Метеокліматична характеристика Волинської області
Волинська область лежить у помірному кліматичному поясі і в зоні мішаних лісів та лісостепу, її крайнє північно-західне положення в межах України визначає атлантико-континентальний перенос повітряних мас, який формує помірний, вологий клімат, з м'якою зимою, нестійкими морозами, нежарким літом, значними опадами, затяжними весною і осінню.
На території області функціонують 6 метеостанцій (Луцьк, Любешів, Світязь, Маневичі, Ковель, Володимир-Волинський), Волинський обласний центр по гідрометеорології в Луцьку і 15 метеопостів. У 60-ті роки в багатьох колгоспах і радгоспах області були організовані метеопости, які зараз припинили свою діяльність.
Радіаційний і світловий режим. Спостереження за радіаційним і світловим режимом ведуться на метеостанції Ковель. Річний прихід сумарної сонячної радіації становить 92,7 ккал/кв. см за рік (табл. 1). Пряма сонячна радіація сильно знижується в результаті високої хмарності і становить 40% від сумарної.
Таблиця 1. Сумарна сонячна радіація за місяцями, ккал/кв. см
I | II | III | IV | V | VI | VII | VIII | IX | X | XI | XII | Рік |
2,2 | 3,7 | 7,8 | 9,5 | 13,2 | 14,6 | 13,7 | 11,4 | 8,4 | 4,8 | 1,9 | 1,5 | 92,7 |
Число годин сонячного сяйва залежить від тривалості дня, хмарності. Найменше значення тривалості сонячного сяйва спостерігається в грудні, а найбільше - у червні і липні (табл. 2).
Таблиця 2. Тривалість сонячного сяйва за місяцями, годин
І | II | III | IV | V | VI | VII | VII | IX | X | XI | XII | Рік |
55 | 67 | 131 | 176 | 232 | 268 | 261 | 243 | 185 | 118 | 45 | 37 | 1818 |
Максимум тривалості сонячного сяйва в зимовий період припадає на лютий - 67 годин (абсолютний максимум -152 години у 1976 p.). Весною тривалість сонячного сяйва досягає 232 години при абсолютному максимумі -291 година (1963р.) Найбільша тривалість періоду з сонячним сяйвом (268 годин) і найбільша частка від максимально можливого часу (54%) спостерігається в червні. Осінню тривалість періоду з сонячним сяйвом різко знижується від серпня до вересня (на 58 годин) і особливо від жовтня до листопада (на 73 години).
Основними центрами дії атмосфери, що визначають циркуляцію повітряних мас на території Волинської області, є: Ісландський мінімум, Арктичний максимум. Середземноморський мінімум, Азорський максимум, Азіатський максимум.
Протягом року область зазнає впливу різноманітних повітряних мас, які змінюються за порами року і формуються під впливом циклонічної діяльності. У середньому в рік на територію області вторгається 43 циклони і 60 їх улоговин. Найчастіше циклони активні в зимовий і весняний періоди. Значну роль у трансформації західних і південно-західних циклонів відіграють Карпати.
Антициклони рідше стаціонують на території області, в основному, взимку або на початку весни, хоча дія Азорського та Арктичного максимумів відчувається протягом року.
Таблиця 3. Атмосферний тиск на рівні метеостанцій, Па
Місяць | Метеостанція | Місяць | Метеостанція | ||
Луцьк | Світязь | Луцьк | Світязь | ||
І | 994,5 | 996,7 | VIII | 990,9 | 995,4 |
II | 992,5 | 996,5 | IX | 993,4 | 997,7 |
ІІІ | 991,5 | 996,3 | X | 993,9 | 998,8 |
IV | 990,2 | 994,3 | XI | 993,5 | 996,6 |
V | 991,1 | 995,4 | XII | 993,7 | 995,5 |
VI | 990,2 | 994,8 | |||
VII | 989,4 | 994,2 | Рік | 992,1 | 996,0 |
Атмосферний тиск. Річний хід атмосферного тиску зумовлений сильним вихолоджуванням земної поверхні взимку та нагріванням и' в літній період. Найбільше значення середньомісячного тиску спостерігається зимою, найменше-літом. Максимум (998,87 гПа на станції Світязь) в річному ході припадає на жовтень, а мінімум (989,4 гПа) - на липень (табл. 3). В окремі роки середнє місячне значення тиску може суттєво відрізнятися від середнього багаторічного. У зимові місяці амплітуда коливань тиску (19-26 гПа) в 2-3 рази більша, ніж у літні (8-9 гПа).
Найвищий атмосферний тиск (1025,6 гПа) зафіксовано в грудні 1963 p., а найнижчий (952,8 гПа) - в грудні 1976 р. Найбільш високий середньорічний тиск відмічено в 1953 р. (995,3 гПа), а найнижчий (990,9 гПа) - в 1952 р. Середнє значення тиску протягом спостережуваного періоду змінюється мало (на 4,4 гПа).
У добовому ході тиску атмосферного повітря спостерігається два максимуми та два мінімуми. Коливання тиску протягом доби незначне і становить в середньому 1 гПа (табл. 4). Протягом доби при проходженні циклону тиск може знизитись на 25-30 гПа і на стільки ж підвищитись при наступі антициклону.
Таблиця 4. Середня міждобова мінливість атмосферного тиску, гПа
Місяць | 1 | IV | VII | X |
Атм.тиск | 4,6 | 3,6 | 2,4 | 4,2 |
Вітровий режим. Вітер - це горизонтальний рух повітря відносно земної поверхні, який характеризується такими основними параметрами, як напрямом та швидкістю. Він залежить, насамперед, від атмосферного тиску, а також від фізико-географічних умов. Це один з основних метеорологічних елементів, який здійснює великий вплив на життя людей та їх господарську діяльність.
Середня швидкість вітру на території області коливається в досить широких межах (2,4 - 4,9 м/сек). В окремі сезони ці показники досить різняться між собою. Так, зимою швидкість вітру становить 3,8-4,9 м/сек і дещо зменшується у весняний період -3,3-4,1 м/сек. Влітку ці показники найнижчі - від 2,4 м/сек до 3,7 м/сек. Територіальні відмінності швидкості вітру незначні і становлять у різні сезони 0,8-0,5 м/сек, з найменшою різницею восени. Максимальні середні значення характерні взимку та весною для обласного центру (Луцька) та Володимира-Волинського, влітку - для Світязя, Маневич та Луцька. Середньорічна швидкість вітру найвища в Луцьку (3,7 м/сек), а найнижча - в Любешові (3,3 м/сек) (табл. 5).
Таблиця 5. Середня швидкість вітру, м/сек
Метеостанція | Місяць року | ||||||||||||
І | II | III | IV | V | VI | VII | VIII | IX | X | XI | XII | Рік | |
Луцьк | 4,3 | 4,4 | 4,5 | 3,8 | 3,3 | 3.0 | 2,8 | 2,7 | 3,0 | 3,4 | 4,5 | 4,1 | 3,7 |
Ковель | 3,8 | 3,1 | 3,9 | 3,3 | 2,9 | 2,1 | 2,7 | 2,4 | 2,9 | 2,9 | 4,0 | 3,5 | 3,2 |
Світязь | 4,1 | 4,3 | 4,1 | 3,6 | 3,5 | 3,6 | 3,5 | 3,4 | 3,6 | 3.7 | 4,5 | 4,1 | 3,8 |
Володимир-Волинський | 4,4 | 4,9 | 3,9 | 4,3 | 2,9 | 2,8 | 2,4 | 2,8 | 3,0 | 3,5 | 3,3 | 3,7 | 3,5 |
Любешів | 4,1 | 4,0 | 3,8 | 3,1 | 3,0 | 2,7 | 2,1 | 2,6 | 2,9 | 3,2 | 3,6 | 3,8 | 3,3 |
Протягом року переважаючим над територією Волині є західний перенос повітряних мас. Висока питома вага характерна для вітрів південно-східного напрямку. Зміна циркуляційних процесів у той чи інший сезон викликає зміну напрямку вітру, що пов'язано з перебудовою баричного поля. Так, взимку на Волині переважають вітри південно-західних та західних румбів, повторюваність яких становить 18 - 23%. Південно-східний напрям єтеж одним з переважаючих (від 13 до 16%).
У весняний період (квітень) панівними є південно-східні вітри, їх повторюваність становить 18-22%. Влітку напрям вітру змінюється на 180° і переважаючими є вітри західного та північно-західних румбів, які зберігаються і на початку осені. У жовтні при переважанні західних вітрів найчастіше повторюються вітри з південного сходу, а в Ковелі ці вітри є панівними восени. Найбільша кількість штилів характерна для Любешова (24%) влітку, а найменша (4%) - для Маневич у січні.
Температура повітря. Однією з основних характеристик термічного режиму є середня місячна температура повітря. На Волині найнижча температура повітря відмічається в січні (-4,2 — -5,1°С). Лютий є дещо тепліший і температура підвищується до -4,1 — -3,4°С. У березні температура повітря коливається в межах 0-1°С. Максимальні середні температури спостерігаються в літні місяці, різниця в показниках між окремими станціями становить 1,3-1,8°С. Найтепліше влітку на південному сході області (+18,3°С) (рис. 1). Для Світязя максимум у річному ході температури зміщений з липня на серпень. Найхолодніше влітку на північному сході області, де температура повітря може опускатися нижче +16°С.
Рис. 1. Ізотерми січня та липня