4. Робота редактора з авторським оригіналом. Основні правила співпраці редактора й автора.

Матеріал, який автор приносить до видавництва ще зовсім не нагадує готової книжки. Це всього лиш авторський оригінал. Авторський оригінал – це частина твору, підготована автором чи колективом авторів, оформлена відповідно стандарту та призначена для передання до видавництва з наступною редакційно-видавничою обробкою.

Особливо трудомісткою і тривалою редакторська співпраця з автором може бути на етапі вдосконалення оригіналу твору. Авторські оригінали, придатні до поліграфічного відтворення без редакторської обробки, нині явище рідкісне. І якщо це можливо, то в будь-якому разі потрібно провести редакторський аналіз рукопису.

Необхідність вдосконалення авторського оригіналу буває обумовлена наявністю в ньому різних недоліків, які зазвичай виявляються під час редакторського аналізу. Проведений редактором аналіз дозволяє йому впевнитися в реалізацій авторського задуму, оцінити фактографічну основу, переконатися в логічності, доказовості авторських суджень, оцінити структуру твору, його мову та стиль. При необхідності відбувається залучення рецензента-спеціаліста для детального і професійного дослідження авторського оригіналу.

Специфіка аналітичної та методичної роботи редактора, як необхідного самостійного напрямку в книговиданні, полягає в тому, що редактор не підмінює автора а направляє його творчий потенціал на успішну реалізацію задуму. Редактору необхідно пам’ятати, що правка без узгодження з автором є порушенням особистого (немайнового) права на недоторканність твору, з якого випливає, що ніхто без згоди автора не має права вносити зміни в текст його твору.

Є й інша сторона редакторського втручання в авторський текст. Бажаючи покращити рукопис, редактор може не помітити, як він завдав змісту шкоди: усунув або спотворив якийсь смисловий нюанс, прибрав істотну деталь і т. ін.

Мовностилістична правка завжди пов’язана зі змістом твору, захоплюючись нею, редактор може, сам того не бажаючи, не тільки змінити зміст, а й нав’язати автору свій стиль. Втручання редактора в авторський текст повинне диктуватися перш за все вимогами відповідності останнього видавничим стандартам і обґрунтованою необхідністю виправлення помилок за згодою автора.

Серед вимог, які має поставити редактор перед автором під час прийняття оригіналу, обов’язковими залишаються дві:

оригінал має бути підписаний автором із зазначенням дати подання його до видавництва;

оригінал має бути комплектним і повністю підготовленим автором до видавничого втілення.

5. Специфіка роботи редактора з рекламними виданнями.

У суспільстві з ринковою економікою цей сегмент видавничої продукції розвивається дуже стрімко. Редактору слід засвоїти такі відправні поняття: - форми існування реклами (зорова, слухова, зорово-слухова); - предмет рекламних повідомлень (різноманітні товари та послуги, ідеї, політичні особистості); - характер інформації у рекламних повідомленнях (комерційна, політична, соціальна, прихована); - цільове призначення реклами (реклама товарів та послуг; реклама ідей; комерційна і некомерційна реклама; благодійних фондів, політичних чи релігійних організацій; спонукальна – напр., купон з написом знижка, що спонукає до покупки); - об’єкти авторського права в рекламних виданнях (логотип фірми, товарний знак, слоган, рекламний девіз тощо); - типологічна структура видань з рекламними текстами (власне рекламні періодичні видання; рекламні Інтернет-сайти; проспекти; каталоги).

Рекламні матеріали не містять жодного критичного факту – пропонується суцільний набір переваг і позитивів. Особливості специфіки в підготовці та редагуванні таких текстів немає. Вона виникає в суто рекламних матеріалах таких жанрів: рекламної замітки; рекламного оголошення; рекламного рядка (на газетній шпальті чи на екрані телевізора); матеріалів зовнішньої реклами.

Специфіка: 1. Творцями реклами виступають одночасно кілька осіб: замовник реклами, автор тексту (він же й редактор), художник-дизайнер.

2. Елементи реклами (текст, ілюстрація, заголовковий комплекс, слоган, логотип чи марка) є рівноправними складовими єдиного цілого і відповідно впливають один на одного. Отже, творчий задум редактора тексту може бути доповнене ним або уточнений несподіваною знахідкою художника.

3. Ефективність реклами досягається лише успішно скомпонованими всіма її елементами, а й психологічним впливом на потенційного покупця чи споживача. Тобто, творці реклами мають знати психологію.

Зусилля редактора спрямовується передусім на вилучення зайвих слів і фраз загального характеру.

Рекламні тексти, призначені на масову аудиторію, виграють від того, якщо в них звести до мінімуму специфічні, маловідомі терміни. Редагуванню підлягають довгі підрядні речення. Це ж стосується вставних слів чи цілих словесних конструкцій, уточнюючих фраз типу у відповідності, як відомо. Фрази мають бути максимально лаконічними, але влучними, оригінальними, дотепними.

Особлива вимога: створення тексту добірною літературою мовою – це ознака серйозності видавця, його глибокої поваги до читача.

Дотримання принципу уніфікації та однакового стилю представлення особливо важливе у рекламних текстах.