Мефистофель и Воланд (Сравнительная характеристика произведений Гете и М.Булгакова)
ЗМІСТ
ВСТУП 3
РОЗДІЛ I . ТРАГЕДІЯ «ФАУСТ» - «НАЙВЕЛИЧНІШЕ ТВОРІННЯ ПОЕТИЧНОГО ДУХУ» 6
1.1 Історія створення трагедії Гете «Фауст» 6
1.2 Ідейно - художній образ Мефістофеля в трагедії Й-В.Гете «Фауст» . Поліфонічність образу Мефістофеля 10
РОЗДІЛ II . ОБРАЗ ВОЛАНДА У ТВОРЧОСТІ М.БУЛГАКОВА 15
2.1 Історія створення роману «Майстер і Маргарита» М.Булгакова 15
2.2 Воланд як художньо переосмислений образ Диявола 18
2.3 Булгаковське бачення зла у романі 21
2.4 Порівняльна характеристика образів Воланда і Мефістофеля 24
ВИСНОВКИ 34
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 36
ДОДАТОК 38
ВСТУП
Актуальність дослідження М.Булгаков і Й-В.Гете - два великих письменника, на вершину слави яких підняли їх не менш великі творіння: роман «Майстер і Маргарита» і трагедія «Фауст». Фантастичні історії з демонічним ухилом досі торкають серця людей, а критики знаходять подібність між двома демонами: Воландом і Мефістофелем.
Зображення диявола в російській та світовій літературі має багатовікову традицію. Демонів ми зустрічаємо і у Лермонтова («Мцирі»), і у Гоголя («Портрет»), і навіть у Пушкіна («Сцена із Фауста»). В образі Воланда органічно вміщений матеріал безлічі літературних джерел. Саме ім'я узято Булгаковим з трагедії «Фауста» Гете (переклад А.Соколовського) і є одним з імен диявола в німецькій мові. Слово «Воланд» близько стоїть до більш раннього «Фаланд», означає «ошуканець», «лукавий» і використовується для відзначення диявола вже в Середньовіччі. З «Фауста» ж взятий в булгаківському перекладі і епіграф до роману. Це слова Мефістофеля: «Я - частина тієї сили, що вічно хоче зла і вічно чинить благо». Зв'язок образу Воланда з безсмертним твором Й-В.Гете і спричиненої ним традицією є очевидним.
Актуальність дослідження обумовлена недостатнім ступенем вивченості демонічних образів в романі Булгакова «Майстер і Маргарита» і трагедії Гете «Фауст». Образ сатани цікавий сам по собі, а його трактування М.Булгаковим і Й-В.Гете новаторське. Демонічні істоти в міфології і фольклорі, християнстві та в літературному творі мають подібні риси, але в цілому є різними. Важливим є дослідження демонічних образів з точки зору їх ролі в концепції творів та їх значення, як персонажів, що несуть велике смислове навантаження. Але деякі аспекти роману М.Булгакова «Майстер і Маргарита» та трагедії Й-В.Гете залишилися остаточно не з’ясованими. Це і зумовлює актуальність даного дослідження.
Об’єкт дослідження трагедія Й-В.Гете «Фауст» та роман «Майстер і Маргарита» М.Булгакова.
Предмет дослідження порівяльна характеристика Мефістофеля і Воланда у творах Й-В.Гете і М.Булгакова.
Метою даної курсової роботи є: дослідіти демонічні образи у романі М.Булгакова «Майстер і Маргарита» і трагедії Й-В.Гете «Фауст».
Для досягнення цієї мети були висунуті наступні завдання :
дослідити історію створення трагедії Й-В.Гете «Фауст» та джерела створення роману «Майстер і Маргарита»;
дослідити поліфонічність образу Мефістофеля та образ Воланда, як художньо переосмислений образ Диявола;
з’ясувати булгаковське бачення Зла у романі «Майстер і Маргарита»;
співвіднести Воланда з його свитою і Мефістофеля з їх літературними прообразами;
розглянути прототипи нечистої сили і виявити риси подібності та відмінності;
проаналізувати образи демонів в творах М.Булгакова і Й-В.Гете.
Джерельна база дослідження включає монографію російського літературознавця А.И.Мирера (Евангелие Михаила Булгакова о романе «Мастер и Маргарита») та вітчизняного літературознавця Б.Б.Шалагінова («Фауст» Й.В.Гете: Містерія. Міф. Утопія), які у своїх наукових працях звертали увагу на спорідненість творів Й-В.Гете та М.Булгакова з магістральними пошуками в гносеологічній, етичній, еститечній царині доби. Також у курсовій роботі використовувалися матеріали статей В.М Назарця, Т.Розуменка та Л.Паршина, надруковані у науково-методичних журналах, зокрема в «Зарубіжна література у навчальних закладах України», «Всесвітня література у навчальних закладах України», «Наука и жизнь». Окремої праці присвяченої порівняльній характеристиці образів Мефістофеля та Воланда Й-В.Гете та М.булгакова не існує.
Методи дослідження:
аналіз та синтез наукової інформації, що міститься в джерелах;
проблемний аналіз;
текстуальний аналіз;
цілісно-системний аналіз творів в єдності художної форми та змісті.
Наукова новизна дослідження полягає в систематизації та узагальнені наукового матеріалу із зазначеної теми.
Практична значущість дослідження: результати дослідження можуть бути використані під час проходження педагогічної практики з світової літератури в середніх навчальний закладах м.Рівного та області, у розборці спецкурсів і спецсемінарів.
Структура дослідження: Курсова робота складається із вступу, двох розділів, висновків та списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи становить 37 сторінок.