План

1. Фінансова криза на підприємстві та причини її виникнення.

2. Фінансова санація підприємства: економічний зміст та порядок проведення.

3. Фінансові джерела санації підприємства:

а) внутрішні джерела санації;

б) зовнішні джерела санації підприємства.

4.Санація шляхом реструктуризації (реорганізації) підприємств.

5. Фінансові аспекти банкрутства підприємства.

4. Санація шляхом реструктуризації (реорганізації) підприємств

Реструктуризація підприємства – це запровадження організаційно-господарських, фінансово-економічних, правових, технічних заходів, спрямованих на реорганізацію підприємства, зміну форм власності, управління, організаційно-правової форми, що сприятиме фінансовому оздоровленню підприємства, збільшенню обсягів випуску конкурентоспроможної продукції, підвищенню ефективності виробництва та задоволенню вимог кредиторів.

Поняття реструктуризації є ширшим за реорганізацію, оскільки включає також і заходи останньої. Основний зміст реорганізації полягає в повній або частковій зміні власника статутного капіталу даної юридичної особи та в зміні організаційно-правової форми організації бізнесу.

Залежно від характеру застосовуваних заходів виокремлюють такі форми реструктуризації:

1) реструктуризація виробництва;

2) реструктуризація активів;

3) фінансова реструктуризація;

4) корпоративна реструктуризація (реорганізація).

Реструктуризація виробництва передбачає зміни в організаційній та у виробничо-господарській сфері підприємства з метою підвищення його рентабельності та конкурентоспроможності.

Реструктуризація активів включає заходи, результатом яких є зміни структури та складу активів балансу.

Фінансову реструктуризацію пов’язують зі зміною структури та розмірів власного та позичкового капіталу, а також зі змінами в інвестиційній діяльності підприємства.

Найскладнішим видом реструктуризації є корпоративна. Корпоративна реструктуризація, тобто пов’язана з реорганізацією підприємства: її наслідком є повна або часткова зміна власника статутного капіталу, створення нових юридичних осіб та (або) організаційно-правової форми організації бізнесу.

За формальними ознаками розрізняють такі три види реорганізації:

1) реорганізація, яка спрямована на укрупнення підприємства (злиття, приєднання, поглинання);

2) реорганізація, яка спрямована на подрібнення підприємства (поділ, виділення);

3) реорганізація без зміни розмірів підприємства (перетворення).

Санація підприємства, спрямована на його реорганізацію, як правило, змінює статус юридичної особи і може відбуватись у формах:

oзлиття підприємства-боржника з іншим фінансово-стійким підприємством;

oпоглинання підприємства-боржника підприємством-санатором;

oрозподіл підприємства;

oперетворення у відкрите акціонерне товариство;

oпередання в оренду.

Реорганізація підприємств, які мають кредиторську заборгованість, здійснюється з дотриманням вимог щодо переведення боргу, зокрема:

а) переведення боржником свого боргу на іншу особу допускається лише за згодою кредитора;

б) новий боржник має право висувати проти вимог кредитора всі заперечення, що випливають з відносин кредитора і первинного боржника;

в) поручительство і встановлена третьою особою застава припиняються з переведенням боргу, якщо поручник або заставодавець не виявив згоди відповідати за нового боржника;

г) відступлення вимоги і переведення боргу, якщо такі визначалися угодою, укладеною в письмовій формі, можуть бути вчинені також у простій письмовій формі.


5. Фінансові аспекти банкрутства підприємства

Закон «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», який набрав чинності з 01.01.2000 р., дає таке визначення банкрутства: банкрутство – це визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом в­моги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

Під неплатоспроможністю (дійсним банкрутством) розуміється визнана господарським судом або оголошена самим боржником нездатність у повному обсязі задовольнити вимоги кредиторів за грошовими зобов’язаннями і (або) сплатити обов’язкові платежі через недостатність у нього активів у ліквідаційній формі. Підприємство вважається нездатним задовольнити вимоги кредиторів, якщо його зобов’язання або обов’язки не виконуються протягом трьох місяців з моменту настання дати їх виконання.

Господарський суд порушує справу про банкрутство, якщо вимоги до боржника в сукупності становлять не менше 300 мінімальних розмірів заробітної плати.

Варто враховувати, що банкрутство може бути прихованим, фіктивним або навмисним.

Приховане банкрутство – навмисне приховування факту стійкості фінансової неспроможності через подання неправдивої інформації, яке призводить до матеріальних збитків кредиторів.

Фіктивне банкрутство є тим випадком, коли у боржника при подачі заяви до господарського суду є можливість задовольнити вимоги кредиторів у повному обсязі. Боржник, який подав таку заяву, несе перед кредиторами відповідальність за збитки, заподіяні подачею такої заяви.

Навмисне банкрутство виникає з вини фундаторів (учасників) боржника й інших осіб, у тому числі керівника, які мають право давати обов’язкові для боржника вказівки або мають можливість іншим чином визначати його дії. У цій ситуації на власників та інших осіб, при недостатності майна боржника, може бути покладена субсидарна відповідальність за його зобов’язаннями.

Процедури банкрутства:

Досудова санація – заходи для відновлення платоспроможності боржника, прийняті власником, фундаторами, кредиторами й іншими особами з метою попередження банкрутства.

Мирова угода – процедура досягнення домовленості між боржником і кредиторами щодо відстрочки і (або) розстрочки належних кредиторам платежів або знижки з боргів.

Спостереження – процедура банкрутства, застосовувана до боржника з моменту прийняття господарським судом заяви про визнання боржника банкрутом з метою забезпечення цілісності майна боржника і проведення аналізу фінансового стану боржника. Спостереження припиняється з моменту визнання господарським судом боржника банкрутом і відкриття конкурсного виробництва, введення зовнішнього керування або затвердження мирової угоди.

Конкурсне виробництво – процедура банкрутства, що застосовується до боржника, визнаного банкрутом, з метою співрозмірного задоволення вимог кредиторів.

Зовнішнє керування (судова санація) – процедура банкрутства, що застосовується до боржника з метою відновлення його платоспроможності, з переданням повноважень з керування боржником зовнішньому (конкурсному) керуючому – особі, яка призначається господарським судом для проведення зовнішнього керування або конкурсного виробництва.

Кошти, виручені від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення претензій кредиторів. Згідно із законодавством в першу чергу покриваються витрати, пов’язані з провадженням справи про банкрутство в господарському суді, а також задовольняються вимоги кредиторів, забезпечені заставою.

У другу чергу виконуються зобов’язання перед працівниками підприємства-банкрута (за винятком повернення внесків членів трудового колективу до статутного капіталу підприємства або виплат за акціями, що належать трудовому колективу).

У третю чергу – вимоги щодо сплати державних і місцевих податків та неподаткових платежів до бюджету, вимоги органів державного страхування та соціального забезпечення.

У четверту чергу – вимоги кредиторів, не забезпечені заставою.

У п’яту чергу – вимоги членів трудового колективу щодо повернення їхніх внесків до статутного капіталу підприємства та інші їхні вимоги.

У шосту чергу задовольняються всі інші вимоги, зокрема вимоги власників корпоративних прав.

Слід зазначити, що вимоги кожної наступної черги задовольняються в міру надходження на рахунок коштів від продажу майна банкрута після повного задоволення вимог попередньої черги. Коли майна бракує для повного задоволення всіх вимог однієї черги, претензії задовольняються пропорційно належній кожному кредиторові суми. Претензії, не задоволені за браком майна, вважаються погашеними.

Якщо майна банкрута вистачило, щоб задовольнити всі вимоги за його зобов’язаннями, він вважається вільним від боргів і продовжує свою господарську (підприємницьку) діяльність. Якщо за результатами ліквідаційного балансу не залишилося майна після задоволення вимог кредиторів, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи-банкрута.


Рекомендована література

1.Головко Т.В. Методика аналізу фінансового стану підприємства. – К.: Аудит-Інформ., 1993. – Випуск 1.

2.Зятковський І.В. Фінанси підприємств. Навчальний посібник. – 2-ге вид., перероб. та доп. – К.: Кондор, 2003. – 364 с.

3.Ізмайлова К.В. Фінансовий аналіз: Навч. посібник. – 2-ге вид. – К.: МАУП, 2001. – 152 с.

4.Котик Н. Амортизація: податковий та бухгалтерський облік. – X.: Фактор, 2001.

5.Мец В.О. Аналіз фінансових результатів та фінансового стану підприємства. – К.: Вища школа, 2003. – 278 с.

6.Савицкая Г.В. Анализ хозяйственной деятельности предприятия. Учеб. пособие. – Минск: Экоперспектива, 1998.

7.Слав’юк Р.А. Фінанси підприємств. Навчальний посібник. – К.: ЦУЛ, 2002.

8.Терещенко О.О. Фінансова санація та банкрутство підприємств: Навчальний посібник. – К.: КНЕУ, 2000. – 412 с.

9.Філімоненков О.С. Фінанси підприємств: Навчальний посібник. – К.: МАУП, 2003. – 288с.

10. Фінанси підприємств: Підручник / А.М. Поддєрьогін, Л.Д. Буряк, А.М. Білик та ін.; Кер. кол. авт. і наук. ред. проф. А.М. Поддєрьогін. – 5-те вид., перероб. та доп. – К.: КНЕУ, 2004. – 546 с.

11. Чупис А.В. Финансовое положение предприятия (оценка, анализ, планирование). – Сумы: Университетская книга, 1999.

Характеристика роботи

Реферат

Кількість сторінок: 17

Безкоштовна робота

Закрити

Фінансова санація підприємств

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.