План

1. Етапи розробки та особливості побудови моделей документного фонду.

2. Завдання розвитку документного фондознавства в Україні.

3. Зміст автоматизації комплектування документного фонду.

4. Зміст адміністративно-правової відповідальності працівників інформаційних установ та користувачів за збереження документного фонду.

5. Зміст інформаційного забезпечення управління документним фондом.

6. Зміст поняття «повноти» «ступінь повноти документного фонду».

7. Зміст процесу обробки документного фонду.

8. Зміст процесу розстановки документного фонду

9. Зміст технології перевірки документного фонду.

10. Класифікація документних фондів

11. Ознаки та властивості документного фонду.

12. Специфіка автоматизації управління документним фондом.

13. Сутність поняття «ядро» та «сфера» документного фонду.

14. Сутність процесу моделювання документного фонду та значення моделі документного фонду.

15. Суть концепції повноти документного фонду.

16. Теоретичні концепції формування документного фонду.

17. Технологічна структура циклу формування документного фонду.

3. Зміст автоматизації комплектування документного фонду.

Автоматизація процесу комплектування забезпечує якісне формування фонду. Серед основних переваг автоматизації при комплектуванні можна назвати: усунення рутинних операцій, неминучих при обробці інформації; суттєве прискорення процесів обробки і перетворення даних; підвищення точності облікових і звітних відомостей; розширення можливостей організації і різнобічного використання інформаційних ресурсів. Завдяки новим технологічним процесам відділ комплектування має можливість оперативно збирати інформацію про документи, замовляти їх і обліковувати.


4. Зміст адміністративно-правової відповідальності працівників інформаційних установ та користувачів за збереження документного фонду.

Відповідальні за збереження документного фонду несуть працівники установи та її користувачі. Персонал інформаційної установи несе таку відповідальність на основі Кодексу законів про працю та Інструкції по збереженню документного фонду. Згідно законодавства, відповідальність за збереження покладається на всіх працівників. За нестачу документів у фонді відповідальність поширюється на всіх працівників інформаційної установи. Керівники інформаційної установи і структурних підрозділів несуть обмежену матеріальну відповідальність за не вживання необхідних заходів зі збереження документних фондів. 

Працівники інформаційної установи несуть матеріальну відповідальність лише за наявність їх вини: якщо ці збитки викликані не серйозним відношенням працівників до роботи, порушень правила видачі документів тощо. Матеріальна відповідальність працівників обмежується одною зарплатою і не перевищує розмір нанесених збитків. Стягнення вище середньомісячної зарплати допускається у виявленні корупційних дій працівників, що набуло кримінального характеру. Стягнення матеріальних збитків, в розмірах середньомісячної місячної зарплати, проводиться розпорядженням керівника. Спершу передбачається добровільне відшкодування працівником нанесених збитків. При небажанні платити стягнення - дана справа розглядається в суді. 

При встановленні фактів крадіжки працівниками документів з фонду у випадку завдання великих збитків, передбачається кримінальна відповідальність з ув'язнення терміном до двох років і більше. Користувачі документного фонду несуть відповідальність за збереження документів у відповідності з типовими правилами користувачів фонду. Громадяни що нанесли фонду збитки повинні замінити документи відповідними або відшкодувати їх вартість, фізичні особи, що вкрали документи, і якщо вони не несуть кримінальної відповідальності змушені оплатити вартість документів, або займатися виправними роботами. Інформаційна установа повинна постійно працювати з користувачами боржниками, які вчасно не повертають документи у фонд. Надсилаючи їм попереджувальні повідомлення. Винуваті користувачів у зловмисних псування крадіжці документів притягується до кримінальної відповідальності та відшкодовують збитки.


5. Зміст інформаційного забезпечення управління документним фондом.

Інформаційні зв'язки в процесі управління виникають між об'єктом і суб'єктом і забезпечують їх необхідною інформацією, управлінські рішення, оцінка стану фонду. Рішення щодо його удосконалення, приймається на основі отриманої інформації від об'єкта і суб'єкта. Ці зв'язки є прямими і зворотніми. Так, наприклад, на вході системи управління фондом отримують інформацію із зовнішнього середовища (інформаційні потреби користувачів кількість користувачів). Також суб'єкт управління (персонал інформаційної установи) отримує інформацію на вході системи із зовнішнього середовища про стан ринку документів, можливість їх придбання. Він приймає управлінські рішення ідеї щодо вдосконалення фонду, здійснює коригування технологічного циклу формування документного фонду, з метою поліпшення його стану.


6. Зміст поняття «повноти» «ступінь повноти документного фонду».

Під поняттям «повноти фонду» розуміють таку кількість примірників і назв документів у фонді, що спроможна задовільнити більшу частку запитів користувачів на документи. Виділяють кілька ступенів повноти ДФ. При проведенні відбору документів кожен фондоутримувач намагається забезпечити найбільшу повноту свого фонду по основному профілю. ДФ повинен мати оптимальну повноту, зокрема за кількістю назв, примірників, співвідношення різних підфондів. У фондознавстві виокремлюють 4 ступеня повноти: 1. Вичерпна повнота – передбачає придбання усіх документів, виданих за профілем фонду; 2. Максимально релевантна повнота – передбачає наявність у фонді 75% виданих документів за профілем фонду; 3. Ядерна - наявність у фонді від 30% і більше найбільш цінних документів за профілем фонду; 4. Довідкова – наявність у фонді до 20% загальної кількості за профілем фонду. Один і той же фонд конкретної ІУ може мати декілька ступенів повноти.


7. Зміст процесу обробки документного фонду.

Четвертим процесом циклу формування фонду є його обробка, тобто комплекс операцій по підготовці документів до зберігання та використання. Їй підлягають документи як ті, що надійшли в бібліотеку, так і ті, що з неї вибувають. Обробка документів одночасно з каталогізацією проводиться у відділах (секторах) обробки та каталогізації. Є два етапи обробки – наукова та технічна. Стиснення, згортання інформації здійснюється в ході наукової обробки документів. З первинного документа беруть потрібні користувачам відомості про його зміст і формальні ознаки й на цій основі складають вторинні документи, які публікуються в інформаційних виданнях, використовуються в бібліотечних і бібліографічних каталогах і картотеках, у банках даних тощо, тобто забезпечують інформування користувачів про відповідні первинні документи. У подальшому відомості, подані у вторинних документах, порівнюють з інформаційними запитами користувачів і таким чином виявляють потрібні документи. Для забезпечення різноманітних інформаційних запитів користувачів існують різні види наукової обробки документів. Найчастіше до них відносять: складання бібліографічних описів документів, індексування, анотування, реферування, хоча остаточно проблему видів цієї обробки досі не розв'язано.Перш ніж потрапити на полиці фондосховищ, усі твори друку та інші документи підлягають технічній бібліотечній обробці. До неї належить штемпелювання, визначення авторського знака, проставляння інвентарного номера, шифру, написання формуляра, наклеювання кишеньки, аркушів терміну повернення, оправлення документів тощо.


8. Зміст процесу розстановки документного фонду

Розрізняють дві основні групи видів розстановок бібліотечного фонду: розстановки змістовного типу, і розстановки формального типу. До розстановок змістовного типу відносяться систематична, тематична і предметна розстановки. До розстановок формального типу – розстановки, засновані на формальних ознаках – алфавітна, географічна, хронологічна, мовна, форматна, нумераційна. Зазвичай, види розстановок застосовують у різних поєднаннях. Наприклад, алфавітно-хронологічна, форматно-інвентарна,систематично-алфавітна тощо. Найпоширенішим видом розстановки є систематично-алфавітна розстановка. При систематичній розстановці документи розставляються за галузями знань, а всередині – за алфавітом авторів чи заголовків. Систематичний порядок встановлюється відповідно до таблиці бібліотечної класифікації, яка застосовується у даній бібліотеці. 

Характеристика роботи

Контрольна

Кількість сторінок: 18

Безкоштовна робота

Закрити

Документне фондознавство 3

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.