Німецьке питання в системі міжнародних відносин - історичні та історіографічні зміни 1939-1949рр

Характеристика роботи

Диплом

Кількість сторінок: 91

Платна робота

Ціна: 700.00грн.

Замовити роботу

Зміст

Вступ. 3

Розділ 1. Особливості в розгляданні німецького питання в період Другої Світової війни. 9

1.1. Німеччина в американських баченнях післявоєнного світу. 9

1.2.Місце Німеччини в стратегічному плануванні Великобританії 12

1.3.Уточнення позицій СРСР щодо Німеччини. 18

Розділ 2. Проблема збереження єдності та розколу Німеччини (1945 -1949 рік) 37

2.1. Окупаційне регулювання Німеччини союзниками: політика між ідеологією та прагматизмом. 37

2.2. Партійно-політичні аспекти німецької консолідації в середині 40-х років. 54

Розділ 3. Берлінська криза 1948-1949 років: деміфологізація інтерпретацій  64

3.1. Фактор «Холодної війни». 64

3.2. Політичні бродіння щодо долі Берліна. 72

Висновки. 78

Список використаної літератури. 82

Додатки. 92

Вступ

Загальна характеристика - Однією з характерних рис історії XX ст. стала невлаштованість німецьких справ на європейському континенті. Двічі вони переростали у катастрофи загальносвітового масштабу. Із закінченням Другої світової війни державам-переможницям належало створити таку систему мирного врегулювання, яка б виключала можливість агресії з боку Німеччини. Потсдамська система, яка виникла в результаті політико- дипломатичного оформлення результатів війни була менш вразлива, ніж Версальська, хоч би тому, що незважаючи на розгортання «холодної війни» вдалося уникнути спалаху третього збройного конфлікту в Європі. Але однаково, Потсдам засновувався на штучному коректуванні стану справ: Німеччина опинилася розділена і кожна із сторін обвинувачувала одна одну в розколі.

І якщо на Заході німецьке питання вважалося відкритим, з огляду на розкол нації, то у Радянському Союзі аж до 1990 р. писали й говорили про те, що німецьке питання закрите і вся радянська історіографія намагалася довести, що тільки існування двох німецьких держав у Європі є гарантом спокою, миру і безпеки. І будь-які спроби довести, що питання не може бути вирішене, коли одна нація з однією мовою, звичаями, культурою, територією розділена, вважалися виявом реваншистських настроїв. Політика блокувала вивчення німецького питання: говорити, а тим більше досліджувати не було що. Це було серйозною вадою, а тому синтезу історичних, а тим більше історіографічних інтерпретацій не було зроблено, окрім поодиноких спроб дослідити історію німецького питання в сучасній російській германістиці. Це й спонукало дипломанта до пошукової роботи по цій темі і визначило її актуальність.

Науковою проблемою є політичне концептування і наукове історіописання німецького питання як питання про державне існування Німеччини та її статус в Європі. Цим визначенням охоплюється і «внутрішня» його сторона - єдність чи розкол, і «зовнішня» - географічні рамки німецької державності, діапазон прав і обов'язків німців в рамках європейської і світової співдружності.

Вирішення цієї наукової проблеми обумовлює вибір дипломанткою концепції дослідження - всестороннє, інтегративне осягнення німецького питання як перманентної політичної проблеми XX століття у сфері історіописання можливе і результативне за умов критико-порівняльного використання документальних та наративних джерел, зменшення політизації та ідеологізації наукових концепцій за допомогою обмеження власних позанаукових соціально-політичних уподобань; жодній із аналізованих історичних шкіл не вдалося, на жаль, уникнути цієї хиби.

Виходячи із зазначеної наукової проблематики і концепції об'єктом дослідження є система міжнародних європейських відносин середини і другої половини XX ст. в рамках якої, як предмет аналізується німецьке питання в контексті його історичних та історіографічних інтерпретацій.

Таким чином, мета цього дослідження - показати історичні видозміни німецького питання, а також еволюцію історіграфічних тлумачень та суть провідних дискусійних моментів у радянській і пострадянській та зарубіжній германістиці на основі критично-порівняльного аналізу документальних та аналітичних джерел.

Для досягнення поставленої мети дипломант сформував такі завдання:

- з'ясувати суть і характер історіографічної полеміки довкола вихідних хронологічних означень німецького питання;

- визначити місце і роль німецького питання в системі зовнішньополітичних пріоритетів «великої трійки» антигітлерівської коаліції, та причини різноскерованості провідних історіографічних бачень цієї проблеми;

- дослідити доктринальні та ситуативні аспекти німецького окупаційного регулювання та ролі місцевих політичних структур у ньому;

- виявити межі впливу політичних оцінок кризових ситуацій німецького регулювання і їх абсолютного панування у сфері історіописання германістів різних шкіл;

Виходячи із поставлених завдань визначено хронологічні межі роботи. Вони охоплюють період від середини 40-х років до кінця 40-х років з огляду на те, що саме в цей період німецька одно-державність так і залишалася нереалізованою політичною гіпотезою. Натомість усталилася модель німецької дводержавності ФРН - НДР у супротилежних категоріях та політико-правового, соціально-економічного та ідеологічного означення.

Наукова новизна визначається самою постановкою завдань аналітичного висвітлення німецького питання в його історико-еволюційному розгортанні в полемічно означених хронологічних межах, та неусталеному в германістиці системно-інтегративному міждисциплінарному підході.

Методологічною основою дослідження є принципи історизму та об'єктивізму на ґрунті критико-аналітичного та історико-порівняльного методів. Дипломант намагається уникнути помилок як радянської, так і зарубіжної історіографії періоду повоєнної конфронтації, які оцінювали німецьке питання з вузько класових позицій і на догоду ідеологічним кліше. Дипломант використовує історико-порівняльний і об'єктивний аналіз, а також намагається уникнути суб'єктивізму та упередженості.

Стан наукової розробки теми. Тема німецького питання довгий час належала до числа закритих для істориків Радянського Союзу. Німецьке питання вважалося вирішеним і тому говорити тут не було про що. Очевидно, будь-які розвідки, а тим більше серйозні дослідження з приводу того що собою являє, як виникло, як вирішувалося (чи не вирішувалося) це питання вважались «ворожими спробами його відкрити» і тим самим «зіграти на руку реваншистам». Хоча й раніше на початку 50-х років, коли боротьба за «єдину демократичну, миролюбну, незалежну Німеччину» була в фарватері радянської політики і пропаганди, монографій, присвячених цій проблемі було не так вже й багато. Дуже характерною була назва "Боротьба за єдину, незалежну, демократичну, миролюбну Німеччину".

До початку 70-х років інтерес до німецького питання згас через цілеспрямовані політичні тиски. З'явилися, правда, окремі монографії з-під пера авторів близьких до МЗС про те, що недавно називалося німецьким питанням, а тепер фігурувало під незрозумілою рубрикою "німецька проблема або справа". Сформувався великий масив праць про ФРН і її зовнішні зв'язки - зовсім непоганих, але німецьке питання, якщо воно там взагалі зачіпалось, трактувалось виключно в розрізі того, як прихильники розрядки його успішно "закривали" і як безуспішно реваншисти його намагались "відкрити". Аж до початку 90-х років виходили праці, у яких стверджувалося, що мирне співіснування двох суверенних, незалежних німецьких держав є основним елементом європейської безпеки2. Події кінця 80-х - початку 90-х виявили помилковість цих концепцій радянських істориків, ідея вирішення німецького питання, шляхом визнання довготривалого співіснування ФРН і НДР, виявилася не більше життєздатною, ніж ідея "звільнення західних німців від гніту окупантів" і "народного суду над клікою Аденауера".

І саме тепер, коли німецьке питання дійсно закрите, у тому вигляді в якому воно Існувало з часів Другої світової війни, очевидно можливо зробити спробу об'єктивного висвітлення його історії. За останні роки було видано декілька монографій, що безпосередньо стосуються німецького питання, а також великий масив документальних матеріалів, опубліковано на початку 90-х років[5,675].

При вивченні літератури дипломант використовував проблемно-історичний і критично-порівняльний підходи, які дозволяли зосередити увагу на вузлових аспектах досліджуваної теми. У цьому зв'язку весь корпус аналізованої літератури умовно розподілено автором на такі групи: а дослідження науковців СРСР і НДР періоду "холодної війни"; б виступи радянських і зарубіжних політиків та аналітичні розвідки науковців кінця 80-х - початку 90-х років; в міркування американських і західнонімецьких фахівців на які покликаються марксистсько-орієнтовані дослідники. До першої групи можна віднести монографічні дослідження В.Кульбакіна, Л.Мельникова, А.Рощіна, В.Сіполса, Г.Горошкової, А.Кірсанова, H.Іноземцева,П.Винокурова, В.Ісраеляна, В.Хвостова, П.Ніколаєва, В.Бєлєцкого, Е.Хайнріха, К.Ульріха, В.Герста та ін. До другої групи відносяться публікації та дослідження О.Філітова, М.Семіряги, П.Книшевського, Г.Киніна, М.Нарінского, А.Лєбєдєвої, А.Фурмана,I.Максімичева,В.Лота, Г.Кістлера, Ф.Нінковича, Н.Неймарка, Т.Шарпа, А.Голдмана та ін. У третю групу можна віднести праці таких провідних західних вчених як А.Улама, С.Беміса, Т.Бейлі, Дж.Пратта, Н.Гребнера, К.Вудхауза, А.Дж.Тойнбі, К.Інгрема та ін.

Окремо слід відзначити, що досить успішно розвивається українська школа германістики. У дослідженні дипломанту стали в нагоді результати наукових розробок А.Кудряченка та Г.Грабарчука, у яких, хоча і дотично, але на модернізованих засадах здійснюється дослідження німецького питання[5,675].

Таким чином, завдяки означеному багатовимірному підходу можливе інтегративне вивчення німецького питання у такій тривалій історичній тяглості.

Практичне значення. Матеріали дипломної роботи стануть в нагоді студентам історичних факультетів та викладачам під час вивчення та викладання нормативних курсів «Історія новітнього часу країн Європи та Америки», «Історія і теорія міжнародних відносин», «Історіографія всесвітньої історії», «Політологія». Чимало позитивної інформації в дослідженні знайдуть вчителі-історики загальноосвітніх середніх шкіл, ліцеїв та коледжів при вивченні таких тем: «Друга світова війна» («Завершення війни. Її підсумки. Суперечності між союзниками»), «Німеччина. 1945-1996 рр.» («Політика окупаційних властей у 1945-1949 рр. Розкол Німеччини. Утворення ФРН і НДР. ФРН у 1949-1990 рр.: політичні партії та коаліції. Нова «східна політика». НДР у 1949-1990 рр.: тоталітарний режим за радянським зразком. Революція 1989 р. і крах НДР.»).

Структура роботи охоплює вступ, два розділи, висновки, список використаної літератури, додатки. Перший розділ - «Виникнення німецького питання (1939-1945 рік)» - присвячено з'ясуванню суті полемічних підходів щодо хронологічного означення проблеми; визначенню специфіки історіографічних бачень процесів концептуально-політичного та політико-практичного обгрунтування німецького питання в політичних колах СІЛА, Великобританії, СРСР. Другий розділ - «Проблема збереження єдності та розколу Німеччини (1945-1949 рік)» — вміщує аналіз різно скерованих історіографічних концепцій проблеми німецької єдності в контексті зовнішньо- та внутрішньо-системних чинників; визначає основні напрямки ідеологічного спотворення оцінок реального перебігу подій в дослідженнях вчених різних орієнтацій; зіставляє усні (мемуарні) версії із науковими інтерпретаціями (Ф.Й.Штраус, В.Брандт, М.Семіряга проти В.Кульбакіна, Н.Павлова, Д.Мельникова) [1,137].

Закрити

Німецьке питання в системі міжнародних відносин - історичні та історіографічні зміни 1939-1949рр

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.