Поэтическое наследие Ивана Кулиша - возвращение из забвения

ВСТУП

XIX століття в російській літературі ознаменувалося діяльністю гігантів думки і духу, пера і пензля, музики і науки, людей, що сповідували глибокі принципи християнської моралі і тяжіли до пошуків Божественної істини. На такому підґрунті виросли нові постаті ХХ століття, можливо, не завжди такі масштабні, як велетні культури попереднього століття, але, безсумнівно, гідні уваги суспільства. Серед постатей, що заслуговують на особливу увагу, помітне місце посідає автор низки яскравих ліричних творів, який народився на Чернігівщині і жив на Волині– педагог і поет Іван Хомич Куліш (1873 – 1963 рр.).

У свій час відомий, але сьогодні несправедливо забутий педагог, біолог, поет, громадський діяч і загалом творчо обдарована особистість Іван Куліш – хоч і був українцем за походженням, писав російською мовою. Тому і творчий доробок його є складовою російської літератури. Поетична спадщина митця, створена у той час, коли він жив на Волині, досі не стала об’єктом всебічного наукового осмислення.

Актуальність пропонованої роботи зумовлена недостатнім вивченням в історії російської літератури творчого шляху І. Куліша. Висвітлені у дослідженні образи поетичного доробку митця, зокрема оспівування автором світу природи, актуалізує проблему сьогоднішнього розуміння навколишнього середовища. Перед сучасником, який розуміє природу як засіб до досягнення своїх цілей, І. Куліш розкриває світ природи як Божественний храм, у якому лікується людська душа. Смисложиттєві пошуки поета першої половини ХХ століття актуальні і жителю початку ХХІ століття. Наш сучасник, як і люди, що жили сто років тому, знаходиться в таких же непевних і соціальних, і духовних умовах, він, як і поет, запитує себе «Плыву вперед по темным водам…Куда? Зачем?».

У роботі акцентовано увагу на окремих етапах становлення світоглядних та естетичних поглядів митця, що є особливо актуальною сьогодні – за умов формування української духовної еліти.

Мета – дослідження творчої спадщини Івана Куліша.

Реалізація поставленої мети передбачає розв’язання таких завдань:

- висвітлити основні етапи життєвого шляху Івана Куліша;

- дослідити літературну діяльність та зв’язки поета з літературним середовищем Волині;

- визначити та проаналізувати найбільш поширені теми й образи у творчості Івана Куліша;

- проаналізувати смисложиттєві пошуки поета.

Об’єкт дослідження – поетична спадщина Івана Куліша.

Предмет – літературна діяльність, тематика і образно-стилістичні особливості поезії Івана Куліша.

Джерельну базу дослідження склали спогади внучки поета Ірини Всеволодівни Куліш-Лукашевич, опубліковані у науковому збірнику Рівненського обласного краєзнавчого музею та на сайті Сумської обласної молодіжного громадської організації «ViraProjekt». [12; 14]. Життя мистецько-літературної спільноти Волині і роль у ньому І. Куліша висвітлено у дослідженні І. Куліш-Лукашевич «Поиски и находки: из истории русского движения на Волыни в 20-30-х гг.» [10]. Аналіз поетичної спадщини здійснювався на основі збірки поезій Івана Куліша «Золотые поля», та окремих творів, розміщених на літературних сайтах. [1; 6; 9]. Цінними для розуміння тематико-образних особливостей поезії стали передмови у збірці поезій, а також наукова стаття І. Куліш-Лукашевич та М. Михайлової[7; 11; 17].

Методи дослідження. У процесі дослідження використано метод літературного аналізу, елементикультурно-історичного,біографічного тапорівняльного методів.

Новизна наукових положень полягає в аналізі творчого доробку Івана Куліша, виявленні тематично-образних особливостей його поетичної спадщини та їх порівняння із відповідними образами у творах Олександра Блока та Сергія Єсеніна.

Теоретичне та практичне значення роботи одержаних результатів зумовлюється тим, що матеріали можна застосувати в подальшому вивченні маловідомих постатей літератури першої половини ХХ ст. а також краєзнавства, використати у процесі викладання світової літератури, розробці спецкурсів та позакласних заходів.

Структура наукової роботи зумовлена метою та завданнями дослідження. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (22 позиції) та додатків. Основний текст викладено на 31 сторінці, загальний обсяг наукової роботи – 47 сторінок.