Внутрішні та зовнішні причини захворювання шкіри рук, нігтів та нігтьового ложа. Захворювання шкіри рук та нігтів, при яких неможливе виконання манікюру

Оніхоліз. При цьому захворюванні відбувається ослаблення нігтьової пластини, але вона не відривається від нігтьового ложа. Оніхоліз спостерігається при наявності якогось серйозного внутрішнього захворювання або ураження організму якою – небудь інфекцією, а також через часте вживання сильнодіючих ліків. Це одне з найбільш типових захворювань нігтів.

Грибкові інфекції зустрічаються у 2-5% населення. Останнім часом кількість хворих збільшилася через широке поширення такого грибка, як червоний тріхофіон, який вражає нігті у 70% хворих. Інфекція потрапляє з боку вільних країв і викликає руйнування нігтьових пластинок, їх потовщення або, навпаки, потоншення, руйнування на кінчиках, виникнення брудних плям в товщі нігтя, поперечних борозен або тріщин.

Для проникнення інфекції вихідним фактором служать ендокринні порушення функцій організму, а провокуючим – порушення цілісності нігтьової пластини. У світлі цього стає зрозумілою важливість правильного догляду за нігтями і необхідність дотримання заходів обережності при виконанні манікюру.

Для лікування застосовуються комплексні заходи, які визначаються після виявлення всіх патогенних факторів. Основою для лікування є застосування антибіотиків.

Якщо медикаментозне лікування не приносить ніяких результатів, то вдаються до такого крайнього заходу, як видалення ураженої нігтьової пластини. Для цього на ніготь наносять спеціальну мазь для розм'якшення нігтя, після чого нігтьову пластинку заклеюють лейкопластиром і залишають на п'ять днів. Після цього пластир знімають, а нігтьову пластинку видаляють за допомогою косметичних ножиць в межах здорових тканин.

Після цього виконуються процедури по лікуванню нігтьового ложа. Нігтьове ложе змащують 10%-ним розчином йоду два рази на день протягом тижня або більше.

Після лікування нігтьового ложа слід також протягом року проводити профілактичні заходи від рецидивів оніхомікозу. Ніготь потрібно змащувати фунгіцидною рідиною двічі на день.

Відшарування нігтьової пластинки може бути викликане як грибком, так і цвіллю.

При захворюванні грибком під нігтьовою пластиною з'являється і швидко починає розростатися в живильному середовищі субстанція білого кольору. Вражаючи внутрішньонігтьову речовину, грибок успішно розвивається в теплих і вологих умовах. Якщо не проводити лікування і не видалити грибок, він збільшується під нігтьової платівкою і здатний відшарувати її від нігтьового ложа.

Крім спор грибка, можна також підхопити і спори цвілі. Цвіль має зелене забарвлення і вільно формується із спор в місцях пошкодження. Найчастіше це місця видалення задирок і зіткнення нігтьової пластинки зі шкірою.

Спори цвілі можуть вражати і ділянки шкіри, і нігті. Інфекція здатна швидко вироблятися і легко поширюється при сприятливих умовах. Таким чином, грибок або цвіль з одного нігтя легко можуть перейти на сусідні.

Щоб не підхопити спори грибка або цвілі, слід дотримуватися санітарних норм. Якщо у вас на кінчиках пальців близько нігтів є тріщинки, ймовірність захворювання грибком досить велика. Тому виконувати домашні справи, а також займатися садівничими роботами слід тільки в рукавичках.

Іноді в основі нігтя утворюються фіброми, які призводять до зміни структури нігтьової пластини. Причиною може стати порушення функції сальних залоз. Лікування проводиться хірургічним шляхом, а невеликі пухлини видаляються методом електрокоагуляції.

Інший вид пухлин– глобусні – утворюються з дерми в області нігтьового ложа і проявляються в больових відчуттях при натисканні. Часто таку пухлину можна сплутати з синцем, тому що вона має вигляд невеликої синюватої плями під нігтьовою пластиною. Основою такого новоутворення є гіпертрофовані гломусні тіла. Видаляють цю пухлину хірургічним шляхом, причому якщо при операції не видаляються всі видозмінені клітини, це призводить до рецидивів захворювання.

Зустрічаються також пігментні аномалії, які виражаються у вигляді пігментованих поздовжніх смуг на нігтьової пластини. У випадку, якщо подібне явище визначається, як порушення нервової діяльності в сфері росту нігтів, слід вдатися до допомоги хірургічного втручання.

2.3 Патологічні зміни на нігтях.

За допомогою ретельного обстеження нігтів на руках і ногах можна виявити ключ до діагностики системних захворювань (див. додаток 1, таблиця 1). Потовщення пальців за типом "барабанних паличок" — один з нігтьових проявів системного захворювання — вперше було описане Гіппократом у V столітті до н. е. Відтоді виявлено чимало інших нігтьових симптомів, які допомагають діагностувати системні захворювання.

Нігтьова пластинка — тверде кератинове покриття дорзальної частини дистальної фаланги — утворюється нігтьовим матриксом, що знаходиться у проксимальній частині нігтьового ложа (див. додаток 2, мал. 1). У міру росту нігтя дистальна частина матриксу утворює глибші шари нігтьової пластинки, тоді як проксимальна частина — поверхневі. Тому при порушенні функціонування проксимальної частини матриксу (це може трапитися у хворих з псоріазом) виникають поверхневі зміни нігтів (наприклад, з’являються точкові заглибини), а при ушкодженні її дистальної частини — патологія глибших шарів нігтя (утворення борозен або розщеплення нігтя). Транзиторні розлади росту нігтя призводять до появи поперечних ліній на нігтьовій пластинці: лінії Мееса, Муерке, Бо(див. додаток 2, мал. 2). Зміни в конфігурації капілярів проксимальної частини нігтьового ложа спричинюють патологічні зміни, характерні для пацієнтів із захворюваннями сполучної тканини, тоді як патологія судин надкістниці — до появи симптому "барабанних паличок".

Ніготь обмежений проксимально епоніхієм (шкіра, розміщена проксимально від нігтьової кутикули), латерально нігтьовими валиками, а дистально — дистальним нігтьовим валиком (простір, який утворює передня зв’язка між дистальною частиною нігтьового ложа та нігтьовою пластинкою, (див. додаток 2, мал. 1).

Порушення росту нігтів

Синдром жовтого нігтя

У 1964 р. P. D. Samman зі співавт. описалисиндром жовтих нігтів(СЖН), для якого характерний сповільнений ріст потовщених нігтів жовтого кольору; латеральні краї нігтьових пластинок стають випуклішими, а півмісяць зникає.

Цей синдром може траплятися в пацієнтів з хронічними бронхоектазами або синуситом, плевральним випотом, злоякісними захворюваннями внутрішніх органів, синдромами імунодефіциту та ревматоїдним артритом. При ревматоїдному артриті СЖН, як звичайно, виявляють у тих пацієнтів, що отримують тіолові медикаменти (наприклад, буциламін та тіомалат натрію-золота), які, очевидно, й викликають вищезгадані зміни нігтів.