Проблема ядерного роззброєння між СРСР та США в 60-х – 80-х роках ХХ століття

ВСТУП

Останнім часом світова спільнота стоїть перед дилемою - потрібна йому ядерна зброя чи ні. Одні вважають, що так. До них можна віднести представників тоталітарних режимів в Іраці, Північній Кореї. Крім того, є ядерна зброя в Індії і Пакистані. З іншого боку, прихильниками часткового збереження ядерних арсеналів є США і Росія. Але тут питання поставлене інакше. На відміну від вищезгаданих держав, в підставу кута що ставлять принцип агресії, Росія і США намагаються залишитися в числі «арбітрів».Є і прихильники абсолютного знищення всіх ядерних ракет. Це перш за все вузькі соціальні групи, виступаючі проти загрози «ядерної зими» і взагалі проти всякого насильства. Вони влаштовують демонстрації і акції протесту.

Ядерна зброя з моменту своєї появи на землі представляла і представляє загрозу для існування людства.. Чим це може обернутися, всім відомо. Пригадати хоч би Карібську кризу, аварію на Чорнобильській атомнiй електростанцiї, Хіросіму і Нагасакі. Величезну небезпеку представляють ядерні поховання. Тому вчені багатьох країн прийшли до висновку про доцільність використання для цього Космосу. Мається на увазі космічне сміття. Це поняття увійшло до ужитку останнім часом. Але це дорогий захід, тому до нього вдаються не часто. До того ж невідомо, чим операція обернеться в майбутньому. Ядерна зброя, яка єв Росії та США, не дивлячись на скорочення останніх років, здатна знищити не тільки дві держави, але й все людство. Це додає особливий характер їх взаємодії, оскільки не дивлячись на припинення «холодної війни», модель взаємної ядерної заборони в російсько-американських відносинах продовжує діяти.

Отже, проблема ядерного роззброєння є досить актуальною і на сучасному етапі.

Об'єкт дослідження – основні напрями міжнародної політики двох супер-держав США та СРСР другої половини XX ст., спрямовані на подолання проявів „холодної війни”.

Предмет – основні аспекти ядерного розброєння між СРСР та США в 60-х – 80-х роках.

Мета дослідження - це розгляд еволюції проблеми роззброєння між СРСР та США, яка придбала після Карибської кризи величезний масштаб.

Предмет, об’єкт і мета зумовили вирішення ряду завдань:

1) розкрити причини процесу ядерного роззброєння між СРСР та США;

2) проаналізувати еволюцію радянсько-американських відносин в 70-х – 80-х роках;

3) з’ясувати наслідкиядерного роззброєння для світу та для Європи зокрема.

Загроза ядерного знищення планети виправдовує і пояснює той факт, що держави замикаються в своїх територіях. Вона також пояснює всемогутність поняття державних інтересів. З моральної точки зору, порядок, який встановлювався в світі, а також практика держав, що узаконювала його, в корені були неприйнятні. Але і з теоретичної точки зору з ними не можна було миритися: було б безумством погодитися з існуванням такого порядку в світі.

Вивчення ядерного протистояння США і СРСР в період з 1963 по 1991 рік вельми актуально для освітлення дійсних причин історичних подій того часу. Проте вивчення цього протистояння стало можливим лише з публікацією Меморандуму про домовленість встановлення початкових даних, у зв'язку з Договором 1991 р. між СРСР і США про скорочення і обмеження стратегічних наступальних озброєнь (далі СНО-1) [10, с.18]. Цей Меморандум, що розсекретив кількість, дислокацію і тактико-технічні характеристики радянських ракет, стратегічних бомбардувальників, підводних човнів - носіїв балістичних ракет, став надгробним пам'ятником радянським стратегічним озброєнням. При написанні роботи використовувалися такі журнали як «Міжнародне життя», «Новий час», «Нова і новітня історія», «США - економіка, політика, ідеологія» [19; 39; 18]. Використовувалися також документи і матеріали «Боротьба СРСР проти ядерної небезпеки, гонки озброєнь, за роззброєння", довідник «Роззброєння» [2; 1]. Важливе займає книга „Актуальні проблеми міжнародної безпеки і роззброєння” [14] , в якій проаналізовано різні сторони і аспекти міжнародної безпеки і роззброєння, показати взаємини і зв'язки між ними. Особливу увагу авторів привернули питання запобігання світовій термоядерній війні, загроза якої ставала все більш відчутною. Питання війни і миру завжди привертали до себе увагу вчених. Велику роль зіграли вони в справі руху прихильників миру після Другої світової війни. Борці за мир вічно пам'ятатимуть видатних діячів науки, чиї імена пов'язані з першими конгресами миру, із Стокгольмською відозвою, з іншими акціями проти військової загрози. Це Ф.Жолио-Кюри, Дж.Бернал, Л.Инфельд і багато інших видатних діячів науки.Варто виділити монографію“Переддень грудня: Європа перед вибором” [38]. Наступна праця була написана А.Н.Яковлєвим [46]. Дана робота є дослідженням післявоєнної Американської політичної літератури з проблем війни, миру і міжнародних відносин В книзі розглядаються найважливіші зовнішньополітичні доктрини і концепції американської політики, їх особливості, основний зміст, взаємозв'язки, подаються соціально-політичні характеристики цих доктрин і концепцій, простежується роль буржуазної політичної науки у формуванні і формулюванні як теоретичних основ міжнародної політики, так і зовнішньої політики США самій по собі.

Проблемі ракет середньої дальності в Європі присвячена монографія В.І.Кузнєцова [35] . Автор розповідає про два протилежні підходи до ядерних озброєнь в Європі. США та їх партнери по НАТО (Організація Північноатлантичного договору) прагнуть перетворити Європу на надарсенал своїх новітніх ядерних засобів середньої дальності. Політика Союзу Радянських Соціалістичних Республік (СРСР)і його союзників направлена на те, щоб взагалі звільнити континент від ядерної зброї - як середньої дальності, так і тактичного. Не можна залишити без уваги і роботи західних істориків про проблеми ядерного роззброєння. Це праці Дж. Томкінса, Н. Верта, Гранта [43; 23;28].

Методологія наукового дослідження. У процесі виконання роботи, формуванні її основних положень та висновків використовуватимутьсянаступні методи досліджень: метод історизму та проблемного викладу матеріалу, порівняльний, метод синтезу та метод аналізу. Робота виконувалася на основі основоположних принципів історизму, обєктивності, системності, поліфакторності.

Практична і теоретичназначимість роботи. Матеріали дослідження можуть бути використані при проведенні семінарських та практичних занять зі всесвітньої історії, при підготовці навчальних посібників для студентів з новітньої історії, шкільній практиці, при підготовці та проведенні уроків зі всесвітньої історії.

Робота має таку структуру: вступ, два розділи, висновки, список використаних джерел та літератури.