Ця тріада має основоположне, фундаментальне значення для правильного розуміння істоти об’єкта бібліотекознавства. Вона являє собою найбільш загальну логічну структуру характеризує сутність будь-якої бібліотеки. Системна сукупність таких структур утворює бібліотечна справа.

Зрозуміло, бібліотечна справа як об’єкт бібліотекознавства не зводиться лише до цій тріаді. Насправді воно являє собою більш складне, більш багатопланове системне явище, що об’єктивно зумовлене численними різноманітними зв’язками з тим, що прийнято іменувати макро- і мікросередовища його існування та функціонування. Так, у поле зору бібліотекознавства знаходиться і книга, але тільки в тому розрізі, який значущий для бібліотечної справи. Тому вона цікавить його тільки як один з різновидів публікацій, як одне з джерел інформації, який у сукупності з іншими використовується в бібліотечних інформаційних масивах, відповідних завданням бібліотек по обслуговуванню читачів.

Інші ж аспекти книги: її створення автором, редакційно-видавничий процес, технологія поліграфічного виробництва і т.п. - Не входять в область інтересів бібліотекознавства, складаючи предмет вивчення книгознавства та суміжних з ним наук. Бібліотекознавство не ігнорує питання, пов’язані, наприклад, з бібліотечними будівлями, їх обладнанням і т.п. Але воно не проектує самі елементи матеріально-технічної бази, обмежуючись лише виробленням загальних вимог, необхідних з точки зору їх раціонального використання в бібліотечній справі.

Нарешті, є безліч інших аспектів бібліотечної справи: біологічний (боротьба зі шкідливими комахами і мікроорганізмами), хімічний (вплив хімічних факторів на збереженість бібліотечного фонду), фізичний (вплив фізичних факторів на стан носіїв інформації) та ін Але бібліотекознавство не вивчає їх спеціально, а лише використовує дані інших наук.

Принципово важливе значення для визначення сутності бібліотекознавства має така категорія, як предмет. Предмет - це деяка цілісність, виділена з об’єкта, яка вивчається тільки бібліотекознавства. Саме тому він вважається найважливішою ознакою самостійності бібліотекознавства, визначеності його кордонів, наукового змісту і т.п. Він же служить інструментом як розмежування з іншими науками, так і встановлення з ними внутрішніх і зовнішніх зв’язків.

Питання про предмет бібліотекознавства не отримав належного висвітлення в спеціальній літературі. У 70-80-і рр.. висловлювалися різні точки зору на предмет бібліотекознавства, в тому числі і такі, як виявлення і дослідження закономірностей, принципів формування і розвитку бібліотечних систем, взаємодії бібліотек в різних аспектах і ін Подібного роду визначення характеризують не стільки предмет, скільки наукові завдання бібліотекознавства. Предметом бібліотекознавства є не закони і принципи, а забезпечуване бібліотекарем масове по масштабах явища, індивідуальне за формою реалізації взаємодія читачів з інформацією у вигляді публікацій. Пояснимо це визначення.

У центрі предмета бібліотекознавства перебуває взаємодія читачів з інформацією, зафіксованої у вигляді публікацій. Однак це не інформаційна взаємодія взагалі, а специфічно бібліотечне взаємодія. Воно специфічно не тільки тому, що протікає в структурі бібліотеки або бібліотечної справи, але перш за все з тієї причини, що воно організується, забезпечується всім необхідним для того, щоб воно ефективно здійснювалося, бібліотекарем. Наприклад, він комплектує бібліотечні фонди, організує їх відповідним чином, забезпечує бібліотечне обслуговування і т.д., інакше кажучи, виступає в якості посередника між читачем і інформацією. У такому ракурсі розглянутий вище об’єкт не вивчає жодна з відомих наук.

Щоб переконатися в цьому, досить послатися на те, що, наприклад, бібліографознавство обмежується тільки бібліографічною інформацією, книгознавство - книгою, як би широко вона ні трактувалася, архівознавство - історичними документами. Докорінно відрізняються від предмета бібліотекознавства предмети і таких, приміром, наук, як документ про ведення, фундаментальна інформатика, теорія засобів масової інформації та ін Так, для документознавства публікація виступає в якості окремого випадку більш широкого поняття - документа.

Дня фундаментальної інформатики інформаційні процеси, що мають місце в бібліотечній справі, також є всього лише окремим випадком відображення одних речей в інших. Для теорії засобів масової інформації характерно розгляд взаємодії людини з інформацією в складі масових аудиторій, а не на індивідуальному рівні, як до цього підходить бібліотекознавство.

Отже, предмет бібліотекознавства неповторно унікальний. Предмет бібліотекознавства іноді ототожнюють із самим бібліотекознавства. Однак це теж неправомірний підхід, бо мова йде про взаємозалежних, але зовсім різних поняттях. Бібліотекознавство, будучи науковим феноменом, насправді являє собою теоретичне відтворення предмета у формі наукового знання, тобто законів, принципів, теорій, понять і т.д. Звідси бібліотекознавство - це наукова дисципліна громадського циклу, що вивчає закони, принципи, теорії, що відображають його предмет. Саме в цьому і полягає сутність бібліотекознавства як наукової дисципліни.


Використана література

1.Бібліотекознавство: теорія, історія, організація діяльності бібліотек: Підручник. - X., 2003. 176 с.

2.Каліберда Л. Загальне бібліотекознавство: Навч. посібник. - К., 2008. -192с.

3.Чачко А. Бібліотечна професіологія: Навч. посібник. - К., 2006. - 120 с.

4.Алтухова Г. Професcиональная етика библиотекаря. - М., 2000. -102 с.

5.Балика Д. Бібліотека в минулому. - К., 1925. - 117с.

6.Бібліотека в демократичному суспільстві: 3б. матер. Міжнар. наук. конф. / КДІК. - К., 2005. - 201 с.

7.Бібліотечна наука, освіта, професія у демократичній Україні: 3б. наук. праць / КДУКІМ. - К., 2008. - 108 с.

8.Ільганаєва В. Бібліотечна освіта: нова парадигма розвитку. - К., 2006. -255с.

9.Ільганаєва В

10.Бібліотечна сфера - соціальний інститут // Бібл. Вісник. -2004 -№3. -С. 2-5.

11.Костенко Л. Інформаційно-комунікативні ресурси бібліотек АН України // Бібл. Вісник. - 2003. № 3-4. С. 55-58.

12.Пашкова В. Інтелектуальна свобода та доступ до інформації в бібліотеках: Зарубіжний досвід. -К., 2008. -70 с.

13.Сенченко Н. Библиотеки и компьютери. - К., 2000. - 226 с.

14.Слободяник М. Наукова бібліотека: еволюція структури і функцій. - К., 2005. - 268с.

Характеристика роботи

Реферат

Кількість сторінок: 14

Безкоштовна робота

Закрити

Бібліотекознавство як наука

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.