Социальное обслуживание - основное направление деятельности социального работника

Характеристики работы

Диплом

Количество страниц: 81

Платная работа

Цена: 700.00грн.

Заказать работу

ЗМІСТ 

ВСТУП.. 3

РОЗДІЛ 1. СОЦІАЛЬНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ ЯК ВИД ДІЯЛЬНОСТІ У СОЦІАЛЬНІЙ СИСТЕМІ. 8

1.1. Сутність, мета і завдання соціального обслуговування. 8

1.2. Об’єкти і суб’єкти соціального обслуговування. 17

РОЗДІЛ 2. СОЦІАЛЬНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ – ОСНОВНИЙ НАПРЯМ ДІЯЛЬНОСТІ СОЦІАЛЬНОГО ПРАЦІВНИКА. 35

2.1. Впровадження технологій соціальної роботи у практику. 35

2.2. Досвід організації соціального обслуговування у. 43

Рівненському міському центрі соціальних служб для молоді. 43

ВИСНОВКИ.. 64

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.. 69

ДОДАТКИ.. 72

ВСТУП

Актуальність даної теми полягає у складності і життєвій необхідності проводити реабілітаційну роботу, соціальне обслуговування клієнтам, які перебувають у важкій життєвій ситуації, повертати людей соціально незахищених до нормального життя, не дозволити їм поповнити ряди люмпенів. Цього вимагає соціальна політика кожної демократичної держави.

Мета роботи є висвітлення технології соціального обслуговування поетапно, які прийоми і методи використовує соціальний працівник у роботі з клієнтом.

Завдання даної роботи – опрацювати джерельну базу з даного питання, з’ясувати суть і принципи роботи з особами й соціальними групами, що знаходяться в кризовій ситуації, зробити науково-методичний аналіз даної теми; визначити проблематику питання: що вже вивчено, висвітлено наукою і ввійшло у життєву практику як керівництво до дії, а що ще залишається нез’ясованим або перебуває у стані робочої гіпотези чи взагалі є дискусійним.

Об'єктом дослідження в дані роботі є діяльність соціального працівника по соціальному обслуговуванню, як одному з основних видів соціальної роботи, а також методи і прийоми, які використовують соціальні працівники в соціальному обслуговуванні населенні.

Предметом дослідження в даній роботі є соціальна діяльність, спрямована на забезпечення матеріальних, оздоровчих, освітніх, естетичних та інших потреб особистості.

Гіпотеза. Вбачається що дане дослідження буде спрямоване кращому розумінню суті соціального обслуговування населення, розкриє головні методи і прийоми соціальної роботи, висвітлить технологію цієї роботи її методико-психологічні. Організаційні аспекти, буде сприяти кращій організації соціального обслуговування як основного виду діяльності соціального працівника.

Проблематика. Сучасний світ, інтенсивно змінюючись, усе більше переходить від техногенної цивілізації до антропогенної. Одночасно цивілізовані суспільства визнають людину своєю найвищою цінністю. А приоритетною метою – спрямування зусиль і ресурсів на її всебічний розвиток як особистості. Реалізація цієї мети передбачає, у тому числі, й розвиток людини з фізичними, сенсорними чи розумовими вадами. Такий розвиток неможливо забезпечити без створення й удосконалення специфічних інституціональних і не інституціональних соціальних інструментів сприяння реабілітації, адаптації та інтеграції у повноцінне суспільне життя.

Зазначені соціальні заходи реалізуються на різноманітних рівнях. Особлива роль тут належить регіонам по створенню широкої мережі закладів соціального обслуговування, де головне місце займають центри соціального обслуговування інвалідів: відділення денного перебування (побутове, медичне, культурне обслуговування, організація відпочинку, залучення до посильної трудової діяльності, підтримка активного способу життя тощо); відділення з обслуговування вдома (виявлення та облік клієнтів, які потребують обслуговування).

Зміни, які супроводжують процес становлення соціальної роботи на кожному етапі її розвитку, зумовлюють розробку і обґрунтування науково-теоретичних і методичних засад.

Але. Висвітливши основні форми і методи організації обслуговування клієнтів соціальних служб все ж не можливо сказати, що застосувавши їх, використаємо весь комплекс проблем теоретично-організаційного плану.

Аналіз поняття „соціальна робота”, поданого у вітчизняній і зарубіжній науковій літератури, свідчить про узагальненого її розуміння.

Так, відомий теоретик російської школи соціальної роботи О.І. Холостова розглядає соціальну роботу як інструмент реалізації соціальної державної політики, „особливий вид діяльності, метою якої є задоволення соціально гарантованих та особистісних інтересів різних груп населення, створення умов, що сприяють відновленню чи покращенню здатності людей до соціального функціонування” [34,102].

Подібного підходу до розуміння соціальної роботи дотримується відомий український вчений А.Й. Капська, яка вважає, що це „вплив професіоналів, громад кості та соціальних інститутів на суспільство шляхом формування і реалізації соціальної політики, спрямованої на створення сприятливих умов життєдіяльності кожної людини і сім’ї” [5,89].

Інші науковці ототожнюють соціальну роботу із наданням допомоги людині у кризовій ситуації. Вони вважають, що це „професійно діяльність, пов’язана з використанням соціологічних, педагогічних методів і прийомів для розв’язання індивідуальних та соціальних проблем” [20,120].

Відомі українські вчені Л.Г. Коваль та І.Ю. Звєрєва наголошують, що особливістю соціального обслуговування як „професійної або волонтерської діяльності є вплив на особистість із метою надання допомоги їй у самовиявленні”.

Російський дослідник М.В. Фірсов розширює розуміння суті соціальної роботи, включаючи сюди як допомогу, так самодопомогу і взаємодопомогу в системі соціокультурних і психосоціальних і взаємовідносин різних суб’єктів [17,90].

Одним із основоположників української школи соціальної роботи І.І. Мигович наголошує, що визначення соціальної роботи має базуватися на таких стрижневих поняттях, як „соціальне” та „соціалізація”. Тому через призму цих понять він стверджує, що це „професійна діяльність соціальних інститутів, державних і недержавних організацій, груп та окремих індивідів, пов’язана з наданням допомоги особам чи групам людей щодо соціалізації, якщо в них за відсутності належних умов у суспільстві або через наявність особливих вад процес соціалізації ускладнюється, призупиняється або відбувається у зворотньому напрямі (тобто спостерігається десоціалізація)” [22,35].

На підставі аналізу запропонованих визначень можна зробити висновок про те, що на сучасному етапі є три підходи її розуміння і трактування.

У першому підході соціальна робота розглядається як інструмент реалізації державної соціальної політики.

Для другого підходу характерний акцент на допомозі населенню у кризових ситуаціях, коли особа не в змозі сама подолати кризовий стан. Тобто її обслуговування.

Третій підхід зводить сутність соціальної роботи до надання соціальних послуг.

В залежності від точки зору на соціальну роботу, від підходу до поставлених завдань будується і технологія соціального обслуговування людини, коли у кожному підході використовуються свої форми і методи роботи, своя технологія.

Таким чином, питання використання тієї чи іншої технології у соціальному обслуговування цілком залежить від точки зору у широкому розумінні.

Проблемі дітей-інвалідів присвячена праця Л.К. Грачова. Автор розглядає відносини у сім’ї, де є діти-інваліди. Він акцентує увагу на відносинах „батьки-діти”, де своїх дітей-інвалідів політику чуйного відношення, але роботи це треба не надмірно, підкоряючись всім бажанням дитини, бо можна виховати в сім’ї деспота – привереду (Грачёв Л.К. «Программа социальной роботы с семьями, имеющими детей-инвалидов»).

Про технологію соціального обслуговування, про види і характер технологій розповідає робота С.Г. Фурдей „Понятие социальной технологии”.

Актуальним проблемам соціально-педагогічної роботи присвячено працю групи авторів під загальною редакцією І. Звєрєвої та Г. Лактіонової. Декілька глав праці присвячено роботі соціальних працівників з інвалідами. В них розглядаються питання соціального обслуговування інвалідів, форми і методи проведення реабілітаційної роботи, поради психолога соціальним працівникам тощо.

Але вже ж таки наукової літератури про роботу соціального працівника українських авторів недостатньо. При відсутності актуальних сучасних досліджень соціального стану клієнтів соціальних служб в країні, при відсутності літератури, яка б висвітлювала зміни у соціальному житті країни, важко соціальним працівникам будувати свою роботу з клієнтами.

Дана робота складається зі вступу, теоретичної частини та практичного дослідження. В кінці роботи вміщено список використаної літератури та додатки.

Закрыть

Социальное обслуживание - основное направление деятельности социального работника

Заказать данную работу можно двумя способами:

  • Позвонить: (097) 844–69–22
  • Заполнить форму заказа:
Не заполнены все поля!
Обязательные поля к заполнению «имя» и одно из полей «телефон» или «email»

Чтобы у вас была возможность удостовериться в наличии вибраной работы, и частично ознакомиться с ее содержанием,ми можем за желанием отправить часть работы бесплатно. Все работы выполнены в формате Word согласно всех всех требований относительно оформления работ.