Сборник "Серебряной ночи" Павла Тычины
План
Вступ. 3
1. Відродження нової якості в збірці „Срібної ночі”. 4
2. Відгуки про поета і його збірку „Срібної ночі”. 7
3. Мотивація віршів поета. 9
4. Вимоги до збірки. 12
5. Передмова Тичини про збірку. 21
6. Стаття праці Павла Тичини. 29
Висновок. 32
Література. 33
Вступ
Тема старості не належить до головних у поета. Зовсім ні. Вона вражає своїм трактуванням, сучасним етичним змістом. Коли життя повноквітне, коли воно перебуває у невпинному розвої, то всім чесним трудівникам, незалежно від віку, є місце під сонцем. В радянській країні не може бути ані зайвих, ані непотрібних.
Буржуазна преса в наші дні особливо настирливо пропагує під різними парфумами теорію кількісного непоширення роду людського, дає рекомендації, як зменшити народжуваність, як позбутися старих віком. Ми ж дбаємо про столітніх, пишаємося швидким зростанням населення нашої країни. Ми за численність, за довголіття! Довголіття фізичне й інтелектуальне!
Цімотивинайвиразнішепроступаютьузбірціпоезій «Срібної ночі». Вона, як і все у Тичини, має цільний задум, завдяки чому сприймається як синтез великого життєвого й мистецького досвіду. В ній знаходимо роздуми про значення праці, про поезію й науку як форми руху суспільної свідомості, про молодість нашого суспільства.
Мова часом ведеться і про втрати друзів, близьких і талановитих. Такою є лірична поема «Срібної ночі», яка глибиною трагізму нагадує «Похорон друга», а судженнями про Всесвіт, про суть природи, людини нагадує іншу філософську поему — «В космічному оркестрі». Перед лицем смерті такі міркування видаються глибоко природними, закономірними. Поет прагне оглянути Всесвіт і людське життя зокрема найбільш узагальнено, з позицій діалектичного матеріалізму, глибоко усвідомлено.