ЗМІСТ

Вступ

Розділ 1. Місце дозвілля в житті сучасної молоді

1.1Сутність та структура дозвілля

1.2Особливості дозвілля студентської молоді

Розділ 2. Структура дозвілля студентів групи ПЛ-11

2.1 Методологічні засади аналізу дозвілля студентів групи ПЛ-11

2.2 Аналіз структури дозвілля студентів групи ПЛ-11

Практичні рекомендації

Висновки

Використана література

Додатки

РОЗДІЛ ІІ. СТРУКТУРА ДОЗВІЛЛЯ СТУДЕНТІВ ГРУПИ ПЛ-11.

2.1 Методологічні засади аналізу дозвілля студентів-політологів

На сьогоднішній день основним джерелом інформації про соціальні явища та процеси є емпіричні соціологічні дослідження.

Соціологічне дослідження – це певна система теоретичних та емпіричних процедур, що дозволяють отримати достовірні знання про той чи інший процес або явище суспільного життя.

Найпоширенішим способом збирання соціологічної інформації є соціологічне опитування. Соціологічне опитування було здійснене для дослідження даної теми (і аналіз його результатів відіграв важливу роль та значно допоміг у з'ясуванні студентських інтересів на дозвіллі і проблем дозвілля студентів, та у пошуку шляхів вирішення цих проблем і допомоги студентам при організації свого дозвілля);

Метод опитування використовується в ряді випадків:

1) коли проблема, що вивчається, недостатньо забезпечена документальними джерелами інформації або коли такі джерела взагалі відсутні;

2) коли предмет дослідження або окремі його характеристики недоступні для спостереження;

3) коли предметом дослідження є елементи загальної чи індивідуальної свідомості: потребність, інтереси, мотивації, настрої, цінності, переконання людей і т. д. До речі, саме цей випадок характерний для дослідження даної теми;

4) в якосі контрольного (додаткового) методу для розширення можливостей описання й аналізу характеристик, що вивчаються, та для перевірки даних, що отримуються іншими методами [13].

Метод опитування передбачає отримання соціологічної інформації у ситуації соціально-психологічного спілкування. Це накладає відбиток на зміст і якість даних, що отримуються.

У соціології вироблена значна кількість методичних вимогі процедур для того, щоб подолати суб'єктивізм, підвищити надійність та ефективність даної форми збору соціологічної інформації.

Існують такі різновиди соцопитування, як інтерв'ю, тестування, соціометричне опитування, метод експертного опитування. Серед цих найбільш розповсюджених методів опитування респондентів важливе місце займає метод анкетного опитування. Він здійснюється за допомогою добре відпрацьованого інструменту – анкети.

І саме метод анкетування, як найбільш зручний та такий, що дозволяє отримати точні дані, врахувати думки студентів, їх оцінки й побажання щодо свого дозвілля був використаний дослідником для допомоги (і, варто сказати, ця допомога була дуже суттєвою) у дослідженні студентського дозвілля.

До речі, варто уточнити, що анкета – це об'єднана єдиним дослідницьким задумом система питань, спрямованих на отримання інформації від респондентів про соціальні факти, явища, процеси.

Достовірність та надійність інформації в анкетному опитуваннізалежить від форми та типу питань, а також у послідовності, у якій ці питання задаються.

Надзвичайна популярність методу анкетування пояснюється різноманітністю і якістю соціологічної інформації, яку можна отримати за його допомогою. Даний метод засновується на висловлюваннях окремих осіб і проводиться з метою виявлення найтонших нюансів у думках респондентів.

Взагалі, анкетування не є якимось сталим і завжди однаковим за своїм видом методом. Існують різні види анкетування. Так, в залежності від форми проведення, анкетне опитування поділяється на індивідуальне і групове, а також на очне і заочне.

Анкетування можна поділити і в залежності від типу та виду анкети (поштова, роздавальна і пресова; стандартизована і нестандартизована).

Анкетування, яке проводилось дослідником даної роботи, було очним та індивідуальним, а вид анкети – роздавальний та стандартизований.

Розроблена для даного дослідження анкета (як і більшість стандартних анкет) має певну структуру, пов'язану основними фазами опитування: адаптацією (формуванням загальної позитивної установки до опитування), досягненням цілі опитування (збором необхідної інформації), завершенням опитування (зняттям напруги).

Анкета складається з трьох частин, що є у відповідності до вищеперерахованих завдань.

Перша, вступна частина (преамбула), являє собою безпосереднє звернення до респондента. Вона ознайомлює респондентів з умовами опитування, метою і завданнями дослідження, подає інформацію про те, як заповнювати анкету.

Основна (головна) частина містить основні та допоміжні запитання, які спрямовані на отримання необхідної інформації. Всього головна частина налічує 15 запитань.

І, нарешті, так звана паспортичка (в даному випадку вона розміщена в кінці анкети, хоча доволі часто практикується її розміщення і на початку – це принципового значення не має), яка містить запитання, що дають можливість з'ясувати соціально-демографічні характеристики опитуваних: їх стать, освіту, соціальне походження, місце проживання тощо.

В кінці анкети розміщується подяка опитуваному за участь в анкетуванні (хоча, взагалі, подяка може висловлюватись і в першій частині - преамбулі).

До речі, науковці відзначають, що важливу роль мають не лише запитання до опитуваних та їх компанування, але й художньо-технічне оформлення анкети. Рекомендується (і це також було враховано в даній анкеті) використання різних шрифтів при друкуванні запитань і відповідей (при можливості також можна вжити і кольоровий друк, використати малюнки).

Всього дана анкета містить 23 запитання до респондентів, які складались за принципами їх логічності і послідовності, можливості отримання найбільшої кількості інформації та максимальної вичерпності варіантів відповідей.

З результатами анкетування та їх аналізом можна ознайомитись у наступному розділі.


2.2 Аналіз структури дозвілля студентів групи ПЛ-11

Опитування проводилося серед студентів-першокурсників історико-соціологічного факультету РДГУ, групи ПЛ-11. У анкетуванні взяло участь 19 студентів, серед яких 5 представників чоловічої статі та 14 жіночої.

За типом темпераменту група поділилась на 8 сангвініків (42%), 8 холериків (42%), 1 флегматика (5%), 1 меланхоліка (5%) та одна людина (5%) віднесла себе до перехідного типу від холерика до меланхоліка. Серед чоловіків 60% сангвініків, 20% холериків та 20% холерико-меланхоліків; поміж жінок сангвініків 36%, холериків 50% і по 7% флегматиків та меланхоліків.

За психологічним типом виділяються 17 екстравертів (90%) та по одному інтроверту й амбаверту (5% кожен тип).

Серед студентів групи 63% жителів міст та 37% сільських мешканців. Серед жителів міст частка представників чоловічої статі складає 33%, жіночої – 67%. Поміж сільських жителів цей показник складає 14% хлопців та 86% дівчат.

А тепер можна перейти до аналізу результатів анкетування.

Отже, на питання про те, чи задовольняє студентів організація дозвілля у їхньому вузі, 58% цим не задоволені, частково задоволені 31,5 %, і лише 10,5% студентів повністю влаштовує організаія їхнього дозвілля у РДГУ.

Найбільше нарікань організація дозвілля викликає у меланхоліків (100% незадоволених), холерико-меланхоліків (100%), холериків (62%) та сангвініків (50%). І лише флегматики частково задоволені тим, як вуз організовує їхнє дозвілля. 

Характеристики работы

Курсовая

Количество страниц: 29

Бесплатная работа

Закрыть

Досуг студента

Заказать данную работу можно двумя способами:

  • Позвонить: (097) 844–69–22
  • Заполнить форму заказа:
Не заполнены все поля!
Обязательные поля к заполнению «имя» и одно из полей «телефон» или «email»

Чтобы у вас была возможность удостовериться в наличии вибраной работы, и частично ознакомиться с ее содержанием,ми можем за желанием отправить часть работы бесплатно. Все работы выполнены в формате Word согласно всех всех требований относительно оформления работ.