Ведучий№1: Христос Рождається! Одна лиш фраза, але яка дивовижна сила, яке безмежжя почуттів, мрій і дум, яка глибина змісту і суті цього сокровенного Таїнства закладені в ній! Кожного разу, коли наближаються Різдвяні свята, наші серця сповнюються великою радістю, якимось особливим настроєм, передчуттям чогось бентежного, хвилюючого, таємничого.

(На сцену виходить учень і читає вірш Десь дзвонить дзвоник…”)

Ведучий№2: Різдво - свято народження Сина Божого - від віку зустрічає весь християнський світ. Такої святковості й веселості, як на Різдво Христове, не знає жодне свято. Воно є й ознакою зимового повороту Сонця, збільшення дня, початку життя в новому році.

(Учень читає вірш Ще Вифлеєм не знав…)

Ведучий№1: День перед святом Христового Різдва називають Святим Вечором. Святий Вечір має свої старовинні звичаї та обряди, чудові традиції. Люди ревно бережуть у своїй пам’яті це дивовижне святкування. До Святвечора заздалегідь готуються і з радістю чекають його. У цей день люди намагаються створити атмосферу злагоди, спокою, миру і багатства у своєму домі.

На Святий Вечір кожен господар дбає, щоб у його хаті було вдосталь їжі, щоб так було цілий рік.

Ведучий№2: Господиня на Святвечір готує 12 обов’язкових страв, аби в усі 12 місяців року жилося в достатку. Усі страви мають бути пісними, як символ тієї бідності, в якій родився Син Божий. А після вечері сім’я починає колядувати, пригадуючи всі давні колядки, серед яких найчастіше: Небо і земля нині торжествують, Нова радість стала,У Віфлеємі новина ,Добрий вечір тобі….

Ведучий№1: Колядки – це гімн Христу, оспівування його народження, це найдавніший жанр пісенної поезії українського народу. У них найяскравіше відбився світогляд наших предків, первісне осмислення природи і законів життєустрою.

(Колядка “Бігла теличка”)

Ведучий№2: Опівночі збирається ватага колядників у відповідних обладунках: - Сонце, місяць, хлопець у вивернутому кожусі й у масці кози, міхоноша, скарбник, дівчата, отаман-хлопець, що вирізнявся з-поміж всіх своєю спритністю і дотепністю. Традиційний одяг колядницьких ватаг – кожухи, свитки, хустки, вінки у дівчат. Вони ходили від хати до хати і колядували.

(У виконанні ансамблю звучить колядка Добрий вечір тобі…)

Ведучий№1: Колядування – звичай дуже давній, відомий у всіх слов’янських народів. Пройшли уже тисячі років, але звичай колядування не зникає. Збережімо й ми ці народні твори як найдавніший жанр пісенної поезії, як скарб духовний, як невичерпну скарбницю народної мудрості.

(У виконанні того ж ансамблю звучить колядка Нова радість стала)

Ведучий№2: Ніч перед Різдвом… Це мир і спокій кожної родини, це чарівна казка старовини, це та вечорова зоря, яка ще довго буде світити нам у майбутньому, це голос предків, що знову й знову оживає і відроджується в наших душах. Кожна церква у нашій милій Україні підносить до Бога щиру молитву, палку любов у цей неповторний щасливий час, час Різдва Христового.

(Постановка пєси М. В. ГоголяНіч перед Різдвомучнями 10-го класу.)

Ведучий: Останній день перед Різдвом пройшов. Настала зимова ясна ніч.

(світло в залі погасло, горить тільки свічка на столі ведучого)

Ведучий: Вияснились зірки. Місяць велично піднявся на небо, осіявши добрих людей і весь світ, щоб усім було весело колядувати і славити Христа.

(На сцені – лавка покрита кожухом, стіл накритий вишитою скатертиною. Висять образи святих, українські рушники. По сцені ходить Оксана, в гарному українському одязі, в руках – люстерко).

Ведучий: Тепер подивимося, що робить лишившись сама вдома Оксана, дочка козака. Їй ще не було сімнадцяти років, але по всій Диканці тільки й мови було, що про неї. Парубки бігали за нею гуртом, але втративши терпець йшли до інших дівчат. Один тільки коваль був упертий і не залишав свої залицяння.

(Сцена – Оксана і Вакула).

(Оксана любується собою біля люстерка).

Оксана: Чому люди говорять, що я гарна? Брешуть люди: і зовсім я не гарна. Хіба мої чорні брови і карі очі такі вже гарні, що краще немає в світі? Ну, що гарного в моєму кирпатому носі, в щоках, губах? Хіба гарні мої чорні коси?

Ні, тепер я бачу, що я зовсім не гарна!

(Трохи відсунувши від себе люстерко, вигукнула).

Ні, гарна я! Ой, яка ж я гарна!

(По сцені йде коваль Вакула).

Вакула: Чудна дівка! І хвастовства в неї мало! Годину стоїть біля дзеркала і ніяк не надивиться, не налюбується собою.

Оксана: Парубки, чи я вам пара? Ви подивіться як я велично ходжу; в мене сорочка вишита червоним шовком. А які стрічки в мене на голові! Все це мені купив мій батько, щоб на мені одружився кращий хлопець села!

(Усміхнувшись, повернулася в інший бік, побачила там коваля. Ойкнувши, вона суворо зупинилася перед ним. Коваль зніяковів. )

Оксана: Чого ти сюди прийшов? Хочеш, щоб вигнала за двері ломакою? Всі ви майстри під’їжджати до нас. Зразу рознюхаєте, коли батьків немає вдома. А що, скриня моя готова?

Вакула: Буде готова, моє серденько, після свята буде готова. Ні в одної попівни не буде такої скрині. Не сердися на мене. Дозволь хоч поговорити, хоч подивитись на тебе!

Оксана: Хто ж тобі забороняє? Говори і дивись.

(Оксана сідає на лаву і знову дивиться в люстерко, поправляючи коси на голові. Подивилася на шию, на нову сорочку, і лишилася дуже задоволена собою).

Вакула: Дозволь і мені сісти біля тебе.

Оксана: Сідай.

Вакула: Чарівна, ненаглядна Оксано, дозволь поцілувати тебе!

(Притягуючи її до себе, хоче поцілувати її ,але Оксана відхиляється і відштовхує його).

Оксана: Іще чого? Тобі як мед, так і ложкою! Іди геть звідси, в тебе руки, як залізо, а сам пахнеш димом. І мене, мабуть, вимазав.

(Вона знову бере люстерко і поправляє коси).

Оксана: Чомусь дівчата не приходять? Чого це? Дивно, вже пора колядувати. Мені вже сумно…

Вакула: Та, Бог із ними, моя красуне!

Оксана: Як би не так! Із ними і парубки прийдуть! Стільки смішних історій розкажуть!

Вакула: Так тобі з ними весело?

Оксана: Та вже ж веселіше ніж із тобою! О, хтось стукає, напевно, дівчата з парубками ідуть!

(Гурт дівчат і парубків в українському вбранні, хлопці в кожухах, один – у кожусі навиворіт несе палицю із зіркою. Йдуть співаючи).

Ой сивая зозуленька

Щедрий вечір, добрий вечір,

Добрим людям на здоровя.

Усі сади та й облітала

Щедрий вечір, добрий вечір

Добрим людям на здоровя.

А в одному та й і не бувала

Щедрий вечір, добрий вечір

Добрим людям на здоровя.

(Сцена – Оксана і Колядники).

(Парубки лишаються біля сцени, а дівчата підбігають до Оксани, розказують їй, вихваляються, витягуючи з мішків паляниці, вареники, ковбаси. Оксана розмовляє з ними, сміючись. Коваль стоїть з боку мовчки).

Оксана: Ех, Одарко! В тебе нові черевички! А які ж гарні! Із золотом! Добре тобі Одарко, в тебе є кому купувати і дарувати, а мені ніхто не подарує такі гарні черевички.

Вакула: Не сумуй моя ненаглядна Оксано! Я тобі дістану такі черевички, які й панночка не носить.

Оксана: Ти?

(Швидко і зверхньо подивилася на Вакулу)

Хіба ти можеш принести ті самі черевички, що носить сама цариця?

Дівчата: (зі сміхом ) Бач, чого захотіла!

Оксана: Так, будете всі свідками: якщо коваль Вакула принесе мені ті самі черевички, що носить цариця, то ось моє слово – відразу вийду за нього заміж.

(Дівчата забирають із собою Оксану і всі колядники йдуть зі сцени, співаючи пісню Щедрий вечір, добрий вечір).

(Сцена – Коваль і Чорт)

(Коваль прокинувся, потягується і роздивляється хату).

Вакула: Для чого тут стоять ці мішки? Їх давно треба прибрати звідси. Через своє кохання я зовсімвже дурний став. Завтра свято, а в хаті до цього часу лежить різний мотлох. Віднесу їх у кузню.

(Бере мішок де сидить Чорт, Вакула йде, співаючи українську народну пісню Мені з жінкою не возиться.Як тільки коваль опустив мішок, чорт вистрибує з мішка і сідає верхи на Вакулу).

Чорт: Це я, твій друг, все зроблю для товариша і друга. Грошей дам, скільки захочеш. Оксана сьогодні ж буде наша.

Вакула: Я знаю, що робити! Вези мене зараз же на собі. Чуєш, вези, як птиця!

Чорт: Куди?

Вакула: В Петербург, прямо до цариці!

(Чорт з Вакулою пробігши коло, йдуть зі сцени).

(На сцені гуртом сидять запорожці).

Вакула: (кланяється) Здрастуйте, панове! Помагай вам Бог! Ви мене впізнали? Це я, Вакула, коваль!

1-й запорожець: А, це той коваль, що гарно малює. Здорове, земляче, чого тебе Бог приніс?

Вакула: Так, захотілось помандрувати…

2-й запорожець: Добре, потім із тобою поговоримо земляче; тепер ми їдемо до цариці!

Вакула: До цариці? А будьте ласкаві, панове, візьміть і мене з собою! Візьміть!

3-й запорожець: То візьмемо його, брати?

Запорожці: (разом) Візьмемо! Хай іде!

(Коваль натягнув нашвидкуруч жупан і стає у кінці колони запорожців. Під музику Марш козаківзапорожці проходять по сцені).

(На стороні сидить цариця, біля неї – придворні. Запорожці падають на коліна і кричать в один голос: Помилуй, мамо, помилуй! )

Цариця: Встаньте!

Запорожці: (разом )Не встанемо, мамо! Не встанемо! Помремо, але не встанемо!

Цариця: Чого ж ви хочете?

Вакула: (піднімаючи голову) Ваша царська величність, не прикажіть стратити, а прикажіть помилувати. Із чого пошиті ваші черевички? От би моїй жінці такі!

Цариця: Встань. Якщо ти хочеш такі ж черевички, то це не важко зробити. Принесіть йому зараз же черевички дорогі та із золотом!

(Придворний приніс черевички, Вакула забирає їх, дякує цариці, й запорожці колоною під марш виходять зі сцени. Цариця і придворні виходять на інший бік).

(На сцені – козак Чуб. Входить Вакула, зняв шапку, пояс і повалився в ноги козаку Чубу).

Вакула: Помилуй, батьку! Не гнівайся! Ось тобі нагайка, бий скільки хочеш, тільки віддай за мене Оксану!

Чуб: Ну, раз так, присилай сватів!

(Входить Оксана).

Оксана: Ой!

Вакула: Подивись, які я тобі приніс черевички, ті самі, що носить цариця!

Оксана: Ні, ні! Не треба мені черевички! Я і без черевичків…

(Не зводить із нього очей).

(Коваль підходить до Оксани і бере її за руку).

(Усі, хто брав участь, виходять на сцену і кланяються).

(На сцену виходить ведучий).

Ведучий: Пройдуть роки, і чарівною казкою залишиться в наших душах неповторний і далекий Святий Вечір. Тож варто оберігати нашу Україну, її звичаї, не міняти ні на які скарби, бо вона у нас єдина і свята.

(Звучить вірш у виконанні учениці 7-го класу На Різдво матері)

Місце проведення: Загальноосвітня школа.

Аудиторія: Учні 5-8-х класів.

Обладнання: Декорації сільської хати, ночі, стіл ведучого, свічка, мішок, костюми: Вакули, Оксани, колядників, запорожців, цариці, козака Чуба, чорта, ведучих.

Характеристика роботи

Реферат

Кількість сторінок: 9

Безкоштовна робота

Закрити

Сценарій до дня святкування Різдва

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.