Аналіз господарської діяльності підприємства, на прикладі агентства Інтелект-візаж

ВСТУП

Формування ринкових відносин в Україні сьогодні немислиме бо розвитку підприємництва, що являє собою різнобічну економічну діяльність окремих громадян, підприємств, яка спрямована на отримання прибутку.

Об’єктивний аналіз та зарубіжний досвід стверджують, що в умовах ринку самопланування на рівні господарюючих суб’єктів стосовно підприємницької діяльності є обов'язковим і неминучим. В цьому одна з найважливіших умов успіху і запобігання невдачам, а також зниження господарського ризику. Планування підприємницької діяльності визначає мету, якої фірма прагне досягти, стратегію її діяльності у поєднанні зі строками, в межах яких ця мета повинна бути досягнута.

Для підприємництва найбільш характерні плани і програми реалізації окремих проектів (угод). Якщо реалізується декілька угод, пов'язаних або залежних одна від одної, то плануючи їх у взаємодії, підприємці мають справу плануванням як безперервних процесом функцією управління підприємницькою діяльністю. По відношенню до значних і тривалих проектів розробка плану або програми дій, які передаються на реалізацію, є неодмінною умовою обґрунтування задуму та надійності бажаного результату. В світовій практиці плани реалізації підприємницьких проектів отримали назву бізнес-планів, а попередній етап бізнес-планування - техніко-економічне обґрунтування.

Техніко-економічне обґрунтування - це документ, який містить систему ув'язаних в часі і просторі та узгоджених з метою і ресурсами заходів і дій. спрямованих на отримання максимального прибутку внаслідок реалізації підприємницького проекту (угоди). Розробка техніко-економічного обґрунтування характерна для всіх форм та видів підприємництва; це складова частина підприємницьких угод виробничого, торговельно-комерційного і фінансово-кредитного характеру.

В бізнес-плані розглядаються науково-технічні, технологічні, організаційні, соціальні та інші сторони реалізації підприємницького проекту, але основна увага зосереджується на її фінансово-економічних аспектах.

Бізнес-план складається на 3-5 років із розбиттям по роках, а в перший рік - по місяцях. На відміну від директивного плану він не має законодавчого характеру, регулярно коректується в залежності від кон'юнктури ринку і адаптується до ринкових ситуацій.

На сьогодні підприємець-практик в наших умовах готує його лише у випадках граничної потреби, а саме:

- перед заснуванням фірми;

- в момент злиття підприємств;

- при зміні форми власності підприємства;

- з метою залучення додаткових коштів.

Бізнес-план потрібний кожній фірмі, яка функціонує у ринковій економіці і прагне розвиватись; він потрібний підприємству, що має намір здобути ринок, виграти у конкурентній боротьбі і отримати зиск. Бізнес-план виключає можливість допущення помилкових рішень через некомпетентність підприємця, об'єднує в єдину систему функціонування виробництва, реалізацію товару і розвиток бізнесу, оберігає від грубих помилок, пов'язаних з поспіхом прийняття управлінських рішень, формує риси ділового характеру бізнесмена.

РОЗДІЛ 1. РОЛЬ ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНОГО ОБҐРУНТУВАННЯ В РОЗВИТКУ СПІЛЬНИХ ПІДПРИЄМСТВ

1.1. Поняття і призначення техніко-економічного обґрунтування

Кожна фірма, яка діє у ринковій економіці, функціонує у певному господарчому оточенні. Воно складається з інших фірм (постачальників, споживачів продуктів чи послуг, конкурентів); банків, що надають кредити; державних або міжнародних організацій, які сприяють підприємству, а також фізичних осіб з їх потребами, доходами, уподобаннями.

В оточенні фірми постійно відбуваються зміни, зумовлені еволюцією усіх функціонуючих в економіці суб'єктів, динамікою курсів валют, цін, митних ставок, податків.

Місце фірми в економічному оточенні визначають: галузь, у якій вона провадить діяльність; ринок, на якому вона реалізує, продукти; ціни; якість: технологія виробництва; динаміка продажу; доступ до фінансових ресурсів.

Головною метою більшості фірм є підвищення власної конкурентоспроможності, збільшення участі у ринку; збільшення обсягів продажу, зиску, рентабельності.

Цього можна досягнути завдяки запровадженню нових продуктів (послуг) на ринок; підвищенню якості; зниженню цін; удосконаленню чи запровадженню нових технологій; здобуттю нових ринків; розвитку реклами, маркетингу, мережі реалізації; удосконаленню системи управління.

Техніко-економічне обґрунтування мусить дати відповідь на такі питання:

-Що є метою фірми (підприємства)?

-Де вона розташована (розташується)?

-Як проходитиме виробничий процес (надання послуг)?

-Коли фірма (підприємство) почне давати прибуток?

-Чому є шанси здобути успіх?

-Яка окупність бізнесу?

-Яких фінансових витрат вимагає реалізація певного проекту?

-Який ризик пов'язаний з його реалізацією?

-Хто відповідає персонально за досягнення цілей та основної мети?

Техніко-економічне обґрунтування розробляється в процесі обґрунтування економічної доцільності реалізації певного підприємницького проекту, повного чи часткового перепрофілювання діяльності фірми, а також при створенні нової фірми. Якщо фірма щойно починає діяльність, техніко-економічне обґрунтування має визначати концепцію розвитку, оцінку галузі, ринку і конкуренції. Поза тим ТЕО має допомогти фірмі при:

-оцінці її сильних і слабких сторін;

-виборі стратегії діяльності;

-визначенні необхідних фінансових коштів;

-найефективнішому використанні наявних коштів.

Техніко-економічне обгрунтування є ефективним засобом донесення нової ідеї, розробки чи проекту до осіб, спроможних фінансувати. Воно має бути основним інструментом управління фірмою, а також розв'язувати проблему пошуку партнерів до співпраці та участі у фінансуванні задуму.

Отже, техніко-економічне обґрунтування допомагає реально оцінити ідею, втілити її в документацію, усвідомити її, визначити ефективність та "вузькі" місця і врешті-решт керувати процесом реалізації підприємницького проекту.

Завдання техніко-економічного обґрунтування можна представити у вигляді схеми (рис. 1.1.):

Рис. 1.1. Основні етапи і завдання бізнес-планування.