, де і перебував аж до 1913 року, коли був повернутий французькою владою і поставлений на своє нинішнє місце.
Експозиція
Відділ античної історії (1968 рік), створений в одноповерховій будівлі позаду Театру, містить у собі експонати херсонесських знахідок від заснування міста до IV століття н.е. Тут можно побачити головний документ міста – присягу громадянина і фрагменти мозаїчної кладки храмів, портрет невідомого юнака в поліхромній техніці і надгробні плити з некрополів, глиняні винні судини і монети тієї епохи і ще багато-багато реліквій культу і побуту тієї епохи.
Будівля відділу середньовічної історії Херсонесу
Середньовічна експозиція (1981 рік)розташовується в колишніх монастирських приміщеннях (монастир закрито в 1925 році) на площі біля Монетного двору. Його експонати – це озброєння та ювелірні прикраси, символи влади та предмети культу, мармурові статуї і скляний посуд, і багато інших речей, що дають наочне уявлення про життя в середньовіччі як рядових, так і наділених необмеженою владою громадян Херсонесу.