Філософія 15
План
1. Свідомість як цілісна система.
2. Свідомість та її суттєві властивості.
3. Самосвідомість
4. Пізнання як філософська проблема
5. Пізнання та теорія істини у філософії.
6. Форми і методи наукового пізнання.
1. Свідомість як цілісна система.
Свідомість – це властивість високоорганізованої матерії відображати специфіку існування буття н арівні формування його уявних наочних образів.. Вона має компонентну, рівневу, функціональну структуру та структуру за типом суб’єкта та об’єкта.
Компонентами свідомості являються:
Відчуття, сприйняття, уявлення, поняття, норми, оцінки, знання, цінності, потреби, інтереси
В рамках рівневої структури свідомості ми неминуче зіштовхуємось зі значимістю над свідомого,усвідомлюваного та підсвідомого
Функціональна структура свідомості надає можливість більш детально виявити значимість таких її етичних компонентів як духовні ідеали і принципи, совість, переконання, віра, воля, надія.
Враховуючи специфіку суб’єкта усвідомлення в структурі свідомості ми можемо також виявити такі її специфічні форми, як: індивідуальна (особиста) свідомість, групові форми (сімейна, професійна, класова, національна), та суспільна свідомість (властива найширшому надособистнісному суб’єкту).
Оскільки об’єкти усвідомлення мають свою специфіку, певну співвідносність в структурі буття світу, суспільства та природи, то свідомість, як форма їх відображення також має свої особливості. Це дає можливість констатувати такі її різновиди, як: екологічна свідомість, політична, правова, релігійна, моральна, естетична та інші.
З появою свідомості з'являється принципово нове мотивування та регулювання діяльності. А це означає, що свідомість пов'язана з принциповою зупинкою довільної течії психічних актів, із появою у психіці нових систем оцінок реальності, від яких вибудовується і нова система
Свідомість – це властивість високоорганізованої матерії відображати специфіку існування буття н арівні формування його уявних наочних образів.
Найважливішою властивістю свідомості є творча активність і здатність до цілепокладаючої діяльності (а не просто пристосовані реакції, як у тварин).
Творча активність свідомості виявляється в тому, що вона:
1.Відображає світ цілеспрямовано і вибірково;
2.Конструює теоретичні моделі, що пояснюють закономірності навколишнього світу;
3.Розробляє прогнози розвитку природних і соціальних явищ і процесів;
4.Служить основою перетворюючої діяльності людини.
5.На основі творчої активності ми можемо формувати образ того буття, якого ще не має або якого вже не має.
Свідомість має і інші властивості, до числа яких слід віднести: об’єктивність і суб’єктивність, комунікативність, універсальність, системність.
Універсальність свідомості полягає в тому,що на основі свідомості ми можемо формувати образи різних предметів.
Комунікативність свідомості відображається в мові та при спілкуванні.
Системність –це цілісна структурно-організована система.
Суб’єктивність властива суб’єкту як носію активності.
Існують ще й такі властивості свідомості як: Ідеальність відображення, Універсальність відображення, Об'єктивність відображення, Предметність відображення, Цілеспрямованість, Активність свідомості, Суспільність свідомості, Знарядність свідомості
2. Свідомість та її суттєві властивості.
Основними ознаками (властивостями) свідомості є:
Ідеальність.Це — найзагальніша форма існування свідомості як суб'єктивної реальності. Існують два носії ідеального: розум людини і об'єктивовані форми культури та історії: мова, наука, мистецтво, релігія, мораль тощо.
Опосередкованість мовою.Як ідеальна, свідомість існує тільки в матеріальній формі свого вираження — мові.
Інтенціональність. Свідомість завжди є усвідомленням чогось. Вона спрямована на певну предметність. У свідомості наявне те, що є її предметом. Тобто відображається не світ узагалі в його різноманітності, а лише те, що є предметом конкретної діяльності чи уваги людини. Цю властивість свідомості Е. Гуссерль назвав інтенціональністю.
Здатність творити і відтворювати ідеї.Буттєвість свідомості започатковується з виникненням внутрішнього світу ідей. Людина має образи речей у своїй свідомості навіть тоді, коли ці речі безпосередньо не дані в чуттєвому сприйманні. Такі образи і є творчим змістом свідомості. На основі творчості ідей вперше стало можливим вироблення елементів мови, а володіння словом, у свою чергу, створює умови для різноманітних маніпуляцій думки.