Антикризова діяльність на підприємстві

Наведений вище перелік суб’єктів антикризового управління не є вичерпним і може змінюватись залежно від виду підприємства, його розміру, організаційної структури, напрямів діяльності, важкості кризи, цілей та завдань антикризового управління, потенціалу розвитку тощо.

Визначення мети, цілей, завдань, об’єкта та можливих суб’єктів антикризового управління дозволяють запропонувати підхід до трактування його сутності. Отже, антикризове управління є невід’ємною складовою системи управління підприємством, котра має постійний характер і спрямована на попередження, подолання кризи, недопущення її повторного прояву, усунення наслідків кризи та антикризових заходів. У свою чергу, під розвитком антикризового управління слід розуміти розгорнутий у часі процес змін (кількісних та якісних) у складі та структурі системи антикризового управління, що є результатом змін у діяльності підприємства та впливів навколишнього середовища.

Відповідно до визначених вище сутності та особливостей антикризового управління, пропонуємо виокремлювати такі його види:

1. Антикризове управління профілактичного характеру - передбачає розроблення та реалізацію профілактичних антикризових заходів, спрямованих на передбачення та недопущення прояву кризи на підприємстві.

2. Антикризове управління оздоровчого характеру - передбачає розроблення та реалізацію заходів, спрямованих на виведення підприємства із кризового стану та уникнення процедури банкрутства. Застосовується у випадку виявлення ознак кризового стану на підприємстві, а також у випадку порушення справи про його банкрутство.

3. Антикризове управління запобіжного характеру - передбачає розроблення та реалізацію заходів, спрямованих на недопущення ліквідації підприємства, проти якого порушено справу про банкрутство.

4. Антикризове управління реабілітаційного характеру - передбачає розроблення та реалізацію заходів, спрямованих на ліквідацію негативних наслідків кризи чи антикризових дій, досягнення підприємством докризового стану та його покращення.

Отже, антикризове управління повинно стати основою загальної системи управління кожного суб’єкта господарювання незалежно від того, чи перебуває воно у кризовому стані.

Висновок

Антикризова діяльність поєднує у собі множину дій із протидії будь-яким кризовим проявам чи процесам. І залежно характеру можливих і на­явних проблем суб’єкта господарювання антикризова діяльність може мати економічне, соціальне, виробниче або комерційне спрямування. Це тому, що протидія фінансовим проблемам підприємства потребує здійснення відповід­них антикризових процесів у економічній діяльності суб’єкта господарювання. Запобігання трудовим і міжособовим та міжгруповим конфліктам на підприєм­стві має місце у рамках соціальної діяльності. Протидія техногенним кризам передбачає здійснення відповідних дій у виробничій та інноваційній діяльнос­ті.

Тому, виходячи із своєріднос­ті здійснюваних процесів антикризова діяльність має бути самостійним напря­мом у діяльності підприємства. При цьому, хоча антикризова діяльність і сто­сується всіх сфер і напрямів діяльності підприємства і спирається на єдину особливу методологічну основу формалізації відносин та оцінки їх ефективно­сті в умовах використання обмежених ресурсів, вона здійснює свій вплив через трудові ресурси підприємства — соціальну діяльність, а також систему плану­вання, організації і контролю виконання господарських процесів — економічну діяльність.

Процеси антикризової діяльності, як і інших напрямів, не можуть здійснюва­тись самостійно без відповідної узгодженої координації дій — антикризового управління. Тому у якості своєрідної надбудови над базисними процесами анти­кризової діяльності повинні знаходитись суб’єкти управління (у нашому випадку антикризового) із відповідною сукупністю функцій цілеспрямованого впливу на ці процеси антикризової діяльності. Антикризове управління на підприємстві ха­рактеризується наявністю сукупності форм і методів реалізації антикризових про­цедур, що використовуються для конкретного підприємства, тобто це специфічна система управління підприємством, що має за мету на локалізацію чи ліквідацію негативних ситуацій на підприємстві. Таким чином, можна констатувати, що ан­тикризова діяльність підприємства є першоосновою його антикризового управ­ління і окремою складовою підприємства.

Список використаної літератури

1.Іващук В.К., Нужна О.В. Стратегії антикризового управління// Економіка &держава. – 2009. – №11. – с. 34-36.

2.Вольський С. Теоретичнізасади управління підприємством //Економіст. – 2010. – № 4. – С. 57-59.

3.Ткаченко Н.В. Проблеми оцінки антикризової діяльності підприємства // Актуальні проблеми економіки – 2009. - №9. – с. 13-16.

4.Управління антикризовою діяльністю підприємства [Текст]: навч. посіб. / B. П. Кукоба. — К.: КНЕУ, 2008. — 395 с.

5.Чернявский А.Д. Антикризове управління підприємством / Чернявский А.Д. – К.: МАУП, 2009. – 256 с.

6.Шапурова О.О. Політика антикризового управління при загрозі банкрутства / О.О. Шпурова // Актуальні проблеми економіки. – 2008. - №8. – с.147 – 1153.