План

1. Атестація та раціоналізація робочих місць.

2. Ергономічні вимоги до організації робочих місць.

3. Естетика на виробництві.

4. Виробничі шкідливості. Класифікація шкідливих факторів виробництва.

5. Мікроклімат виробничих приміщень. Гігієнічне нормування параметрів мікроклімату.

6. Освітлення виробничих приміщень. Види освітлення.

7. Шум, ультра- та інфразвук, захист від шкідливих факторів виробничого середовища

8. Вимоги до виробничого освітлення. Недоліки та переваги люмінесцентних ламп та ламп розжарювання.

9. Захист від іонізуючих випромінювань та електромагнітних полів. Виробничий ризик.

1. Атестація та раціоналізація робочих місць.

Для підвищення ефективності виробництва, зокрема внаслідок поліпшення умов праці, на підприємствах здійснюється облік, атестація, раціоналізація та планування робочих місць.

Атестація - це комплексна оцінка кожного робочого місця на його відповідність вимогам охорони праці і сучасному науково-технічному рівню. При атестації кожне робоче місце оцінюється комплексно: за технічним і організаційним рівнями, а також за умовами праці і техніки безпеки.

Атестацію робочих місць проводять не рідше, ніж один раз на п’ять років фа­хівцями експертно-технічного центру.

На основі атестації робочих місць складається паспорт санітарно-технічно­го стану умов праці в підрозділі, який призначено для документального оформ­лення перевірки стану умов праці в підрозділі і виявлення робочих місць, які не відповідають нормам і правилам, стандартам безпеки праці, а також визначен­ня кількості працюючих у цих умовах.

За результатами атестації видається наказ, який містить перелік робочих місць, які поділяють на:

-атестовані;

-ті, що підлягають раціоналізації;

-ті, що підлягають ліквідації;

-перелік робочих місць, виробництв, робіт, професій і посад, працівникам яких підтверджено право на пільги і компенсації

Матеріали атестації робочих місць є матеріалами суворої звітності і зберіга­ються на підприємстві протягом 50 років.

Раціоналізація робочих місць становить сукупність організацій­но-технічних заходів і засобів щодо доведення їх до рівня встановле­них вимог.

До організаційних заходів слід віднести таку важливу повсякденну роботу, як створення у виробничих колективах необхідного соціально-психологічного мікроклімату, відповідних взаємовідносин між працівниками, їх належне став­лення як до роботи взагалі, так і до охорони праці зокрема.


2. Ергономічні вимоги до організації робочих місць.

Раціональне планування робочого місця має забезпечувати найкраще розмі­щення знарядь і предметів праці, сприяє усуненню загального дискомфорту, змен­шенню втомлюваності працівника, підвищенню його продуктивності праці. Важливо мати можливість змінити робочу позу, тобто положення корпуса, рук, ніг. Проте слід виключати або мінімізувати всі фізіологічно неприродні і незручні положення тіла.

Основні ергономічні вимоги до проектування робочого місця в системі “людина - техніка - виробниче середовище” такі:

гігієнічні вимоги визначають умови життєдіяльності і працездатності лю­дини в процесі взаємодії з технікою і середовищем, показниками є рівень осві­тлення, температура, вологість, шум, вібрація, токсичність, загазованість тощо;

антропометричні вимоги визначають відповідність конструкцій техніки антропометричним характеристикам людини (зріст, розміри тіла та окремих рухових ланок). Показниками є раціональна робоча поза, оптимальні зони до­сягнення, раціональні трудові рухи;

фізіологічні та психофізіологічні вимоги визначають відповідність тех­ніки і середовища можливостям працівника щодо сприймання, переробки інфор­мації, прийняття і реалізації рішень.

Робоча поза - це основне положення працівника в просторі: зручна робоча поза мас забезпечувати стійкість положення корпуса, ніг, рук, голови працівника під час роботи, мінімальні затрати енергії та макси­мальну результативність праці.

Найпоширенішими у процесі праці с поза сидячи і стоячи При проектуванні робочого місця потрібно враховувати, що при виконанні роботи з фізичним на­вантаженням бажана поза "стоячи”, а при малих зусиллях - “сидячи”.

Робоча пози стоячи призводить до більшого стомлення, ніж сидячи. На одну й ту саму роботу вона вимагає на 10% більше енергії, призводить до підвищен­ня артеріального і венозного тиску крові, розширення вен на ногах, пошкод­ження ступень, викривлення хребта.

Під час роботи сидячи нижня частина корпуса розслаблена, а основне ста­тичне навантаження припадає на м’язи шиї, спини, таза, стегон. Неправильна поза «сидячи» може викликати застій крові в ногах, а за великого обсягу робо­ти для пальців рук - запалення суглобів.

Організація робочого місця користувача комп’ютера повинна забезпечува­ти відповідність усіх елементів робочого місця та їх взаємного розташування ергономічним вимогам.


3. Естетика на виробництві.

Висока працездатність забезпечується шляхом використання факторів естетичного впливу на працівників. Такими факторами є колір, музика. Естетичне оформлення виробничого приміщення сприяє підвищенню продуктивності, безпеки та поліпшенню умов праці. Правильно підібраний колір пофарбованих стелі, стін, обладнання допомагає забезпечити сприятливе зорове їх сприйняття, підвищує трудову активність, сприяє підтриманню у виробничому приміщенні чистоти і порядку.

Використовуючи холодні чи теплі кольорові тони, можна «підвищити» чи «зни­зити» сприйняття температури повітря в приміщенні. Подібним же чином за допо­могою «холодних» тонів можна знизити нервове напруження. Поверхні стелі приміщень бажано фарбувати у світлі тони, близькі до білого. У такому разі відбите від них світло рівномірніше освітлює приміщення, усуваючи тіні і зменшуючи відблиски на гладких поверхнях. Для фарбування стін у приміщеннях необхідно використовувати малонасичені кольори світлих тонів.

Особливо слід підкреслити значення функціональної музики, яка впливає на емоційну сферу людини, підвищує збудливість, лабільність центральної нерво­вої системи (ЦНС). На початку роботи вона прискорює процес впрацювання, а наприкінці робочого дня зменшує суб’єктивне відчуття стомленості.

Безпека виконуваних робіт суттєво залежить від дохідливості, швидкості та точності зорової інформації. На цьому грунтується широке використання на підприємствах знаків безпеки та сигнальних кольорів. В Україні, як і в багатьох інших країнах, прийнято такі основні сиг­нальні кольори: червоний -• "небезпека", жовтий - "увага”, зелений - “безпе­ка", синій - "інформація".

Червоний - колір, призначений для позначення протипожежних засобів та абсолютної (невідкладної) зупинки. Крім того, ним фарбують місце, обладнан­ня та прилади, де може виникнути небезпечна та аварійна ситуація.

Жовтим кольором фарбують небезпечні зони устаткування, низько розта­шовані над проходами конструкції, виступи на підлогах, а також засоби внутрішньоцехового транспорту. Для більшої помітності застосовують чергуван­ня жовтих та чорних смуг.

Зелений колір свідчить про безпеку, зокрема безпеку руху, а синій служить для інформації.

Білим кольором позначають межі проїздів, проходів, місць складування.

Знаки безпеки призначені для попередження працюючих про небезпеку, необхідність застосування відповідних засобів захисту. А також дозволяють чи забороняють певні дії працівників. Установлено знаки безпеки таких груп: заборонені попереджувальні, приписуючи, вказівні.

Характеристика роботи

Контрольна

Кількість сторінок: 13

Безкоштовна робота

Закрити

Охорона праці 16

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.