Внутрішні та зовнішні причини захворювання шкіри рук, нігтів та нігтьового ложа. Захворювання шкіри рук та нігтів, при яких неможливе виконання манікюру

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ І. ШКІРА, ЇЇ ПОХІДНІ

1.1 Анатомія та фізіологія шкіри

1.2 Будова нігтя

РОЗДІЛ ІІ. ЗАХВОРЮВАННЯ ШКІРИ РУК, НІГТІВ ТА НІГТЬОВОГО ЛОЖА

2.1 Причини шкірних захворювань. Зовнішні та внутрішні причини хвороб шкіри

2.2 Найбільш поширені захворювання нігтів та нігтьового ложа

2.3 Патологічні зміни на нігтях

ВИСНОВКИ

БІБЛІОГРАФІЯ

ДОДАТКИ

Оскільки СЖН часто уражає пацієнтів з порушеним лімфовідтоком з кінцівок або обличчя, ця патологія може бути етіологічним механізмом, хоч ця теорія не була остаточно доведеною. Інші дослідники вважають, що етіологія СЖН може бути пов’язаною з просочуванням білків внаслідок підвищеної проникності мікроциркуляторного русла, що пояснює часте поєднання цього синдрому з гіпоальбумінемією, плевральним випотом та лімфедемою.

Зміни пальців за типом "барабанних паличок" (див. додаток 3. мал. 3) — потовщення м’яких тканин під проксимальною частиною нігтьової пластинки, що спричинює її "губчастість" та потовщення цієї частини пальця. Етіологія цього явища маловідома, можливо, воно виникає внаслідок скупчення мегакаріоцитів та тромбоцитів, які уникнули фільтрації в легеневому руслі та проникли в системний кровообіг. Тромбоцити в нігтьовому ложі можуть виділяти тромбоцитарний фактор росту, спричинюючи зміни надкісниці. Кут між частиною пальця, проксимальною до нігтя, та проксимальною частиною нігтьової пластинки випрямляється (симптом Шамрота), унаслідок чого зникає ромбовидний у нормі простір, утворений при протиставлянні дорзальних сторін дистальних фаланг відповідних правих та лівих пальців (див. додаток 3. мал. 4).

"Барабанні палички" трапляються у хворих з новотворами, особливо з пухлинами легень та плеври, при інших захворюваннях легень (бронхоектази, абсцес легень, емпієма, легеневий або кістозний фіброз). З цим симптомом також пов’язані артеріовенозні мальформації або фістули, а також целіакія, цироз, запальні захворювання кишки, вроджені вади серця та ендокардит. Виявлення "барабанних паличок" без явного асоційованого захворювання потребує обстеження для виключення бронхогенної карциноми або іншого прихованого захворювання.

Койлоніхія проявляється увігнутістю нігтя в поздовжньому та поперечному напрямі, унаслідок чого він набуває "ложкоподібної" форми. Цей симптом іноді є варіантом норми в новонароджених, проте він, як звичайно, зникає протягом перших років життя. Койлоніхія може виникати внаслідок травми, постійного професійного контакту рук з розчинниками на основі бензину або при нігтьо – надколінковому синдромі (аутосомно – домінантне захворювання, для якого характерні гіпоплазовані надколінники, які легко вивихаються, вади розвитку нирок, скелета та глаукома). Койлоніхія також трапляється при дефіциті заліза (з або без вторинної анемії) та іноді — в пацієнтів з гемохроматозом.

У хворих з хворобою Рейно або червоним вовчаком може бути "ложкоподібна" форма нігтів, проте це не єдиний симптом хвороби. Якщо койлоніхія трапляється без явного зв’язку з певною хворобою, слід перевірити рівень феритину та зміни в загальному розгорнутому аналізі крові для виключення дефіциту заліза та гемохроматозу.

Точкові заглибини на поверхні нігтів трапляються в 10–50% пацієнтів з псоріазом, проте можуть бути також при багатьох системних захворюваннях, включаючи синдром Рейтера та інші захворювання сполучної тканини, саркоїдозі, пухирчатці, вогнищевому облисінні та пігментному дерматозі Блоха–Сульцбергера. Оскільки цей симптом виникає внаслідок дефекту утворення поверхневих шарів нігтьової пластинки проксимальною частиною нігтьового матриксу, будь-який локалізований дерматит (наприклад, атопічний або хімічний дерматит), який порушує нормальний процес росту в цій ділянці, також може спричинювати появу точкових заглибин на поверхні нігтів.

Оніхолізис — відшарування нігтьової пластинки від нігтьового ложа — спричинює побіління ураженої ділянки. Він може спричинюватися будь – яким місцевим патологічним процесом (наприклад, навколонігтьовими бородавками або оніхомікозом), який відділяє нігтьову пластинку від ложа, хоча найчастішим етіологічним чинником є травма.

Відшарування стається тоді, коли ніготь механічно відривається від ложа або коли удар по нігтю спричинює крововилив між нігтем та ложем (див. додаток 3. мал. 5). Оніхолізис може траплятися при псоріазі, коли уражена дистальна частина нігтьового матриксу. Якщо ж не виявлено жодного локального етіологічного чинника, слід виключити гіпертироз (при цьому захворюванні оніхолізис називають "нігтями сантехніка"). Гіпертироз також спричинює зміну кольору нігтя на бурий.

Поперечні лінійні ушкодження нігтів

Поперечні лінійні втиснення на нігтьовій пластинці(лінії Бо)вперше були описані в 1846 році. Лінії Бо з’являються на одній і тій же ділянці нігтьової пластинки на більшості або на всіх нігтях пацієнта внаслідок будь-якої хвороби, яка здатна порушувати нормальний ріст нігтів (див. додаток 3, мал. 6). Враховуючи, що ніготь кожні 6–10 днів підростає приблизно на 1 мм, можна вирахувати момент патологічного процесу, вимірявши відстань від лінії його втиснення до нігтьового ложа. Інші етіологічні чинники ліній Бо включають травму та дію холоду в пацієнтів з хворобою Рейно.

Меесові лінії — поперечні білі смуги, які часто уражають багато нігтів одночасно, хоча також можуть бути лише на одному пальці — класично пов’язують із отруєнням миш’яком. Для підтвердження цього діагнозу слід провести дослідження зразків волосся або тканин, проте Меесові лінії можуть траплятися і при багатьох інших захворюваннях (див. додаток 1, табл. 1).

У хворих з Меесовими лініями нігтьове ложе здорове, але ніготь мікроскопічно фрагментований, можливо, внаслідок порушення нормального росту на рівні нігтьового матриксу під час дії пошкоджуючого фактору. Ширина цих ліній буває різною і, оскільки це дефект на самому нігті, з часом лінії просуваються в дистальному напрямі. Тому можна визначити час дії ушкоджуючого фактору, вимірюючи відстань від ліній до кутикули.

Парні поперечні білі лінії, які поширюються уздовж всього нігтя, називаються лініями Муерке і свідчать про патологію судин нігтьового ложа; вони зникають при натисканні на ніготь, коли кров витискається із судин під нігтем. Оскільки лінії Муерке є проявом патології нігтьового ложа, вони, на відміну від ліній Мееса, не зміщуються в міру росту нігтя. Лінії Муерке виникають у пацієнтів з гіпоальбунемією (наприклад, рівень альбуміну менш як 20 г/л) і зникають після нормалізації рівня білка. Ці лінії також можуть бути у хворих з нефротичним синдромом, захворюваннями печінки та недостатнім харчуванням.

У дітей та дорослих, які ведуть активний спосіб життя, часто трапляється лейконіхія — одна або кілька ліній чи плям на одному або кількох нігтях (див. додаток 3, мал. 7). Ці лінії та плями неоднорідної форми, виникають на різних ділянках різних нігтів, не простягаються вздовж цілого нігтя і не мають клінічного значення. Вважають, що вони виникають у результаті випадкової невеликої травми проксимальної частини нігтьового ложа. На відміну від лейконіхії, лінії Мееса та Муерке завжди паралельні краю півмісяця.

Характеристика роботи

Курсова

Кількість сторінок: 42

Безкоштовна робота

Закрити

Внутрішні та зовнішні причини захворювання шкіри рук, нігтів та нігтьового ложа. Захворювання шкіри рук та нігтів, при яких неможливе виконання манікюру

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.