Характеристика роботи

Курсова

Кількість сторінок: 50

Платна робота

Ціна: 300.00грн.

Замовити роботу

План

Вступ 2

Розділ І. Культурно-національне відродження у Наддніпрянській Україні 6

1.1. Передумови національного відродження 6

1.2. Початок українського Ренесансу 9

1.3. Масонство в Україні 11

1.4. Передтечії виникнення і діяльність Кирило-Мефодіївського товариства 13

Розділ ІІ. Національно-культурне пробудження на західноукраїнських землях 18

2.1. Поширення національно-культурних ідей просвітництва у Правобережній Україні 18

2.2. Виникнення та діяльність в Західній Україні «Руської трійці» 20

2.3. Вплив «Руської трійці» на розвиток українського національного руху 22

Розділ ІІІ. Українська культура в період національного відродження (першої половини ХІХ століття) 25

3.1. Освіта 25

3.2. Особливості літературного процесу 28

3.3. Культурно-освітні установи 31

3.4. Архітектура 32

3.5. Декоративно-прикладне мистецтво 34

3.6. Характерні риси побутово-звичайної культури 36

3.7. Музичне життя 37

3.8. Розвиток науки 39

3.9. Театр 41

3.10. Живопис 43

Висновки 46

Список використаної літератури 48

Додатки 50

Вступ

Рідко коли спостерігався такий захоплюючий, різноманітний і широкий розквіт нових ідей, як у ХІХ столітті. До того часу вже давно завершився розпочатий в епоху відродження відхід від поглядів, згідно з якими світ можливо було збагнути лише з точки зору Божої волі. Освічені європейці утвердились у переконанні, що розум людини цілком здатний аналізувати й спрямовувати людське життя. Ця впевненість у можливостях інтелекту привела до небаченого розмаїття нових ідеологій. Власне у цей час ідеологія – тобто система поглядів, що претендує на пояснення минулого й теперішнього світу й на роль дороговказу до кращого життя в майбутньому, - постає як рушійна сила в історії.

Наприкінці XVIII – початку ХІХ століття в Україні розпочинається національно-культурне відродження. Суть цього процесу полягає у відновленні різних сфер (національної, духовної, культурної, мовної тощо) буття народу після їхнього занепаду. Відродження пов'язане із значним зростанням уваги до проблем явищ та процесів, яке є національно значимими, але у попередні часи свідомо чи несвідомо гальмувалися або замовчувалися. У добу Відродження посилюється активність національної еліти, свідомих суспільних сил, які пожвавлюють свою діяльність у всіх сферах життя – від культури до політики.

Характерною рисою відродження є те, що цей процес, як правило, спирається на здобутки, традиції та досвід попередніх поколінь. У зв'язку з цим закономірно, що наприкінці XVIII – початку ХІХ століття помітно зріс інтерес до національної історії. Це виявилося в активному збиранні та публікації історичних джерел і пам'яток історичної думки, виданні журналів та альманахів, створенні історичних товариств, написанні узагальнених праць з історії України. У цей час, як зазначав І. Лисяк-Рудинський, «... туга за безповоротно втраченим славним козацьким минулим служила поштовхом до розгортання жвавого руху на полі історично-антикварного дилентантизму».

І справді у ХІХ столітті Україна, пристосовуючись до вимог часу, переживала складний процес внутрішньої еволюції. Хоч повільніше ніж у Західних Європейських країнах, в обох її частинах – російська і австро-угорська – відбувався промисловий переворот, впроваджувалася ринкова економіка, виникали нові соціальні верстви, Українське населення в умовах ринкових відносин зазнало глибокого благотворного впливу. Забуте неграмотне українське населення перетворилося на українську націю з усіма тими ознаками, які характеризували інші європейські спільноти, і це в умовах, коли українців всіма можливими способами примушували забути своє минуле, намагалися витравити зі свідомості відчуття українськості. Саме на фоні усіх цих подій продовжує розвиватися культура, яка була оплотом для рідного народу, і грізним ворогом для іноземних загарбників (Російська імперія, Австро-Угорщина).

Тому дана тема в наш час є доволі актуальною, адже подає багато цінної інформації про розвиток національної культури в період першої половини ХІХ століття.

Актуальність роботи обумовлює її мету, яка полягає у розкритті особливостей розвитку національної культури в період розпаду феодально-кріпосних відносин.

Для виконання поставленої мети вирішувалися наступні завдання:

– Опрацювати спеціальну літературу по даній темі.

– Розглянути структуру загальної і професійної освіти в Україні; визначити її вплив на стан духовного клімату суспільства.

– Проаналізувати основні напрямки розвитку культурного життя першої половини ХІХ століття.

– Визначити роль усної народної творчості у відображені соціально-культурного процесу.

– Прослідкувати розвиток традиційно-побутової культури українського народу у першій половині ХІХ століття.

Об'єктом нашої роботи є: українська культура кінця ХVІІІ століття, першої половини ХІХ століття.

Предметом дослідження виступають – культурно-історичні процеси становлення та розвитку культури українського народу.

Під час дослідження даної теми було проаналізовано такі джерела як: «Українська культура: Лекції за редакцією Дмитра Антоновича», «Культурологія: української та зарубіжної культури: навчальний посібник» під редакцією М.М. Заковича. «Історія української культури» за загальною редакцією І.Крип'якевича. «Українська культура: історія і сучасність: навчальний посібник», - за редакції С. Черепанової. «Історія України» (курс лекцій) – Л.Г. Мельника та інші.

У «Українській культурі» за редакцією Антоновича досліджується феномен української культури з найдавніших до новітніх часів. Ці дослідження були здійсненні у 30 роки ХХ століття українськими вченими-емігрантами в Чехословаччині: Д. Антоновичем, Д. Чижевським та іншими фахівцями, що дають ґрунтовне уявлення про внутрішній розвиток вітчизняної освіти, книгодрукування, філософії та релігії. Тут вперше публікуються бібліографічні відомості про авторів, які розкривають складну картину наукового і громадського життя на Україні та в еміграції в передвоєнні роки. В цій книзі знаходяться численні ілюстрації, які охоплюють основні види образотворчого мистецтва.

В праці «Культурологія: українська та зарубіжна культура: навчальний посібник», яка вийшла друком під редакцією М. Заковича, наука, культурологія розглядаються, як вчення, що ставить своїм завданням розкрити логіку, внутрішні закономірності та найважливіші особливості розвитку української та зарубіжної культури дає змогу читачеві, дослідникам ознайомитися із фундаментальними досягненнями культури окремих народів, у контексті розвитку світової культури в цілому та української культури зокрема.

В основу книги «Історія української культури» за загальною редакцією І.Крип’якевича, покладені основні відомості про розвиток українського письменства, образотворчого мистецтва, театру та музики від княжої доби до першої третини ХХ століття. Виклад супроводжується численними ілюстраціями.

«Українська культура: історія і сучасність» за редакцією С.Черепанової. Висвітлює гуманістичний зміст української культури. Розглядаються основні напрямки духовної культури, мистецтва тощо. Цікавим на наш погляд є те, що ця праця супроводжується хрестоматією, де подаються фрагменти текстів Біблії, філософських та літературних джерел.

Праця Л.Мельника «Історія України» (курс лекцій) несе цінну інформацію, як з історії нашої Батьківщини, так і з найбагатшого скарбу українського народу – культури.

Теоретичне значення даного дослідження полягає у вивченні особливості розвитку національної культури в період розпаду феодально-кріпосних відносин.

Практичне значення нашого дослідження виявляється у використанні даних матеріалів під час виконання дисциплін історико-культурного циклу.

Структура курсової роботи – це детерміноване логікою дослідження, яке складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури та додатків.

У вступі обґрунтовується актуальність теми, завдання, об’єкт і предмет, проаналізовані базові літературні джерела, визначається теоретичне і практичне значення роботи.

У І розділі, який складається із підрозділів досліджується розвиток культури національного відродження у Наддніпрянській Україні. У ІІ розділі, який складається вже з підрозділів висвітлюється національно-культурне пробудження в західних землях нашої Батьківщини.

В останньому розділі підбиваються підсумки попередніх двох. Він показує безпосередній розвиток української культури І половини ХІХ століття. У висновках підводяться підсумки дослідження, визначаються його основні результати.

Список використаної літератури.

Курсова література складається із 50 сторінок.

Закрити

Розвиток національної культури в період першої половини ХІХ століття

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.