Розмноження як фізіологічний процес. Типи розмноження рослин
План
Вступ
1. Розмноження одна з основних властивостей живих організмів
1.1. Розмноження як фізіологічний процес
1.2. Способи розмноження рослин
2. Безстатеве розмноження рослин
2.1. Власне безстатеве розмноження рослин
2.2. Вегетативне розмноження рослин
2.3. Значення вегетативного розмноження рослин
3. Статеве розмноження рослин
3.1. Статеве розмноження у різних представників рослинного світу
3.2. Ініціація цвітіння і розвиток квітки у квіткових рослин
3.3. Запилення і запліднення
3.4. Утворення та дозрівання плодів і насіння
Висновки
Література
Додатки
3. Статеве розмноження рослин
3.1. Статеве розмноження у різних представників рослинного світу
Статевим способом розмножуються водорості, гриби, мохи, папоротеподібні, голонасінні та покритонасінні рослини.
При розмноженні статевим способом, відбувається взаємна асиміляція двох гаплоїдних статевих клітин — гамет, які утворюються в статевих органах в процесі мейозу.
У більшості водоростей та нижчих грибів статеві органи — гаметангії — складаються з однієї або багатьох клітин. Гаметангії можуть бути морфологічно однаковими — ізогамія (від гр. ізос — рівний; гамос — шлюб), коли обидві гамети рухливі та однакові за розміром, або можуть розрізнятися — гетерогамія (від гр. гетерос — інший, різний; гамос — шлюб), коли обидві гамети рухливі,але неоднакові за розміром, та оогамія (від гр. оон — яйце; гамос — шлюб), коли велика, нерухлива жіноча статева клітина зливається з невеликою рухливою чоловічою клітиною.
У різних представників рослинного світу розрізняють такі жіночі статеві органи: оогонії (від гр. оон — яйце; гонос— народження), які зустрічаються у більшості водоростей і грибів (найчастіше оогоній одноклітинний і лише у харових водоростей багатоклітинний); архікарпи (від. гр. архе — початок; карпос — плід) — у аскових грибів; і архегонії (від гр. архе — початок; гонос — народження), які трапляються у мохів, папоротеподібних і голонасінних (мають пляшкоподібну форму, в розширеній частині їх міститься яйцеклітина).
Чоловічі статеві органи у рослин з органним статевим процесом називаються антеридіями; вони бувають одноклітинні і багатоклітинні, найчастіше округлої або мішкоподібної форми. В антеридіях розвиваються сперматозоїди — рухливі чоловічі статеві клітини з одним або кількома джгутиками, характерні для багатьох нижчих рослин, а також для мохоподібних, папоротеподібних та деяких голонасінних. У червоних водоростей чоловічі статеві клітини — нерухливі спермації, позбавлені джгутиків. У деяких водоростей (кон'югати, діатомові) та грибів (базидіоміцети) немає диференційованих сталевих органів і статевий процес відбувається в результаті злиття вмісту двох вегетативних клітин.
У покритонасінних рослин виникає новий орган, що забезпечує розмноження їх,— квітка.
Найважливішими елементами квітки є андроцей — сукупність тичинок, у пиляках яких утворюється пилок, та гінецей — сукупність плодолистків, які утворюють маточку, всередині якої міститься насінний зачаток. Тичинок і маточок у квітці може бути одна, дві або багато.
У покритонасінних рослин статеві органи дуже редуковані і їх функцію виконують, частини квітки — тичинки і маточки. З порівняльно-анатомічного погляду жіночим статевим органом у них є триклітинний яйцевий апарат у насінному зачатку, а чоловічим — генеративна клітина пилкового зерна. У голонасінних рослин насінні зачатки закладаються на верхній поверхні прилистника або приквітників, які утворюють чоловічі або жіночі шишки, тоді як у покритонасінних — всередині зав'язі. З насінних зачатків розвивається насінина.