ВСТУП

Актуальність теми. Говорячи про темперамент, мають на увазі психічні відмінності між людьми - розходження за глибиною, інтенсивністю, стійкістю емоцій, емоційною вразливістю, темпом реакції, енергійністю дій та іншими динамічними, індивідуально-стійкими особливостями психічного життя, поведінки та діяльності людини. Проте темперамент і сьогодні залишається багато в чому спірною і невирішеною проблемою. Однак, при всьому розмаїтті підходів до проблеми, вчені і практики визнають, що темперамент - біологічний фундамент, на якому формується особистість як соціальна істота.

Темперамент відбиває динамічні аспекти поведінки, переважно вродженого характеру, тому властивості темпераменту найбільш стійкі і постійні в порівнянні з іншими психічним особливостями людини. Найбільш специфічна особливість темпераменту полягає в тому, що різні властивості темпераменту даної людини не випадково поєднуються один з одним, а закономірно зв'язані між собою, утворюючи певну організацію, структуру, що характеризує темперамент.

Отже, темперамент є найбільш стійкою характеристикою особистості людини, яка майже не змінюється впродовж життя і виявляється у всіх сферах життєдіяльності. Знання темпераменту дозволяє виявити всебічність можливостей людини з метою використання потенціалу їхніх сильних особистісних властивостей. В нормальних умовах темперамент має прояв лише в особливостях індивідуального стилю і не визначає результативність діяльності.

В екстремальних ситуаціях вплив темпераменту на ефективність діяльності суттєво підсилюється, бо попередньо засвоєні форми поведінки стають неефективними і необхідні додаткова енергетична або динамічна мобілізація організму, аби впоратися з несподіваними чи дуже сильними впливами-подразниками. Тому кожній людині потрібно мати уявлення про типи темпераменту і властивості нервової системи, про власний тип темпераменту, вміти визначати особливості темпераменту іншої людини за поведінковими виявами. Все це і зумовлює актуальність нашого дослідження.

В даний час існують різні методики для діагностики динамічної сторони психіки. Найбільшого поширення в психодіагностичній практиці набули опитувальник Я. Стреляу і опитувальник Р. Айзенка. Повніша інформація про темперамент підлітка може бути отримана за допомогою опитувальника структури темпераменту В.М. Русалова. Вибір конкретного опитувальника визначається практичними завданнями, які стоять перед дослідником.

Об’єкт дослідження - темперамент людини.

Предмет – поняття, наукові теорії темпераменту.

Метою даної роботи є дослідження типу і властивостей темпераменту у підлітків.

Досягненню даної мети відповідають наступні завдання:

- Охарактеризувати суть і властивості темпераменту.

- Описати типи темпераменту.

- Вивчити методики психологічної діагностики темпераменту.

- Підібрати методики, сформувати вибірку.

- Вивчити тип і властивості темпераменту у підлітків

- Обробити дані, зробити висновки.

Гіпотеза: існує взаємозв'язок між типом темпераменту у підлітків і ступенем вираженості наочної і соціальної ергічності, наочної і соціальної пластичності, наочного і соціального темпу, наочної і соціальної емоційності, контролю.

Методики дослідження:

- методики збору даних:

1) опитувальник Г.Ю. Айзенка;

2) опитувальник структури темпераменту В.М. Русалова;

- методики математичної обробки даних - коефіцієнт рангової кореляції Спірмена.

Практична значущість. Результати дослідження можуть бути використані практичними психологами, педагогами освітніх установ і установ позашкільної освіти при роботі з підлітками, а також при психолого-педагогічній освіті батьків.

Структура роботи: робота складається зі вступу, двох розділів, висновку, списку використаних джерел і додатків.