Развитие сенсорно-перцептивной сферы дошкольника

План

1. Початковий етап у сенсорно-перцептивному розвиткові дитина

2. Особливості сенсорно-перцептивного розвитку дитини раннього віку

3. Сенсорно-перцептивнии розвиток дитини від 3 до 7 р.

3.1. Формування сенсорних еталонів у процесі орієнтувальних дій

3.2. Розвиток спостереження - цілеспрямованого сприймання

4. Розвиток різних видів сприймання дитини від народження до 7 років

Література

2. Особливості сенсорно-перцептивного розвитку дитини раннього віку

Сенсорно-перцептивний розвиток у ранньому віці пов’язаний із вдосконаленням здатності дитини вирізняти якомога більшу кіль­кість ознак у предметах. Спеціальною пізнавальною дією при цьому виступає обстеження, яке у малюка ще дуже недосконале (непослі­довне, фрагментарне). Накопичення чуттєвого досвіду дитини при­зводить до розвитку впізнавання, в якому інтегровані пам’ять та сприймання. При цьому дитина орієнтується на якусь найбільш по­мітну зовнішню ознаку, а не на їх систему. Тому, наприклад, вона перестає впізнавати когось із знайомих дорослих, коли він змінив за­барвлення волосся, або прийшов у капелюсі тощо. Досвід дитини ще дуже обмежений, тому сприймання часто втрачає свою предметність: малюк досить тривало й зосереджено розглядає зображення догори ногами, не звертаючи уваги на розташування предметів.

Активність дитини виявляється переважно у вигляді предметно- маніпулятивних ігор, у формі ситуативно-ділового спілкування з до­рослим, тому найкраще вона розрізняє саме ті ознаки предметів, які виступають умовою практичних дій із ними: форму й величину. Ма­люк впізнає свої черевики серед дорослого взуття, бо вони маленькі. Набагато відстає розрізнення кольорів.

Ускладнення предметних дій, їх включення у свої ігри та побу­тові процеси, зростання прагнення дитини до самостійності у своїх діях сприяють розвиткові здатності порівнювати ознаки предметів між собою, що стає фактором їх розрізнення. Прагнучи самостійно застібнути гудзики на своїй сорочці, дитина повинна знайти до кож­ного гудзика свій отвір, інакше застібка вийде косою. Щоб зав’язати шарф при виході на прогулянку, малюк має знайти його центр, і цим місцем закласти собі на шию. Складаючи розбірні іграшки, дитина співвідносить окремі їх частини за розміром, формою, кольором. Го­ловна ознака, на яку орієнтується дитина при складанні мотрійки, пірамідки, - розмір частин; при складанні картинок із кубиків - зо­браження, колір. Дитині не вдається одразу досягти результату, вона виконує багато невдалих спроб. Засвоєння способу дій відбувається у співпраці із дорослим, який допомагає дитині вибрати правильну де­таль. При цьому використовується практичне примірювання однієї деталі до іншої. Відбувається їх інтеріоризація: спочатку в ході прак­тичних дій на основі мірки, потім у плані сприймання, нарешті - у плані уявлення (при відсутності порівнюваного предмету).

Так, у грі з дошкою Сегена (порожня коробка з отворами певної форми на поверхні) дитина по черзі прикладає фігури різної форми до отворів, не проштовхуючи їх у коробку, а відшуковуючи деталь відповідної до отвору форми. Для складання пірамідки використову­ється наступний спосіб: дитина знаходить найбільше кільце, нанизує його, потім таким же способом знову найбільше, знову нанизує, те­пер шукає найбільше кільце серед решти кілець і так до останнього. Спочатку пошук найбільшого кільця полягає у тому, що кожне із наявних кілець прикладається до інших. Поступово примірювальні дії починають відбуватися на основі зору без практичних дій з пред­метами. При цьому дитині необхідно бачити порівнювані предмети. На 3-у році життя деякі добре знайомі малюку предмети стають по­стійними зразками, з образами яких дитина порівнює властивості будь-яких об’єктів, наприклад, трикутні об’єкти з уявленням про дах, червоні - з уявленням про помідор.

Інтеріоризація орієнтувальних дій дозволяє дитині виконувати завдання на вибір за зразком, який слугує при цьому міркою. Таке за­вдання є складнішим для дитини, ніж просте впізнавання, особливо, якщо запропонувати малюку багато різнорідних, складних за фор­мою, забарвленням, конструкцією предметів. Тобто нові дії сприй­няття краще засвоюються відносно добре знайомих і більш важливих з погляду практичної діяльності ознак. Послідовність у формуванні здатності дитини підбирати предмети за зразком певної ознаки пови­нна бути наступною: за формою - за величиною - за кольором.

Засвоєння орієнтувальних дій наприкінці раннього віку призво­дить до того, що дитина може одночасно розрізнити у предметі кілька його ознак. Розрізнення ознак полегшується за умови їх називання, проте слова на позначення ознак предметів (прикметники) діти ран­нього віку засвоюють слабо і майже не користуються ними. Найкраще діти розрізняють функцію предмета, що зумовлює характер та спектр дій із цим предметом. Функція предмета відображається у його назві. Не випадково діти перекручують назви предметів, відповідно до дій із ними: колоток (замість молоток); мазелін (замість вазелін); копатка (замість лопатка) [162, с. 94]. Дитині важко відволіктись від найголо­внішого для неї у предметі - його функції. Розвиткові дитини спри­яють завдання підібрати предмети за словом дорослого, що позначає певну ознаку (Л. А. Венгер, Е. І. Пілюгина). Це створює основу для засвоєння сенсорних еталонів.

Висновки про особливості сенсорно-перцептивного розвитку в ранньому віці:

-розрізнення ознак предметів проявляється як впізнавання, в якому інтегровані процеси пам’яті та сприймання;

-найкраще дитина розрізняє форму й величину предметів, які є умовою її предметних дій;

-розвиток орієнтувальних дій відбувається при переході від практичного примірювання до зорового співвідношення пред­метів за їх ознаками і до порівняння з використанням уявних мірок-образів;

-засвоєнню слів на позначення ознак (прикметників) сприяють вправи на вибір предмета за названою дорослим ознакою;

-створюється основа для подальшого засвоєння сенсорних ета­лонів.


3. Сенсорно-перцептивниирозвиток дитини від 3 до 7 р.

3.1. Формування сенсорних еталонів у процесі орієнтувальних дій

Сенсорно-перцептивні процеси інтенсивно розвиваються у дитини віком від 3 до 7 років, набуваючи якісно нових властивостей. Сприй­няття набуває цілеспрямованого, організованого, довільного характе­ру, тобто в дитини формується перцептивна діяльність. Головним її еле­ментом виступають обстежувальні дії, що зароджуються ще у ранньо­му віці, а у дошкільника набувають послідовного та опосередкованого характеру, здійснюються за допомогою спеціальних засобів - сенсор­них еталонів. Це поняття запропонував відомий дослідник психології дошкільника О.В.Запорожець на початку 60-х рр. ХХ століття [120, с. 18].

Основне місце в сенсорному розвитку дитини починаючи з 3 років займає оволодіння сенсорними еталонами кольору, форми, величини. Сенсорні еталони - це психічні образи, що містять уявлення про чут­тєво сприймані властивості об’єктів. Властивості сенсорних еталонів:

  • узагальненість (у них закріплені найістотніші, головні якості);
  • усвідомлюваність (за образом-еталоном закріплено назву - слово);
  • системність (фонеми рідної мови, спектр кольорів, шкала му­зичних звуків, система геометричних форм і ін.) (О. В. Запо­рожець).
  • Етапи засвоєння сенсорних еталонів (за Л. А. Венгером).

    1.До 1 року виникають «сенсомоторні передеталони», що явля­ють собою неусвідомлювані способи виділення просторових власти­востей предметів за допомогою рухів тіла, руки, спочатку з реальним предметом, а потім з уявним;

    2.Протягом 2-3 р. виникають «предметні передеталони», якими виступають конкретні предмети-мірки, використовувані у ході прак­тичного співвіднесення предметів за певними ознаками (передовсім, за формою й величиною). Уявлення про окремі знайомі предмети ста­ють своєрідними мірками при визначенні властивостей інших пред­метів.

    Характеристики работы

    Реферат

    Количество страниц: 19

    Бесплатная работа

    Закрыть

    Развитие сенсорно-перцептивной сферы дошкольника

    Заказать данную работу можно двумя способами:

    • Позвонить: (097) 844–69–22
    • Заполнить форму заказа:
    Не заполнены все поля!
    Обязательные поля к заполнению «имя» и одно из полей «телефон» или «email»

    Чтобы у вас была возможность удостовериться в наличии вибраной работы, и частично ознакомиться с ее содержанием,ми можем за желанием отправить часть работы бесплатно. Все работы выполнены в формате Word согласно всех всех требований относительно оформления работ.