Зміст
Список скорочень словосполучень
Вступ
Розділ 1. Загальні питання організації пошукового апарату інформаційних установ
1.1. Поняття та структура пошукового апарату
1.2. Значення, функції пошукового апарату і вимоги до нього
1.3. Аналіз стану бібліографічних картотек, як найважливішого складника ПА РДОБ
Розділ 2. Нові підходи до організації пошукового апарату інформаційних установ
2.1 Традиційні та нові інформаційні технології в процесі організації пошукового апарату інформаційних установ
2.2. Використання мережі Інтернет для можливостей пошукового апарату інформаційних установ
2.3. Напрямки розвитку пошукового апарату РДОБ
Висновки
Список використаної літератури
Додатки

Розділ 2. Нові підходи до організації пошукового апарату інформаційних установ.

2.1. Традиційні та нові інформаційні технології в процесі організації пошукового апарату інформаційних установ.

Усе ширшого розповсюдження в інформаційних центрах України набувають нетрадиційні носії інформації. Вони значно доповнюють та розширюють їхній інформаційний потенціал та перелік послуг, що надаються користувачам. Характерною ознакою цього є збільшення інформації в електронному вигляді. Цьому сприяє розвиток інформаційних технологій, що базуються на використанні засобів комп’ютерної техніки та комунікаційного зв’язку.

Інформаційні установи стають виробниками власних електронних інформаційних ресурсів на базі масивів бібліографічної, реферативної, аналітичної інформації формуються різноманітні інформаційні продукти: електронні каталоги, бібліографічні покажчики та реферативні видання в електронному вигляді, створюється наукова і методична література. Здійснюється робота з оцифровування першоджерел з фондів інформаційних установ.

Отже, розглянемо більш докладно сучасний ресурс вторинної інформації, який має прийти на зміну традиційним формам каталогів та картотек, - електронний каталог.

Internet, що є гігантським сховищем різних відомостей, являє першорядну цінність для усіх видів інформаційної роботи. Бібліографічний пошук не є винятком. Інформаційний працівник, що одержав доступ до Internet, за рахунок колосального інформаційного потенціалу мережі розширює свій інструментарій у десятки разів. Навіть невеликі за масштабом і складом ПА інформаційні установи отримують можливість успішно й у максимально стислий термін виконувати достатньо складні запити універсальної тематики. Internet дозволяє за півгодини "просканувати" найавторитетніші бібліографічні джерела світу і на їхній основі скласти змістовний список літератури.

Важливою складовою бібліографічних ресурсів Internet є електронні каталоги інформаційних установ. В даний час в мережі їх існує більш 1000 - від найбільших книгосховищ світу до міських публічних бібліотек. Велику їхню частину складають каталоги інформаційних установ (насамперед, бібліотек) Сполучених Штатів. Достатньо великий перелік бібліотечних серверів можна одержати за допомогою довідника пошукової системи Yahoo (http://www.yahoo.com), вибравши з основного меню під­пункт Libraries ("Бібліотеки") у розділі References ("Довідкові джерела"). З меню можна обрати бібліотеки визначеної країни чи галузі. Найбільш інформативними, після зведених каталогів національних бібліотек, є каталоги бібліотек великих університетів.

Доступ до каталогів, що раніше надавався через спеціальний додаток telnet, останнім часом здійснюється за допомогою традиційного Web-інтерфейсу (застосовуються також протокол Z 39.50). Це звільняє користувача від необхідності встано­влювати додаткове програмне забезпечення і створює більше зручностей при роботі.

Серед каталогів бібліотек закордонних країн, що мають web-інтерфейс, найпомітнішою є база даних Бібліотеки Конгресу США, яка надає доступ до відомо­стей про більш ніж 27 мільйонів одиниць інформаційних носіїв (http://lcweb.loc.gov/ homepage/online.html). Переліки бібліотечних каталогів, що володіють web-інтер­фейсом та підтримуються Бібліотекою Конґресу США, подано за адресою http://lcweb.loc.gov/z3950/gateway.htminother. Серед них багато україномовних та російськомовних матеріалів, описаних методом транслітерації (наприклад "bibliotechnikatalogy"). Меню формування запиту пропонує широкий перелік критеріїв пошуку. Крім простого пошуку за автором, заголовком, назвою серії, предметними і географічними рубриками та класифікаційним індексом, система забезпечує багатоаспектне сполучення цих параметрів за рахунок логічних операторів. Це дозволяє конкретизувати запит, заздалегідь відфільтрувати результат від інформаційного шуму.

Ще більшими можливостями володіє експериментальна пошукова система Бібліотеки Конґресу США (http://lcweb2.loc.gov/resdev/ess). З її допомогою можна та­кож визначати видові межі документів (наприклад, тільки книги), мову видання, дату і місце виходу у світ, видавництво, жанр. У такий спосіб можна скласти запит на літературу по конкретній темі, видану в зазначеному часовому проміжку (наприклад 1994-1997 pp.), визначеною мовою.

Результати пошуку містять повний опис джерел, аналогічний тим, що містяться на традиційних каталожних картках, включаючи автора, повний заголовок, місце і рік видання, відомості про редакторів, укладачів і перекладачів, кількість сторінок і предметні рубрики. При наявності джерела, що цілком відповідає тематиці, за якою ведеться пошук, варто скористатися функцією "Browsetheshelf ("Переглянути полицю"). Вона надає інформацію про те, яка ще література по даній тематиці є у фонді бібліотеки. За вимогою користувача отримані результати можуть бути відправлені на його адресу електронною поштою.

У Сполучених Штатах добре розроблені web-інтерфейси мають також каталоги бібліотек великих університетів:

  • Карнегі-Меллон (http://webcat.library.cmu.edU/uhtbin/cgisirsi/5/1/1),
  • Берклі (http://melvyl.ucop.edu/),

    Санта-Корнель (http://library.comell.edu/catalog).

    На Європейському континенті серед каталогів, що мають web-інтерфейс, най­помітнішим є каталог Британської бібліотеки (http://opac97.bl.uk), зведений каталог найбільших університетів Англії й Ірландії СОРАС (http://copac.ac.uk/copac), зведений каталог бібліотек Швеції - LIBRIS(http://www.libris.kb.se/english/quick.search.html), Бельгії - LIBIS(http://access.libis.kuleuven.ac.be/libisipac/v3), Норвегії - BIBSYS(http://www.bibsys.no/search). Усі вони мають англомовні інтерфейси, що дозволяє проводити пошук за традиційним набором ознак, серед яких автор твору, заголовок, ключові слова і предметні рубрики. Конкретна методика користування кожним з цих каталогів викладена в спеціальних файлах допомоги.

    З каталогів інших континентів виділяються каталог Національної бібліотеки Австралії (http://ilms.nla.gov.au) і зведений каталог ніверситетських бібліотек Зеленого континенту UNILINC(http://graeae.unilinc.edu.au/MARION), що мають дружні інтерфейси і солідне інформаційне наповнення.

    Варто мати на увазі, що користування каталогами бібліотек більшості європейських країн ускладнено через наявність у їхніх алфавітах специфічних букв з діакритикою (над- та підстрокові знаки), яких немає в стандартній латинській клавіатурі. Крім того електронні каталоги закордонних країн містять відомості винятково про видання в цілому і практично не відображають інформацію про статті з журналів і збірників.

    В останні роки свої каталоги у Всесвітній павутині стали надавати і деякі російські бібліотеки та частково українські, їх загальний і постійно поповнюваний перелік міститься в "Російській довідковій бібліотеці" (http://www.openweb.ru/windows/ stepanov/library.htm). На жаль вітчизняні та російські каталоги ще не володіють до­статнім інформаційним потенціалом, тому що в більшості випадків відбивають лише надходження за останні 5-6 років.

    Одним з найбільш фундаментальних на пострадянських теренах є каталог ДПНТБ Росії (http://www.gpntb.ru/win/search/opac-001.html). Його творці сконструювали прийнятний інтерфейс і забезпечили достатні можливості пошуку. Можливий пошук за автором, заголовком, ключовим словом, роком видання і навіть за рубрикою класифікації. Результати пошуку можуть видаватися в короткій і повній формі. Перша містить лише відомості про автора, заголовок і вид документа; друга - всі елементи бібліографічного опису, включаючи предметні рубрики та шифри зберігання. Результати, за бажанням користувача, можуть видаватися блоками від 10 до 100 описів. Даний каталог відображає літературу переважно технічної і природничо-наукової тематики.

    Найбільшим російським каталогом літератури універсального змісту, доступним через Internet, є каталог Наукової бібліотеки МДУ (http://www.lib.msu.su:8001/ svecgi.htm). У ньому відбито більш 140 тисяч описів книг останніх років видання. Пошук допускається поки лише за трьома параметрами: автор, заголовок і ключове слово. Знайдені результати видаються групами по п'ять записів. Щоб одержати наступних п'ять описів необхідно клацнути мишею на відповідний покажчик унизу кожного блоку.

    Опис літератури з усіх галузей знань можна знайти також в каталозі Нижегородської обласної бібліотеки (http://www.nounb.sci-nnov.ru - див. додаток №1). На сьогоднішній день він містить відомості більш ніж про 40 тисяч книг, що надійшли в бібліотеку починаючи з 1991-92 років. Допускається пошук практично за всіма основними параметрами включаючи автора, заголовок, рік видання, ключові слова, індекси Універсальної десяткової та Бібліотечно-бібліографічної класифікацій.

    З українських бібліотек показовим є досвід Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського (НБУВ). З 1998 року ця інформаційна установа для оперативного забезпечення універсальних інформаційних потреб своїх користувачів надає доступ до електронних інформаційних ресурсів в середовищі Internet на власному web-сайті (http://www.nbuv.gov.ua - див. додаток №2). Універсальні у видовому та тематичному аспектах інформаційні ресурси сайта - це результат сукупної діяльності усіх підрозділів НБУВ, які використовують комп'ютерні технології з метою створення бібліотечної складової національних інформаційних ресурсів. Серед основних інформаційно-ресурсних компонентів сайту є електронний каталог поточних надходжень (http://www.nbuv.gov.ua/scripts/tools/isearh3.exe - див. додаток №3), котрий відбиває український обов'язковий примірник документів та отриману бібліотекою іноземну літературу з 1994 року.

    Електронні каталоги більшості українських бібліотек поки що не відіграють суттєвої ролі в інформаційному обслуговуванні користувачів, оскільки вони відображають незначну частину бібліотечних фондів. При цьому такі каталоги функціонують як правило лише в локальних комп'ютерних мережах бібліотек, віддалені абоненти часто не мають он-лайнового (on-line - у вільному перекладі з англійської "у прямому інтерактивному доступі") доступу до їхніх бібліографічних ресурсів. Лише декілька українських бібліотек (серед них - Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського, Національна парламентська бібліотека України, Донецька обласна універсальна наукова бібліотека ім. Н.К. Крупської, Центральна міська бібліотека ім. Лесі Українки м. Києва й Наукова бібліотека Національного університету "Києво-Могилянська академія") мають добре налагоджену ефективну систему організації і поновлення бібліографічних інформаційних ресурсів на власній web-сторінці та забезпечують режим он-лайнового доступу до своїх електронних каталогів, які поки що відбивають тільки певну частину бібліотечного фонду (переважно літературу, що надійшла за останні декілька років).

    Крім бібліотечних каталогів, великий масив інформації міститься в бібліографічних базах даних, що, на відміну від каталогів, можуть відображати відомості про окремі статті з періодичних видань і збірників.

    На сьогодні в Internet представлена велика кількість бібліографічних баз даних, головна цінність яких полягає в тому, що вони відображають відомості не тільки про видання в цілому, але і про окремі аналітичні матеріали, тобто про конкретні статті з журналів і збірників. Створення і підтримка таких баз в актуальному стані вимагає систематичних і, до того ж, дуже значних витрат. На Заході їх ведення з наступним продажем інформації традиційно є прибутковим бізнесом. В Internet опубліковано практично всі найвідоміші бази, серед яких, наприклад, гігантський потенціал компанії KnightRidderInformation, що включає понад 250 різних баз або відомий LEXIS/NEXIS, однак користування ними здійснюється за плату. Бібліо­графічні бази даних, надані в Internet для безкоштовного користування, здебільшого є своєрідними "побічними продуктами" різних комерційних проектів, пов'язаних з інформаційним обслуговуванням або - результатом некомерційних наукових розробок.

    Найпотужнішою серед бібліографічних баз даних є UnCover - єдина велика база універсального профілю (http://uncweb.carl.org:80/cgi-bin/unCover). UnCover утворився як побічний продукт комерційного/підприємства, що спеціалізується на доставці споживачам повних текстів документів, у тому числі і статей із журналів і збірників. Тому більшість бібліографічних записів у UnCover містять відомості про плату за можливе пересилання повного тексту даного джерела, включаючи вартість відправлення матеріалу по факсу й оплату авторського права.

    При початковому вході в UnCover надається можливість визначити конкретну сферу своїх інтересів - так називаний "профіль", орієнтуючись на який пошукова система надалі буде підбирати дані. Можна, звичайно, і не визначати конкретну тематику, оскільки в реальних умовах запити можуть бути з будь-якої галузі знання. Пошукові можливості від цього не знижуються. Методика пошуку дуже проста (завдя­ки максимально полегшеному дружньому інтерфейсу). Пошук може вестися за пріз­вищем автора, ключовими словами чи назвою періодичного видання. Отримані в результаті пошуку бібліографічні записи містять повний набір всіх елементів, не­обхідних для ідентифікації документа.

    Серед галузевих і тематичних бібліографічних баз даних безумовний інтерес являє знаменита MEDLINE, безкоштовний доступ до якої за рахунок спонсорської підтримки можливий відразу на кількох web-вузлах. Серед них – сервер Національної медичної бібліотеки США (http://www.nlm.nih.gov/databases/freemedl.html - див. додаток №4), сервери компаній HealthGateDataCorp. (http://www.healthgate.com/ HealthGate/MEDLINE/search.shtml - див. додаток №5) і HealthWord Online (http:// www.healthy.net/library/search/medline.htm). Найбільші можливості дає форма запиту на сервері HealthWord Online. Багаторівневе меню дозволяє оперувати ключовими словами у всіляких комбінаціях, обмежувати джерела за датою публікації, мовою викладу, видом видання і навіть віковою групою пацієнтів, що дуже важливо для медичних джерел. Якість бібліографічних записів MEDLINE, які містять також великий обсяг відомостей про публікації з російської медичної періодики, можна вважати зразковою для більшості бібліографічних БД: всі описи включають численні класифікаційні рубрики, а переважна кількість супроводжується розгорнутими рефератами.

    Крім перерахованих, в Internetпредставлений також ряд переважно англомовних тематичних БД. До таких відносяться, наприклад, бібліографічні бази даних із проблем фізики високих енергій (http://www.spires.slac.stanford.edu/find/hep), штучного інтелекту (http://www.ai.univie.ac.at/biblio.html), інформатики (http://liinwww.ira.uka.de/ bibliography). Повний їхній перелік міститься на сайті "Російської довідкової бібліо­теки" (http://www.openweb.ru/windows/stepanov/library.htm).

    Серед інших бібліографічних продуктів значну цінність являє цілий комплекс баз даних на сервері компанії "Интегрум-Техно" (http://www.integrum.ru/win/ databases). Він містить БД Центральної наукової сільськогосподарської бібліотеки, що включає більш ніж 600 тисяч бібліографічних записів, введених в автоматизовану ІПС ЦНСГБ із середини 80-х років минулого століття. Пошукова система "Интегрум-Техно" володіє достатньо широким набором параметрів для складання пошукового образу документа з можливістю сполучення ключових слів за допомогою логічних операторів (І, АБО, НЕ), пошуку за цілим словосполученням, обмеження за датою та ін. В отриманих результатах віднайдений термін позначається червоним кольо­ром, що полегшує швидке визначення ступеня релевантності конкретного документа.

    З деякою умовністю, до бібліографічних може бути віднесена база даних на сервері "Парк" (http://www.park.ru/INFO - див. додаток №6). Представлена там "Карт­ка запиту" дозволяє робити повнотекстовий пошук у матеріалах більш ЗО російських періодичних видань, що знаходяться на цьому сервері, а також у повідомленнях інформаційних агентств. Серед видань - такі широко відомі газети як "Русская га­зета", "Аргументы и факты", "Московские новости", "Новая газета", "Общая газета", журнали "Итоги", "Финансист", "Эксперт" та багато інших. Пошук може здійснюватися за заголовком статті або за її повним текстом з можливістю введення цілих фраз і обмеженням за датою публікації. Результати пошуку видаються у вигляді, відмінному від стандартного бібліографічного опису, однак достатньому для ідентифікації статті. За додаткову плату можуть бути надані і повні тексти статей. Схожі можливості є також і на сервері американської компанії Russianstory(http://www.russianstory.com/ rover-див. додаток №7). Відмінності полягають лише в переліку газет.

    На сьогодні український Інтернер-ринок бібліографічних баз даних та відповідна сфера обслуговування споживачів інформації не можуть складати конкуренцію ресурсам російського сегменту глобальної мережі. Ведення бібліографічних баз даних і надання до них доступу в режимі он-лайн пов’язано з великими фінансовими витратами, які не під силу вітчизняним бібліотекам та іншим бюджетним організаціям.

    Прискорений розвиток інформаційної індустрії зумовлює також істотні зміни в характері роботи й змісті професійних функцій фахівцям інформаційної сфери, яким доводиться засвоювати нові, ефективніші технології пошуку та обробки документів, ширше застосовувати для задоволення потреб користувачів нові інформаційні технології, орієнтувати їх у світових інформаційних ресурсах та реальних можливостях їх використання.

    Новітні інформаційні технології такі як Internet, лазерні компакт-диски, загальнодоступні інтерактивні каталоги розширюють можливості інформаційного обслуговування. Для задоволення запитів користувачів усе ширше використовується віртуальний довідковий апарат, який містить сукупність довідкових і бібліографічних джерел, що знаходяться за межами інформаційної установи і використовуються в режимі віддаленого доступу. Колосальні інформаційні ресурси, джерела глобальних комп'ютерних мереж стають реально доступними та дають можливість значно доповнити і розширити свій інформаційний потенціал.

    Характеристика роботи

    Диплом

    Кількість сторінок: 57

    Безкоштовна робота

    Закрити

    Організація пошукового апарату інформаційних установ в сучасних умовах на прикладі Рівненської державної обласної бібліотеки

    Замовити дану роботу можна двома способами:

    • Подзвонити: (097) 844–69–22
    • Заповнити форму замовлення:
    Не заповнені всі поля!
    Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

    Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.