Економічний аналіз 2
План
Пояснити суть балансового прийому в економічному аналізу
Аналіз продуктивності праці
Література
Пояснити суть балансового прийому в економічному аналізу
Балансовий прийом аналізу полягає у встановленні рівноваги між кількома однорідними і взаємопов'язаними показниками для виявлення значення одного з них за відомих значень інших. Прикладом можуть бути баланси трудових ресурсів, платіжний баланс.
Для визначення забезпеченості підприємства трудовими ресурсами складають баланс, у якому, з одного боку, вказується потреба в трудових ресурсах, а з другого – фактична їх наявність.
Таблиця 1
Види відносних величин
Для того, щоб визначити платоспроможність підприємства, використовується платіжний баланс, у якому платіжні засоби зіставляють з платіжними зобов'язаннями.
Балансовий спосіб використовують також для визначення впливу окремих факторів на відхилення за результатним показником. Наприклад, якщо з кількох факторів відомий вплив усіх, окрім одного, то його вплив можна визначити шляхом вирахування від загального приросту результатного показника результатів впливу всіх попередніх факторів.
Для визначення впливу факторів в економічному аналізі широко використовується елімінування. Елімінувати – це означає усунути, відхилити, виключити дію всіх факторів на відхилення за результатним показником, окрім одного. Це логічний прийом, за допомогою якого вивчається дія зміни даних за одним факторним показником на зміну даних за головним показником. Це здійснюється різними способами, найбільш поширеним з них є прийом ланцюгових підстановок.
Суть цього прийому полягає в послідовній заміні планової величини кожного із взаємодіючих факторів фактичною і в порівнянні результатів, які послідовно одержують при кожній такій заміні. При цьому елімінується (виключається) вплив окремих факторів на узагальнюючий показник.
Прийом ланцюгових підстановок використовується лише тоді, коли досліджують таку залежність між явищами, де вона має суворо функціональний характер. Спочатку роблять заміну кожного базового кількісного показника на фактичний, а потім кожного базового якісного показника на фактичний.
Одним із прийомів елімінування є спосіб різниць. Цей прийом ґрунтується на визначенні різниць між фактичними і плановими (базовими) частковими показниками і множенні їх по кожному показнику на абсолютні значення іншого взаємопов'язаного з ними часткового
Для визначення ступеня впливу зміни кількісного фактора на відхилення за загальним показником необхідно різницю за кількісним показником помножити на планове значення якісного показника.
Для того, щоб визначити вплив зміни якісного показника на відхилення за загальним, необхідно різницю за якісним показником помножити на фактичне значення кількісного показника.
Спосіб відносних різниць, як і попередній, також грунтується на методі елімінування і використовується, як правило, у тих випадках, коли необхідно обчислити вплив на відхилення за результатним показником багатьох факторів (до 10). Цей спосіб є більш ефективним, порівняно з іншими прийомами значно скорочується кількість обчислень.
Для розрахунку впливу першого фактора на відхилення за результатним показником необхідно базовий (плановий) результатний показник помножити на відносний приріст (зменшення) першого фактора, який виражений у відсотках, і одержаний результат поділити на 100.