Відмітною рисою життя сучасного суспільства стає все зростаюча мінливість навколишнього світу. Уперше в історії людства покоління речей і ідей змінюється швидше, ніж покоління людей. При цьому мінливість проявляє себе через небувале колись різноманіття, що зачіпає практично всі сторони громадського життя. Динамічні зміни, що відбуваються в природі й суспільстві, породили різні найменування того суспільства, у якому протікає життя сучасної людини: «постіндустріальне суспільство», «постцивілізація», «технотронне суспільство» і цілий ряд інших. Однак найбільшу популярність одержав термін «інформаційне суспільство». Перетворення інформації в найважливіший ресурс розвитку сучасної цивілізації, усвідомлення інформації як товару, як засобу керування особистістю й суспільством, як інструмента влади, як зброї в економічній і політичній боротьбі, безперервне зростання обсягів інформації на тлі стрімкого розвитку інформаційної техніки й технології - всі ці фактори обумовили широке поширення терміна «інформаційне суспільство», що відбило суть змін, пов'язаних зі зростанням ролі інформації в житті людства.

«Інформаційне суспільство» - це нова постіндустріальна соціально-економічна організація соціуму з високорозвиненими інформаційно-телекомунікаційними інфраструктурами, що забезпечують можливість ефективного використання інтелектуальних ресурсів для забезпечення стійкого розвитку цивілізації. Перехід до інформаційного суспільства припускає істотну зміну всієї економічної системи держави. Він припускає створення нового інформаційного керуючого фундаменту розвитку суспільства, формування принципово нових соціальних мотивацій і технологічних можливостей, широке практичне використання інновацій і знань для інтенсивного підвищення продуктивності праці й на цій основі - поліпшення якості життя. Варто підкреслити, що перехід до інформаційного суспільства є найважливішим чинником зміни вигляду як окремих країн, так і людської цивілізації в цілому. Закономірною реакцією на цей процес стало обговорення проблем становлення й розвитку інформаційного суспільства на рівні глав держав у ході Всесвітнього cаміта по інформаційному суспільству.

Активну позицію в підготовці й проведенні Саміту, як відомо, займає ЮНЕСКО.Ця позиція заснована на обліку все зростаючої мінливості, динамічності навколишнього світу, її можна умовно назвати «стратегією випереджального розвитку». Позиція ЮНЕСКО передбачає просування концепції суспільств знання, а не світового інформаційного суспільства.

Виходячи з нерозривного зв'язку, співіснування цих двох типів суспільств у той самий історичний період, виділяють основні пари, властиві як інформаційному суспільству, так і суспільству знань:

інформація і знання – головна перетворююча сила суспільства, а інформаційні ресурси – це стратегічні ресурси суспільства;

глобальна інформатизація, стрімкий розвиток інформаційно-комунікаційних технологій - основа нової економіки, економіки знань;

новизна, швидкоплинність, прискорення - найбільш характерні риси життя;

цикл відновлення як виробничих, так і соціальних технологій становить шість-вісім років, випереджаючи темпи зміни поколінь;

безперервна освіта й здатність до перекваліфікації - невід'ємна частина збереження соціального статусу особистості;

доля кожної людини залежить від здатності вчасно знаходити, одержувати, адекватно сприймати й продуктивно використати нову інформацію.

Аналіз характеристик, властивих інформаційному суспільству, що еволюціонує в суспільство знань, дозволяє вичленувати проблему спеціальної підготовки людини до життя в інформаційному суспільстві й суспільстві знань, нерозривно пов'язану з кардинальними змінами, що відбуваються в системі освіти.

Необхідність спеціальної підготовки людини до життя в інформаційному суспільстві й суспільстві знань. Входження людської цивілізації в інформаційне суспільство й суспільство знань пред'являє принципово нові вимоги до системи освіти. Характер принципових змін, що відбуваються в системі освіти, відбивається в понятті «нова парадигма освіти». Нова освітня парадигма - це свого роду стратегія «освіта для майбутнього».

Інформаційна грамотність і інформаційна культура особистості: подібність і розходження. Проблема формування інформаційної грамотності одержала відбиття в численних публікаціях. Експерти й фахівці в області інформаційної грамотності відлповідають на такі питання, як: Що таке інформаційна грамотність? Що потрібно людям для оволодіння інформаційною грамотністю? Які освітні програми необхідні, щоб задовольнити ці вимоги?

Інформаційна грамотність має відношення до всіх сфер сучасного суспільства;

Щоб забезпечити доступ до цифрової інформації, людям потрібна комп'ютерна грамотність, що є обов'язковою попередньою умовою для інформаційної грамотності в інформаційному суспільстві;

Існує необхідність включити інформаційну грамотність у зміст навчальних планів освітніх установ всіх рівнів (початкової, середньої й вищої школи), так само як і в зміст підготовки інформаційних працівників, працівників освіта й охорони здоров'я.

Пропоноване трактування інформаційної культури особистості й умови її формування. Інформаційна культура особистості - одна зі складової загальної культури людини; сукупність інформаційного світогляду й системи знань і вмінь, що забезпечують цілеспрямовану самостійну діяльність по оптимальному задоволенню індивідуальних інформаційних потреб з використанням як традиційних, так і нових інформаційних технологій. Є найважливішим чинником успішної професійної й непрофесійної діяльності, а також соціальної захищеності особистості в інформаційному суспільстві.

Інформаційна культура особистості - це частина загальної культури людини, що складається зі сплаву інформаційного світогляду, інформаційної грамотності й грамотності в області ІКТ. Якщо вподібнити культуру сучасної людини дорогоцінному кристалу, то однією із граней у ньому є інформаційна культура.

Особливе місце в трактуванні поняття «інформаційна культура» займає інформаційний світогляд. Інформаційний світогляд - це система поглядів людини на світ інформації й місце людини в ньому. Інформаційний світогляд містить у собі переконання, ідеали, принципи пізнання й діяльності. Ця система виражається в цінностях способу життя особистості, соціальної групи й суспільства в цілому в століття інформації. Інформаційний світогляд тісно пов'язана з мотивацією діяльності людини, що визначає успішність його інформаційної підготовки.

Введення поняття інформаційний світогляд дозволяє забезпечити цілість традиційної книжкової (бібліотечної) і нової, комп'ютерної інформаційної культури. На нашу думку, використання поняття «інформаційна культура» дозволяє уникнути в інформаційному суспільстві конфронтації двох полярних культур - технократичної і гуманітарної. 

Характеристика роботи

Реферат

Кількість сторінок: 9

Безкоштовна робота

Закрити

Трансформація культури в процесі становлення інформаційної цивілізації

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.