План

Технологічний аспект вивчення елементів АСУ

Автоматизована система управління підприємством

Література

Автоматизована система управління підприємством

Усяка керуюча система звичайно вирішує наступні три головні завдання: збір і передачу інформації про керований об'єкт, її обробку і видачу керуючих впливів на об'єкт управління. Автоматизована або автоматична система управління автоматизує вирішення всіх цих завдань у визначеній послідовності і взаємозв'язку.

Автоматизована система управління (АСУ) включає людську ланку в якості своєї органічної складової частини. Такі системи ще називають людино-машинними системами. У цих системах люди займаються постановкою і коректуванням цілей і критеріїв управління (вони можуть змінюватися при зміні умов); вносять творчі елементи в пошук найкращих шляхів досягнення цілей (змінюють застосовувану технологію або організацію); остаточно відбирають або приймають рішення з усієї сукупності виробляємих системою рішень і додають їм юридичну чинність; забезпечують систему такою первинною інформацією, збір котрої неможливо або нераціонально цілком автоматизувати.

Помітимо, що в зазначеній системі людям належить облік, аналіз і раціональне використання різнохарактерних і дуже динамічних людських чинників у керованій системі (соціально-психологічних, психофізіологічних, морально-етичних і т.д.).

Автоматична система управління після монтажу і налагодження в принципі може функціонувати і без участі людини (крім, звичайно, лише профілактичного контролю і ремонтів). Звичайно, автоматичні системи застосовуються лише для управління технологією, однак і тут найчастіше з ряду причин перевага може бути віддано автоматизованим системам.

Автоматизована система управління виробничим об'єднанням або підприємством (АСУП) базується на застосуванні електронних обчислювальних машин, периферійної й організаційної техніки, а також економіко-математичних методів для вирішення основних завдань управління виробничо-господарською й іншою діяльністю на всіх рівнях: ділянці, цеху, відділі і службі, виробничій одиниці і керівництві в цілому, тобто директораті. Сюди ж відноситься вирішення ряду завдань, зв'язаних із управлінням громадськими організаціями даного об'єднання або підприємства. АСУП призначена для організаційного й адміністративного управління цим виробничим об'єднанням або підприємством.

У виробничому об'єднанні або на промисловому підприємстві може створюватися також ще й автоматизована система управління технологічним процесом (АСУ ТП), призначена для управління різними машинами, приладами, пристроями і технічними або технологічними комплексами, наявними на даному підприємстві або в об'єднанні.

Відзначимо, що якщо у виробничому (науково-виробничому) об'єднанні або на підприємстві є науково-дослідні інститути (НДІ) або конструкторські бюро (КБ) і виконується значний об'єм конструкторських і технологічних робіт, то автономною може бути створена система автоматизованого проектування (САПР), що повинна мати в обов'язковому порядку взаємодію з АСУП. Створення САПР регламентується спеціальними галузевими керівними методичними матеріалами.

Якщо в АСУП або САПР основною формою фіксації і передачі є документ, що містить економічну або іншу інформацію, що характеризує виробничо-господарську й іншу діяльність даного об'єднання або підприємства, то в АСУ ТП основною формою передачі є різні сигнали (електричні, оптичні, механічні й ін.).

Спільно функціонуючі в єдиному виробничому об'єднанні або на промисловому підприємстві АСУП і АСУ ТП утворять організаційно-технологічну АСУ виробничого об'єднання або підприємства.

Автоматизовані системи управління виробничим об'єднанням або підприємством, створювані на базі сучасних ЕОМ і укомплектовані відповідною периферійною й організаційною технікою, забезпечують:

автоматизований збір (а в ряді випадків і фіксацію) і обробку економічної інформації із широким використанням методів оптимізації по основним задачам і підсистемам управління в різних режимах, включаючи збір і обробку інформації в реальному режимі АСУ, у режимі телеобробки і діалогу;

збереження в пам'яті ЕОМ і комплексне використання умовно-постійної (нормативно-довідкової), умовно-перемінної, проміжної і вихідної інформації в процесі вирішення всіх задач управління;

організацію діспетчіровання на підприємстві за допомогою засобів зв'язку і діспетчіровання.

При створенні АСУП необхідно передбачати її взаємодію як із вищестоящими АСУ (наприклад, із галузевим АСУ), так і з територіальними й іншими автоматизованими системами (з АСУ Держбанку, статистичних органів і ін.).

Ступінь раціональної організації інформаційних потоків по кожному додатку, а також у цілому по об'єкті управління можна перевірити на інформаційній динамічній моделі, що відбиває фактичний стан і зміни, що відбуваються на цьому об'єкті.

Відомо, що матеріальність виробництва виявляється в створенні тій або іншої продукції. Якщо по кожному виду цієї продукції (або її складової частини, елементу) мати необхідні нормативні, планові й облікові характеристики, то сукупність цих характеристик буде являти собою інформаційну модель усього матеріального виробництва і випуску продукції підприємства на кожний даний момент.

В умовах функціонування АСУП дуже важливо передбачити щоб для нормативних, планових і облікових характеристик були встановлені єдині одиниці розмірів рахунку по кожному (відповідному) виду продукції (або її складових) і єдиний планово-обліковий крок. Єдиний крок - використання в обліку, плануванні і нормуванні тих самих номенклатурних номерів і відповідних їм єдиних показників, отриманих і спланованих за ті самі інтервали часу, з однаковими одиницями розміру рахунку і т.д. для того самого об'єкта обліку, планування і нормування.

Наявність одного кроку дозволить автоматично, на кожний даний момент здійснювати наявність усіх трьох характеристик по тому або іншому виду продукції (або складових), а потім визначати раціональність і ефективність використання тих або інших ресурсів або усіх витрат у цілому на даний вид продукції (або її складових).

Узагальнюючи викладене, можна зробити висновок, що автоматизована система управління виробничим об'єднанням або підприємством являє собою систему, що базується на ЕОМ і інших технічних засобах, призначених для комплексного автоматизованого виміру і реєстрації, передачі й обробки, збереження і пошуку всієї інформації, використовуваної для управління об'єктом шляхом виробітки оптимальних управлінських рішень (стандартних - ЕОМ, індивідуально-специфічних - людиною) і реалізації прийнятих рішень через автоматизований зв'язок.

Основними завданнями, що вирішує АСУП є:

підвищення ефективності виробництва, що виражається в збільшенні випуску продукції, поліпшенні її якості і зниженні собівартості. Це відбувається за рахунок різноманітних розрахунків, спрямованих на оптимальне використання наявних виробничих, матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, а також за рахунок зробленої технології виробничих процесів і т.д.;

підвищення оперативності і поліпшення якості управління виробництвом, структурними підрозділами і виробничим об'єднанням або підприємством у цілому, що виражаються в застосуванні зробленої системи оптимального і взаємопов'язаного довгострокового, річного й оперативно-виробничого планування, а також в оперативному зборі, обробці й аналізі фактичної інформації. Це здійснюється завдяки системному (комплексному) використанню сучасних технічних засобів збору й обробки інформації, а також економіко-математичних методів;

удосконалювання структури апарата управління, що виражається в її спрощенні і створенні таких структурних підрозділів управління, що, будучи нечисленними по своєму складі, могли б оперативно і зі знанням справи впливати на процеси, що відбуваються. Це відбувається завдяки централізації відділів і служб управління, а також за рахунок корінної перебудови існуючої структури апарата управління в напрямку подальшої його інтеграції і поліпшення взаємовідносин між структурними підрозділами і виробничими одиницями;

організація раціональних потоків інформації на підприємстві, а також обробка інформації в такому аспекті й у такі терміни, щоб одержувані вихідні (результатні дані), зафіксовані на зручних для користування і зроблених за формою носіях, цілком задовольняли б вимогам якісного й оперативного управління всіма процесами, що відбуваються на підприємстві або у виробничому об'єднанні. Забезпечується комплексним використанням сучасних засобів обчислювальної і периферійної техніки;

своєчасне укладання достовірної звітності підприємства або виробничого об'єднання, а також забезпечення оперативної доставки її у вищестоящі організації. Здійснюється завдяки системно машинній обробці єдиної вихідної інформації, а також шляхом одночасного створення машинних носіїв разом з укладанням звітних даних, що будуть потім одночасно передаватися або іншим способом доставлятися у вищестоящі організації;

організація діловодства і діспетчірування з обліком досягнень науково-технічного прогресу і передового досвіду. Відбувається за рахунок комплексного застосування засобів організаційної техніки і діспетчірування, а також наукової організації праці інженерно-технічних працівників і власне управління в цілому.

Таким чином, автоматизовані системи управління виробничими об'єднаннями або підприємствами дозволяють не тільки упорядкувати потоки інформації на керованих об'єктах, удосконалювати збір і підвищити оперативність обробки інформації, необхідної для управління, але і серйозно поліпшити якість управління, спростити структуру апарата управління, вирішити інші питання організації виробничо-господарської й іншої діяльності даного об'єднання або підприємства.

Структура АСУП

Для вирішення трьох головних завдань: збору і передачі інформації про керований об'єкт, її обробки і видачі керуючих впливів на об'єкт управління, автоматизовані системи управління виробничими об'єднаннями або підприємствами повинні мати і відповідну структуру. Завдяки правильно розробленій структурі даної системи і на її основі передбаченої організації повного комплексу розв'язуваних завдань управління можна припустити, що при АСУП усі питання управління виробничими об'єднаннями або підприємствами можуть вирішуватися автоматизовано.

Проте, незважаючи на єдині Дст АСУП, структури функціонуючих АСУ промислових підприємств і виробничих об'єднань не однакові. Будучи прив'язаними до існуючих структур апарата управління, що базується на ручній обробці інформації, у ряді випадків структури АСУП об'єднують функціональні підсистеми і підсистеми забезпечення під одною ознакою і розглядаються як однорідні. У результаті створюється положення, при якому та сама вихідна інформація, що характеризує ті або інші процеси, що відбуваються, і явища, збирається різними службами для наступної обробки. При цьому одні розв'язувані системою завдання дублюються в різних підсистемах, а інші - узагалі не є предметом розгляду.

Такий підхід особливо небезпечний, тому що в даний час розробка і впровадження автоматизованих систем управління різних рівнів і призначень у нашій країні, як відомо, здійснюється в широких масштабах. Особливо широке поширення АСУ одержали в низовій ланці народного господарства - на промислових підприємствах і у виробничих об'єднаннях. І всі ці АСУ повинні бути в наступному об'єднані в єдину загальнодержавну автоматизовану систему збору й обробки інформації для обліку, планування і управління.

При визначенні структури АСУП, а також при встановленні комплексів розв'язуваних задач для управління необхідно керуватися системним підходом, що передбачає, крім іншого, всебічн е ув'язування і комплексне вирішення всіх завдань управління на основі єдиної вихідної інформації про виробничо-господарську й іншу діяльність.

З цих позицій і будемо розглядати структуру АСУП.

У процесі виробництва продукції, як відомо, використовуються засоби праці, матеріальні, трудові, фінансові й інші ресурси, що у свою чергу нормуються, плануються, враховуються. Разом із цим процес виробництва повинний бути керованим. Управляти ж - значить виконувати ті або інші функції. При такому підході управління виробництвом можна розглядати в двох аспектах: по функціональній ознаці, тобто з погляду основних функцій управління, і по ознаці забезпечення, тобто по основним компонентах, що забезпечує виробництво, - видам ресурсів. Тому, якщо управління виробництвом розглянути в системному порядку, то кожний аспект управління буде включати групу взаємозалежних і взаємодоповнюючих один одного підсистем або комплексів завдань.

Відповідно до основних функцій управління формуються наступні функціональні підсистеми, умовно виділені в групу А: нормування і регламентації, планування економічного і соціального розвитку, оперативно-виробничого планування, обліку і контролю, укладання звітності, економічного аналізу і прийняття вирішень, організаційно-економічної.

Виробництво може функціонувати при належному його забезпеченні ресурсами. Основними компонентами, що формують підсистему управління забезпеченням виробництва, що умовно виділені в групу Б, є: виробництво і випуск готової продукції, основні засоби і виробничі площі, матеріальні й енергетичні ресурси, трудові і фінансові ресурси.

Взаємозв'язок зазначених аспектів управління виробництвом схематично можна зобразити у виді таблиці, у якій по вертикалі розташовуються функціональні підсистеми управління виробництвом (група А), а по горизонталі - підсистеми управління забезпеченням виробництва (група Б).

Виробництво продукції являє собою складний процес, як правило, включає наступні види (елементи) виробництва, умовно виділені в групу В: технічна підготовка виробництва, основне виробництво, допоміжне й обслуговуюче виробництво, непромислове господарство, капітальне будівництво і т.д. При цьому кожний вид (елемент) виробництва має свою специфіку і визначену міру самостійності ( при їхньому повному взаємозв'язку) як у виконанні функцій управління, так і в забезпеченні ресурсами.

Взаємозв'язок і взаємозалежність цих видів (елементів) виробництва за функціональними ознаками, можна показати схематично, умовно розмістивши їх на двох боках куба.

Відзначимо, що взаємозв'язок підсистем забезпечується тим, що по-перше, застосовуються єдині системи класифікації і кодування всієї інформації, оброблюваної на підприємствах або у виробничих об'єднаннях; по-друге, для вирішення всіх завдань управління використовується єдина інформація, що характеризує стан виробництва і всі процеси, що відбуваються в ньому, і явища, зафіксована в масивах; по-третє, вихідна інформація, що виникає в процесі виробничо-господарської діяльності, один раз збирається і вводиться одноразово, а потім разом з умовно-постійною (нормативною, довідковою і т.д.) інформацією всесторонне і комплексно обробляється і використовується при необхідності у всіх підсистемах або всіх службах управління; по-четверте, вихідна інформація однієї функціональної підсистеми є, як правило, вхідною інформацією для інших підсистем. Наприклад, вихідні дані підсистеми довгострокового планування є вхідними при вирішенні завдань річного планування; вихідні дані річного планування - вхідними при вирішенні завдань оперативно-виробничого планування.

Щоб зазначений взаємозв'язок у процесі управління виробництвом здійснювався, необхідне ще системне інформаційне ув'язування з одного боку, і процедурне - з іншого. А це вже елементи, що відносяться до тієї частини структури АСУП, що є власне її базою, основою.

Базу (основу) автоматизованої системи управління підприємством або виробничим об'єднанням як об'єкт також можна розглядати в двох аспектах - по функціональній ознаці й ознаці забезпечення. Функціональні аспекти бази (основи) АСУП - це збір (сприйняття і фіксація) і передача інформації, її обробка, копіювання і розмноження документації, збереження і пошук інформації і документації. Зазначені аспекти формують функціональні підсистеми бази (основи) АСУП, умовно виділені в групу Г. Аспекти забезпечення бази (основи) АСУП - це насамперед технічне (технічний комплекс), програмне й інформаційне забезпечення. Вони і формують підсистеми забезпечення бази (основи) АСУП, умовно виділені в групу Д.

Підсистеми бази, що функціонально-забезпечують основи АСУП, можна відобразити також у виді таблиці, у якій по горизонталі розташовуються функціональні підсистеми (група Г), а по вертикалі - підсистеми забезпечення (група Д). Взаємозв'язок цих підсистем можна показати схематично, умовно розмістивши їх на третьому боці куба. При цьому специфічні особливості структури бази (основи) АСУП не дозволяють (так у цьому і немає необхідності в зв'язку із системним підходом до комплексного вирішення всіх завдань управління) схематично показати взаємодію кожної підсистеми бази (основи) АСУП (групи Г и Д) із підсистемами управління (групи А,Б и В).

Побудована в такий спосіб сукупність підсистем складає структурну модель автоматизованої системи управління підприємством або виробничим об'єднанням, у якій відбиті основні взаємозв'язки і взаємодії утворюючих її функціональних, ресурсних і інших елементів виробництва в часі і просторі.

Загальна структура АСУП приведена на малюнку 3.

Запропонована вище структурна схема АСУП має ту особливість, що виділені (основні) підсистеми згруповані по строго однорідних ознаках. Так, наприклад, підсистеми, що відносяться до управління виробництвом, класифікуються по ознаках, що характерні для промислових підприємств і виробничих об'єднань даної галузі народного господарства. Це - функціональна ознака (група А), ознака забезпечення, або ресурсний (група Б), і ознака видів виробництва (група В). Кожна з зазначених класифікаційних груп у свою чергу об'єднує тільки лише ті підсистеми, що відповідають головній класифікаційній властивості даної групи.

Такий підхід до класифікації підсистем АСУП дозволяє групувати комплекси розв'язуваних машинним способом завдань по всім трьом класифікаційним ознакам, виділяючи при цьому головний із них. Наприклад, по довгостроковому плануванню (А-2) вирішується комплекс завдань, по'язаних із виробництвом і випуском продукції (блок 12), по технічній підготовці виробництва (блок Т1), основного виробництва (блок 01) і т.д. У залежності від необхідності комплекси завдань можна групувати в іншій послідовності. Наприклад, управління забезпеченням трудовими ресурсами (Б-4) включає комплекс завдань по усіх функціональних підсистемах (нормування і регламентація - блок 41, довгострокове планування 42 і т.д.), що відноситься до технічної підготовки виробництва (блок Т4), основному виробництву (блок 04) і т.д. При цьому незалежно від того або іншого групування комплексів завдань методика рішення даного завдання не змінюється. Змінюється лише її місце в тому або іншому комплексі завдань.

У зв'язку з тим, що всі технічні й елементарні-логічні операції по збору й обробці інформації, необхідної для управління, виконуються в основному машинним способом і апарат управління в основному звільняється в наступному від цих робіт, є сприятлива можливість поліпшити організаційну структуру апарата управління і привести її у відповідність із структурою АСУП.

Загальногалузевими керівними і методичними матеріалами по створенню автоматизованих систем управління підприємствами і виробничими об'єднаннями передбачається виділення наступних функціональних підсистем: управління технічної підготовки виробництва; оперативного управління основним виробництвом; техніко-економічного планування, включаючи розрахунки по ціноутворенню; управління матеріально-технічним постачанням; бухгалтерського обліку; управління реалізацією і збутом продукції; управління фінансами; управління якістю продукції; управління кадрами; управління транспортним, ремонтним, енергетичним і інструментальним обслуговуванням виробництва.

Неоднорідність у класифікації підсистем (наприклад, техніко-економічне планування або управління фінансами, кадрами), дублювання деяких типів завдань у ряді підсистем (підсистема техніко-економічного планування в обов'язковому порядку включає завдання планування забезпечення виробництва матеріалами, трудовими ресурсами, фінансами й ін., однак ці завдання також розглядаються у відповідних підсистемах) очевидні. Тому пропонується інша структура АСУП, що і покладена в основу при розгляді комплексів розв'язуваних завдань.

Запропонована структура АСУП вигідно відрізняється від зазначеної вище тим, що в ній підсистеми згруповані по однорідній ознаці; при цьому не тільки не повторюються в одних підсистемах елементи інших підсистем, але і є широкий маневр формування комплексів завдань, не міняючи самої структури і методики їхнього вирішення.

Розглянемо основні характеристики підсистем, що входять у запропоновану вище структуру АСУП.


Література

1. Селиванов В.А., Кучумов А.А., МТУСИ Ермакова М.В., Галанин С.Ю., Панин М.П. Концепция построения автоматизированной системы управления метрологическим обеспечением отрасли Фирма "Палитра систем", Москва, 2008г.

2. Материалы журнала "Открытые системы" №1(21), 2007 г.

Липаев В.В. Проектирование математического обеспечения АСУ. М.: Советское радио, 1977.

3. Положення про відділ АСУ Хмельницького обласного центру зайнятості

4. Наука управляти: з iсторii менеджменту. Хрестоматiя. Упоряд. Слепцов I.О. К. Либiдь, 1993.

4. Управление - это наука и искусство. Сборник, М.,

Характеристика роботи

Контрольна

Кількість сторінок: 15

Безкоштовна робота

Закрити

Економічна інформатика

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.