План

1. Види комерційної інформації.

2. Викрадання, копіювання, незаконне ознайомлення, як способи не правового збору комерційної інформації. Суть і значення.

Використана література 

Злочин у формі незаконного збирання з метою використання інформації, що становить комерційну таємницю, слід вважати закінченим з моменту вчинення дій спрямованих на незаконне збирання відомостей, що містять комерційну таємницю, незалежно від їх подальшого використання та настання шкідливих наслідків. Це значить, що склад підприємницького шпигунства в зазначеній формі є формальним.

Наступною формою об'єктивної сторони підприємницького шпигунства є незаконне використання відомостей, що становлять комерційну таємницю.

Під незаконнім використанням відомостей, що становлять комерційну таємницю, слід розуміти впровадження у виробництво або врахування під час планування чи здійснення підприємницької діяльності без дозволу уповноваженої на те особи неправомірно здобутих відомостей, що становлять комерційну таємницю [9]. Таке поняття незаконного використання, яке міститься в Законі "Про захист від недобросовісної конкуренції", не може вважатися досконалим, оскільки, зазначаючи про використання "неправомірно здобутих відомостей", не враховуються випадки такого протиправного використання, коли інформація власне отримується правомірно (слід відрізняти від неправомірного збирання за умов правомірного доступу, про яке йшлося вище з приводу попередньої форми об'єктивної сторони).

Таким чином інформація, що містить комерційну таємницю, може бути надана суб'єктові на законній підставі для досягнення певної мети. В такому разі використання зазначеної інформації з іншими цілями означатиме порушення комерційної таємниці, тобто буде неправомірним. Крім того, неможливо не вважати використанням передачу або продаж інформації зацікавленим особам, тобто ті випадки, коли суб'єкт підприємницького шпигунства власноруч не здійснює впровадження у виробництво або врахування під час планування чи здійснення підприємницької діяльності відомостей, що становлять відповідно до законодавства України комерційну таємницю (це, взагалі, і відбувається найчастіше).

Якщо не вважати платну чи безоплатну передачу здобутої інформації її використанням (передачу неправомірно здобутої інформації), це також позбавить сенсу обов'язкову ознаку суб'єктивної сторони незаконного збирання відомостей, що становлять комерційну таємницю, а саме - мету використання, оскільки, як вже зазначалося, найчастіше інформація незаконно збирається особою не для власних потреб, а для передачі зацікавленим особам, і така передача буде кінцевою метою злочину. Таким чином, якщо не вважати платну чи безоплатну передачу інформації використанням, незаконне збирання інформації з метою передачі, а не з метою використання для власних потреб, таке незаконне збирання не буде розглядатися як злочинне. Крім того, злочином не буде, в такому разі, і передача зацікавленим особам інформації суб'єктами користування такою інформацією без згоди уповноваженої на це особи (що, власне, є використанням інформації не для тієї мети, для досягнення якої інформація надавалась на законних підставах, про що йшлося вище).

Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони незаконного використання відомостей, що містять комерційну таємницю, є наслідки у вигляді заподіяння великої матеріальної шкоди суб'єкту підприємницької діяльності, тобто шкоди, яка в 50 та більше разів перевищує встановлений законом неоподаткований мінімум доходів громадян на місяць. При визначенні розміру заподіяної шкоди слід враховувати прямі матеріальні збитки, витрати на відвернення шкідливих наслідків використання відомостей іншими суб'єктами підприємницької діяльності, затрати на перепрофілювання напрямків діяльності, збитки від зниження попиту або цін на товари та послуги. Заподіяння внаслідок злочину моральної шкоди суб'єкту підприємницької діяльності (наприклад, підрив ділової репутації) на кваліфікацію не впливає, але має враховуватись при призначенні покарання судом. Склад злочину, таким чином, є в даному випадку матеріальним.

Суб'єктом підприємницького шпигунства як в формі незаконного збирання відомостей, які містять комерційну таємницю, так і в формі їх незаконного використання, може бути фізична осудна особа, яка досягла 16-річного віку. Таким чином, суб'єктом підприємницького шпигунства є загальний суб'єкт. Разом з тим, не виключаються випадки скоєння підприємницького шпигунства спеціальним суб'єктом, наприклад, посадовою особою. В таких випадках, за наявності ознак посадового злочину, кваліфікацію слід проводити за сукупністю.

Суб'єктом незаконного використання відомостей, що містять комерційну таємницю, є особа, яка власне здійснює використання зазначених відомостей, незалежно від того, ким були зібрані використовувані відомості. Якщо збирання інформації було здійснене тією ж самою особою, яка здійснює незаконне використання такої інформації, необхідно розмежовувати, суб'єктом яких саме дій (якої форми підприємницького шпигунства) є особа.

У випадках, коли йдеться про незаконне використання відомостей, ознайомлення з якими або одержання яких було здійснене на законних підставах (наприклад, особа, якій інформація, що становить комерційну таємницю, була надана для досягнення певної мети, використовує інформацію для інших цілей, не погоджених із суб'єктами розпорядження інформацією), винну особу слід вважати суб'єктом підприємницького шпигунства в формі незаконного використання відомостей, що містять комерційну таємницю, звісно, за умови, якщо таке використання завдало великої матеріальної шкоди суб'єкту підприємницької діяльності.

Якщо йдеться про випадки використання зазначеної інформації, яка була зібрана тією ж особою в незаконний спосіб (незаконність використання в цьому випадку зумовлена незаконністю збирання інформації), особу слід визнавати суб'єктом підприємницького шпигунства в формі незаконного збирання з метою використання відомостей, що містять комерційну таємницю. Це зумовлено, так би мовити, більшою суворістю підходу законодавця до визнання таких дій злочинними: для визнання підприємницького шпигунства в формі незаконного збирання відомостей закінченим злочином не вимагається настання наслідків у вигляді заподіяння шкоди, так само, як і акту використання незаконно зібраних відомостей (за умови, що збирання здійснюється з метою використання). Таким чином, особа, яка використовує інформацію, яку попередньо зібрала незаконним шляхом, має нести відповідальність за самий факт незаконного збирання з метою використання відомостей, що містять комерційну таємницю, незалежно від настання протиправних наслідків та розміру заподіяної шкоди.

Встановлення суб'єктом якої саме форми підприємницького шпигунства є винна особа, незважаючи на те, що всі вони містяться в одній частині статті 1486 КК України, і за них передбачена однакова відповідальність (навіть, якщо визнати особу суб'єктом і збирання, і використання, її дії неможливо буде кваліфікувати за сукупністю), має важливе значення, якщо в діях особи містяться ознаки і збирання, і використання інформації. Це зумовлене тим, що для збирання та використання передбачених різних моментів закінчення злочину (в першому випадку - вчинення самої дії, в другому - настання передбачених законом наслідків), про що йшлося вище.

Проте можливі випадки, коли дії особи, яка незаконно зібрала, а потім використала відомості, що містять комерційну таємницю, будуть кваліфіковані як незаконне використання. За наявності передбачених законом наслідків у вигляді великої матеріальної шкоди, які необхідні для визнання незаконного використання закінченим злочином, винний не уникне покарання. Однак якщо така шкода заподіяна не буде, склад злочину в формі незаконного використання не відбудеться, і винний не буде покараний, незважаючи на те, що збирав відомості незаконним шляхом.

Таким чином, винна особа є суб'єктом:

незаконного використання відомостей, якщо вони були отримані нею або іншою особою на законних підставах для іншої мети, або використання мало відбуватися за додержання певних умов, які особа порушила; такі відомості були незаконно здобуті іншою особою;

незаконного збирання відомостей, якщо вони були в незаконний спосіб зібрані нею з метою використання, незалежно від того, чи відбувся акт використання; такі відомості були в незаконний спосіб зібрані нею та використані, незалежно від того, чи наявні наслідки використання у вигляді великої матеріальної шкоди.

Як вже зазначалося вище, незалежно від форми, в якій здійснюється підприємницьке шпигунство, суб'єкт цього злочину є загальним. На характеристику суб'єкта не впливає особливість об'єкта та предмета злочинних посягань, тобто цінність для здійснення підприємницької діяльності. Це означає, що суб'єктом підприємницького шпигунства не обов'язково має бути суб'єкт підприємницької діяльності. Як правило, суб'єктами підприємницького шпигунства є особи, які (або за допомогою яких) реалізують зовнішні загрози інформаційній безпеці [26] суб'єктів підприємницької діяльності (конкуренти, агенти конкурентів, особи, які не мають безпосереднього завдання конкурентів, злочинні елементи, партнери).

Такі особи можуть мати як корисливу, так і некорисливу зацікавленість в результатах своїх дій. Особливу категорію суб'єктів підприємницького шпигунства становлять співробітники фірми (різновид внутрішніх загроз) - вони можуть діяти як за завданням, так і без завдання конкурентів (останнє найбільш характерно для так званих "ображених співробітників").

Традиційно вважають, що співробітники фірми можуть бути суб'єктами лише розголошення комерційної таємниці - це положення досить справедливе, однак не виключає і цілеспрямованого збирання ними з метою подальшої платної передачі певної інформації, якщо таке збирання є незаконним (наприклад, співробітник в силу службових обов'язків не має доступу до комерційної таємниці, однак незаконно отримує таку інформацію і продає її конкурентам), тобто здійснення ними підприємницького шпигунства. Це є характерним не лише для підприємницького шпигунства, а й для шпигунства взагалі.

В Україні суб'єктом злочину може бути лише фізична особа. Однак світовий досвід переконує в тому, що на підприємницькому шпигунстві спеціалізуються та заробляють чималі гроші навіть окремі юридичні особи, які використовують професійні, та здебільшого протиправні засоби отримання інформації [26]. Цікавим є, наприклад, той факт, що в США з 1986 року легально існує "Спільнота спеціалістів з добування відомостей про конкурентів" (SCІP), яка спеціалізується на відшуканні важкодоступної інформації, яка характеризує виробничі здатності та показники фірм, спосіб життя та схильності їхнього керівного складу (тобто, відомостей, які відносяться до комерційної таємниці відповідно до законодавства США), використовуючи як загальнодоступні, так і нелегальні засоби та способи [34]. В умовах впровадження сучасних інформаційних технологій в Україні і поширення підприємницького шпигунства та інших інформаційних злочинів дослідження цієї проблеми є дуже актуальним.


Використана література

1.Андрощук Д. Правове регулювання захисту від недобросовісної конкуренції // Україна: інформація і свобода слова.- К., 1997.

2.Вехов В. Компьютерные преступления.- М., 1996.

3.Горячев В.С. Информация и ее защита // Вопросы защиты информации.- 1994.- №2.- С.38-45.

4.Григорьев М. Методы снятия информации в телефонных сетях // Сети.- 1997.- №3. -С.21-22.

5.Дорошев В.В., Домарев В.В. Рекомендации по обеспечению безопасности конфиденциальной информации согласно "Критериев оценки надежных ком-пьютерных систем TCSEC (Trusted Computer Systems Evaluatіon Crіterіa)", США, "Оранжевая книга" // Бизнес и безопасность.- 1998.- №1.- С.19-21.

6.Задворний А. Інформаційна безпека і свобода слова в Україні // Україна: інформация і свобода слова.- К., 1997.

7.Крылов В. Информационные комьютерные преступления.- М., 1997.

8.Лаврентьев А.В. Организация в офисах защиты информации от утечки по техническим каналам // Безопасность информации.- 1996.- №3.

9.Полянский А., Белов В. Правовая охрана коммерческой тайны // Право и экономика.- 1994.- №3.

10.Э. Соловьёв. Коммерческая тайна и её защита. –М.: Главбух, 1995.-48с.

Характеристика роботи

Контрольна

Кількість сторінок: 22

Безкоштовна робота

Закрити

Комерційна інформація 1

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.