Групповая психокоррекция тревожных детей младшего школьного возраста
ЗМІСТ
ВСТУП.. 3
РОЗДІЛ I. ТЕОРЕТИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ФЕНОМЕНА ТРИВОЖНОСТІ 5
1.1. Дослідження проблеми шкільної тривожності 5
1.2. Причини тривожності у дітей молодшого шкільного віку. 19
РОЗДІЛ II. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ КОРЕКЦІЙНИХ ВПРАВ, НАПРАВЛЕНИХ НА ЗНИЖЕННЯ РІВНЯ ТРИВОЖНОСТІ 23
2.1. Психодіагностичне дослідження, направлене на виявлення рівня тривожності у дітей молодшого шкільного віку (констатуючий експеримент) 23
2.2. Система корекційно-розвиваючих занять, що направляються на зниження тривожності у дітей молодшого шкільного віку. 27
2.3. Аналіз корекційно-розвиваючої роботи. 41
ВИСНОВКИ.. 44
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.. 47
ДОДАТКИ.. 49
ВСТУП
В даний час збільшилося число тривожних дітей, що відрізняються підвищеним неспокоєм, невпевненістю, емоційною нестійкістю. Виникнення і закріплення тривожності пов'язане з незадоволенням вікових потреб дитини. Стійкою особовою освітою тривожність стає в підлітковому віці відношенням до себе. До цього вона є похідною широкого кругу порушень. Закріплення і посилення тривожності відбувається по механізму “замкнутого психологічного круга”, ведучого до накопичення і поглиблення негативного емоційного досвіду, який, породжує у свою чергу негативні прогностичні оцінки і визначаючи багато в чому модальність актуальних переживань, сприяє збільшенню і збереженню тривожності.
Тривожність має яскраво виражену вікову специфіку, що виявляються в її джерелах, зміст, формах прояву компенсації і захисту. Для кожного вікового періоду існують певні області, об'єкти дійсності, які викликають підвищену тривогу більшості дітей в незалежності від наявності реальної загрози або тривожності як стійкої освіти. Ці “вікові списи тривожності” є наслідком найбільш значущих соціогенних потреб.
У дані “вікові списи тривожності” тривожність виступає як неконструктивна, яка викликає стан паніки, смутку. Дитина починає сумніватися в своїх здібностях і силах. Але тривога, дезорганізовуватиме не тільки учбову діяльність, вона починає руйнувати особові структури. Тому знання причин виникнення підвищеної тривожності, приведе до створення і своєчасного проведення коректувально-розвиваючої роботи, сприяючи зниженню тривожності і формуванню адекватної поведінки у дітей молодшого шкільного віку.
Мета дослідження – вивчення проблеми тривожності у дітей молодшого шкільного віку.
Об'єкт дослідження – прояв тривожності у дітей молодшого шкільного віку.
Предмет дослідження – причини виникнення тривожності у дітей молодшого шкільного віку.
Гіпотеза дослідження – передбачається, що встановлення певних причин підвищеної тривожності у дітей молодшого шкільного віку сприяє проведенню цілеспрямованої коректувально-розвиваючої програми, що призводить до зниження тривожності в поведінці дітей молодшого шкільного віку.
Для досягнення поставленої мети і перевірки висунутої гіпотези дослідження були визначені наступні завдання:
1. Проаналізувати і систематизувати теоретичні джерела з даної проблеми.
2. Досліджувати особливості прояву тривожності у дітей молодшого шкільного віку і встановити причини підвищеної тривожності.
3. Вивчити вплив спеціально організованих коректувально-розвиваючих занять, направлених на зниження тривожності у дітей молодшого шкільного віку.
Комплекс методів дослідження представлений наступними групами:
- аналіз і узагальнення психологічних і педагогічних джерел з проблеми дослідження з використанням категоріального апарату і принципів психологічної науки, перш за все принципів системності і розвитку;
- експеримент, що формується (у формі організованих коректувально-розвиваючих занять з дітьми другого класу і робота з педагогічним колективом);
- констатуючий і контрольний експерименти, направлені на виявлення рівня тривожності, а також фіксацію результатів, досягнутих після проведення коректувально-розвиваючих занять;
- методи якісного і кількісного аналізу емпіричних даних.