Зовнішні фактори трудової міграції населення України

Розвиток будь-яких міжнародних процесів, у т.ч. міжнародної міграції робочої сили, відбувається під впливом не лише внутрішніх для окремої країни, а й загальних світових тенденцій. У цьому контексті передовсім варто зазначити, що населення України включилося у міждержавні міграційні пере­міщення в період їх значної інтенсифікації.

Наростання міграцій у світовому масштабі передусім пов’язано зі збільшенням диспропорцій економічного розвитку країн і регіонів. Історики свідчать, що масове переселення європейців до Нового Світу у ХІХ ст. було спричинено різницею в зарплатні, яка в Америці була вдвічі вищою, ніж у Західній Європі, і в 4 рази вищою, ніж у Південній. На сьогодні заробітки у розвинутих країнах і тих, що розвиваються, відрізняються принаймні у 10 разів. Якщо порівняти ВВП на душу населення в Україні й основних країнах-реципієнтах української робочої сили, то напрями трудових поїздок громадян виглядають цілком логічними. Понад те, динаміка цього показника, на жаль, свідчить, що, попри майже десятилітнє зростання української економіки, розрив ВВП на душу населення в Україні і в країнах призначення працівників-мігрантів практично не зменшувався, а у деяких випадках навіть зростав. Наприклад, 1996 р. ВВП на душу населення в Росії був у 1,6 разу вищий, ніж в Україні, а у 2008 р. - у 2,2 рази. Порівняно з Польщею розрив збільшився з 2,2 до 2,4 рази, а з Словаччиною - з 2,6 до 3 разів (табл. 3.4.1).

ВВП на душу населення (з урахуванням купівельної спроможності) України та основних країн-реципієнтів української робочої сили, тис. доларів США

1996 1998 2000 2002 2004 2006 2008
Німеччина 21,9 23,4 25,5 26,9 28,3 31,3 35,6
Італія 21,8 23,1 25,0 26,6 28,2 29,8 30,8
Іспанія 17,9 19,8 21,8 23,4 25,1 28,4 32,0
Греція 14,1 15,4 17,4 19,6 22,2 24,6 29,4
Португалія 14,7 16,4 18,3 19,0 19,6 20,8 23,0
Чеська Республіка 13,8 14,0 15,4 17,2 19,4 21,2 24,7
Угорщина 10,0 11,5 13,2 14,7 16,8 17,9 19,3
Словаччина 9,3 10,4 11,3 12,8 14,6 16,9 22,0
Польща 8,1 9,2 10,4 11,2 13,0 14,5 17,6
Росія 5,8 6,0 7,1 8,1 9,9 11,6 16,1
Україна 3,6 3,6 4,1 4,9 6,4 7,5 7,3

Різниця рівнів економічного розвитку обумовлює різницю в доступі до належної охорони здоров’я, освіти, житлових умов, якості життя в цілому, спонукає багатьох людей шукати покращання своїх життєвих перспектив шляхом міграції. Разом з тим вона визначає формування не самої міграції, а лише міграційного потенціалу, для реалізації якого, тобто перетворення на реальну міграцію, має бути не лише бажання виїхати, а й можливість в’їхати до зарубіжної держави і знайти роботу за кордоном.

Одним із важливих факторів формування потреби у додаткових робочих руках у країнах призначення українських заробітчан є їх демографічний роз­виток. Наприклад, якщо нинішні показники природного відтворення збері­гатимуться, до 2050 р., за прогнозом ООН, населення Італії зменшиться на 22%, РФ - на 33 млн., а Польщі - на 7,5 млн. осіб86. Враховуючи низьку вірогідність підвищення народжуваності до рівня, який забезпечив би додатній приріст населення, міграція перетворюється чи не на єдине реальне джерело його поповнення. Так, за розрахунками, для підтримання нинішньої чисель­ності населення "стара Європа” (ЄС-15) мала б залучити впродовж 50 років 47 млн. іммігрантів (949 тис. на рік), а Росія - майже 25 млн.

Чисельність населення розвинутих країн зменшуватиметься водночас із його постарінням. Частка осіб старше 60 років у 2050 р. становитиме тут 33% (проти 21% у 2001), а старше 80 років - збільшиться втричі (з 1,5 % до 4,4%). Особливо швидко старіє населення Європи, де на 2050 р. половина мешканців буде старше 50 років, а кожний третій - старше 65 років. Водночас скорочуватиметься питома вага населення працездатного віку. Внаслідок цього зростатиме коефіцієнт демографічного навантаження. До 2050 р. він збільшиться в розвинутих країнах з нинішніх 49 осіб непрацездатного віку до 71 на 100 працездатних (за відсутності імміграції - до 78 на 100 працездатних)88. Причому демографічне навантаження формуватиметься передовсім за ра­хунок осіб старше працездатного віку, оскільки питома вага дітей скороти­ться до 15%.

Уже сьогодні депопуляція та старіння населення значно ускладнюють проблему забезпечення догляду за старими та дітьми. По-перше, система соціального захисту фінансується за рахунок податків з працюючих і, отже, залежить від їхньої чисельності, по-друге, соціальна сфера та охорона здоров’я потребує дедалі більшої кількості живої праці, внутрішні ресурси якої обмежені. Внаслідок цього потреба в мігрантах у розвинутих країнах зростає.

Наступним зовнішнім фактором міграції українців є процеси інтеграції та глобалізації світової економіки, до яких після здобуття незалежності активно долучається Україна. Вільний рух товарів і капіталу вимагає так само вільного переміщення й людських ресурсів. Водночас міграційні процеси, що інтенсифікуються, виступають фактором подальшої інтеграції та глобалізації, сприяють формуванню нових і розширенню існуючих торгових, економічних, політичних, культурних зв’язків між країнами.

Процеси глобалізації значно активізували міграцію висококваліфікованої робочої сили, яку особливо підтримують транснаціональні корпорації, оскільки експансія міжнародного бізнесу потребує все більше мобільних спеціалістів високої кваліфікації.

Разом з тим в умовах глобалізації зростає попит, також, і на некваліфікованих мігрантів. Це відбувається не лише внаслідок старіння, а й в результаті підвищення освітнього рівня місцевого населення, небажання корінних жителів виконувати певні види непрестижних робіт. Технологічний прогрес, автомати­зація може вирішити проблему лише частково, оскільки потреба в некваліфікованій праці виникає передовсім у секторах, які найменше піддаються заміні живої праці машинами, зокрема, в охороні здоров’я, соціальних послугах, готельно/ресторанному сервісі тощо. Перелічені сектори є традиційною сферою зайнятості жінок, тому помітно зростає потреба у жіночій робочій силі з-за кор­дону, все активніше участь у міжнародній міграції беруть жінки, у т.ч. українки.

Розвиток і здешевлення транспорту та зв’язку, що супроводжує глобалізаційні процеси, також належать до факторів інтенсифікації міграцій. Транзитне положення та щільна транспортна мережа, що поєднує Україну з зарубіжними державами, сприяють переміщенням її населення.

Крім економічних, для розвитку міграційних переміщень мають значення чинники політичного, етно-культурного, історичного характеру. Зокрема, ширші можливості переїздів громадян України у східному напрямку забезпечуються збереженням безвізового режиму поїздок між країнами СНД. Сприяють міграційним переміщенням історичні традиції пострадянських держав, численні особисті, сімейні, ділові зв’язки їх населення.

Щодо країн Шенгенського простору, попри недостатню результативність, курс України на європейську інтеграцію, безумовно, сприяє міжлюдським контактам та обмінам. З 2007 р. діє угода між Україною та ЄС про спрощення візових процедур. Завдяки їй близько 40% віз, що видають країни ЄС громадянам України, це багаторазові тривалі візи. Угода забезпечує вдвічі нижчу ціну шенгенських віз для українців, право на безплатні візи для певних категорій громадян. Додаткові можливості поїздок до сусідніх країн, які є членами ЄС, відкривають підписані останніми роками угоди про так званий малий прикор­донний рух, які дають змогу мешканцям українського прикордоння відвідувати прикордонну смугу суміжних держав (до 50 км) у безвізовому порядку.

Важливим зовнішнім фактором, що може заохочувати, або, навпаки, стримувати міграцію, є міграційна політика урядів країн призначення. Останнім часом дефіцит робочої сили в розвинутих країнах, особливо у сфері послуг, програмуванні, фінансах тощо обумовлює більш гнучке ставлення до допуску на свої території працівників з-за кордону. Більшість країн цієї групи в умовах скорочення та старіння населення стають відкритішими для імміграції. За даними ООН, половина з них заявили, що заохочуватимуть в’їзд іноземних працівників, передовсім висококваліфікованих.

Характеристика роботи

Реферат

Кількість сторінок: 18

Безкоштовна робота

Закрити

Зовнішні фактори трудової міграції населення України

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.