Анализ уровня развития познавательной активности дошкольников

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ I. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ РОЗВИТКУ ПІЗНАВАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

1.1. Поняття«пізнавальна активність» у психолого-педагогічній літератур

1.2. Сутність та чинники формування пізнавальної активності дошкільнят

1.3. Особливості розвитку пізнавальної активності дітей дошкільного вікуРОЗДІЛ II. ДОСЛІДНО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ РОЗВИТКУ ПІЗНАВАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ НА ЗАНЯТТЯХ

2.1. Діагностика рівня пізнавальної активності дітей дошкільного віку

2.2. Реалізація заняття як засіб розвитку пізнавальної активності дітей дошкільного вікуBИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ДОДАТКИ

Активність слід розглядати в двох різних, але взаємопов’язаних, аспектах: активність як вираження ставлення до пізнання у конкретній учбовій ситуації (у зв’язку з конкретною ціллю) і активність як якість особистості соціального значення. Перша бере участь у формуванні другої. Тільки певне ставлення учня до учбово-пізнавальної діяльності, яке складається від ситуації до ситуації у ході навчання, сприяє поступовому перетворенню цього ставлення в усталену рису, яка характеризує якість особистості. За цим перетворенням стоїть ускладнення структури потребнісно-мотиваційної сфери, зміст рівня самостійності і свідомості особистості. Між рівнем навчально-пізнавальної діяльності і рівнем активності кореляція не обов’язкова, оскільки рівень активності і рівень діяльності задаються різними факторами. Діяльність може бути творчою, але проходити кволо, при низькій активності, а відтворююча – відрізнятись високою активністю і репродуктивністю. Тому немає підстави рівні активності, у розумінні ступеня її вияву, «прив’язувати» до рівнів навчально-пізнавальної діяльності [18, с. 75].

Концентруючи увагу на питанні розвитку пізнавальної активності учнів, ми керувалися переконанням, що пізнавальна активність учнів є умовою, метою та кінцевим результатом ефективної навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Отже, процес формування пізнавальної активності школярів триває протягом усього навчального процесу. Пізнавальна активність є одним із найважливіших для нас мотивів навчання школярів, і впливає на формування особистості учня, його відношення до самого себе та до інших людей. Сформована пізнавальна активність є найважливішою умовою успішності учнів у навчанні.

В енциклопедії освіти В.Г. Кремень зазначає, що пізнавальна діяльність – це форма загальнолюдської діяльності, змістом якої є освоєння системи знань і методів діяльності, культурних цінностей і суспільних відносин. На цій основі відбувається розвиток і перетворення її суб'єкта [16, с. 680].

Пізнавальний інтерес за українським педагогічним словником Гончаренка С.У. – це «активне мотивоване емоційне ставлення суб'єкта до предмета пізнання, яке має систематично враховуватись і розвиватись у процесі навчання, оскільки безпосередньо впливає на формування і розвиток особистісної спрямованості дитини»[35 с. 259].

На думку Щукіної Г.І.: «Пізнавальний інтерес – глибоко особистісне утворення, яке не зводиться до окремих властивостей і проявів. Його психологічну природу складає цілісний комплекс життєво важливих для особистості процесів». Однією з необхідних умов підвищення ефективності шкільного навчання є розвиток пізнавальних сил учнів, які стимулюють їх активність, спрямовану на оволодіння знаннями, безперервне збагачення і застосування [23, с. 291].

У цьому зв’язку, як підкреслює Щукіна Г.І., «стимулом пізнавальної діяльності є пізнавальний інтерес, який визначається як вибіркова спрямованість особистості, зведена до галузі пізнання [41, с. 15]

Як інтегративна якість активності учнів, пізнавальна ініціативність визначає її мотиваційні й емоційний аспекти. На підставі аналізу досліджень можемо виснувати, що основою формування пізнавальної ініціативності є пізнавальний інтерес. Інтерес є умовою, способом існування і розвитку людини, складним комплексом емоційно-вольових та інтелектуальних процесів, які активізують її свідомість і діяльність. Пізнавальний інтерес є основою активності, самостійності учня у навчанні, його ставлення до школи взагалі; одним з найважливіших чинників навчального процесу, що має значимий вплив на створення світлої та радісної атмосфери навчання, на інтенсивність перебігу пізнавальної діяльності учнів. У ньому виявляється єдність об’єктивної й суб’єктивної сторін пізнавальної діяльності учнів. Як відомо, всі цікаві факти та явища природи, втілені й узагальнені у знання, стають предметом пізнавального інтересу учнів лише тоді, коли набувають для них суб’єктивної значущості [18, с. 76].

Виокремлюють такі компоненти пізнавальної активності учнів:

1. мотиваційний (потреби, інтереси, ціннісні орієнтації, установки);

2. операційний (репродуктивні, стандартизовані, пошукові, творчі дії);

3. інформаційний (сприйняття матеріалу, зв’язок відомого з невідомим, актуалізація матеріалу) [18, с. 74].

Аналіз літератури показав, що найбільш аргументовано виділення авторами наступних компонентів структури пізнавальної активності: емоційний, вольовий, мотиваційний, змістовно - процесуальний і компонент соціальної орієнтації.

Враховуючи всю складність фіксації такого складного феномену, як пізнавальна активність, і передбачаючи можливість нерівномірного розвитку окремих її компонентів, ми обрали підхід поелементного вивчення. У кожному структурному компоненті позначені емпіричні елементи піддаються спостереженню, фіксування і теоретичному аналізу. Кожен зовнішня ознака елемента структури пізнавальної активності може бути відображений в певних критеріях, які характеризують рівень прояву цього елемента.

Система зовнішніх ознак дозволяє фіксувати якісний стан компонентів пізнавальної активності, а виділені рівні прояву цих ознак відображають ступінь сформований компонентів з кількісних позицій.

Враховуючи, що розвиток емоційного, вольового та мотиваційного компонентів багато в чому обумовлено перебігом внутрішніх психічних процесів, відносимо дані компоненти до внутрішньої сфері пізнавальної активності, а змістовно-операційний та компонент соціальної орієнтації - до сфери зовнішньої (додаток А, табл. 1.1.) [36, с.79].

Виділені компоненти пізнавальної активності можуть перебувати на різних рівнях розвитку, але при цьому вони, як частини системи, перебувають у складних відносинах взаємовпливу і взаємозалежності.

Так, наприклад, позитивне емоційне ставлення до пізнавальної діяльності стимулює розвиток змістовно-процесуального компонента і навпаки, значний обсяг знань умінь і навичок створює позитивний настрій по відношенню до навчальної діяльності.

Всі виділені дослідниками (Д. Б. Богоявленська, B.C. Данюшенков, А. О. Кірсанов, О. Т. Ковальов, А. І. Крупнов, В. І. Лозова, AM Матюшкін, А. П. Прядеін, І.А. Пєтухова, І. А. Редковець, Т. М. Шамова, Г. І. Щукіна) рівні пізнавальної активності можна класифікувати по наступних підставах.

По відношенню до діяльності [42, с.216]:

1. Потенційна активність, що характеризує особистість з боку готовності, прагнення до діяльності.

2. Реалізована активність характеризує особистість через якість діяльності, що виконується в даному конкретному випадку.

Основні показники: енергійність, інтенсивність, результативність, самостійність, творчість, сила волі.

За тривалістю і стійкості:

1. Ситуативна активність, яка носить епізодичний характер.

2. Інтегральна активність, що визначає загальний домінуюче ставлення до діяльності.

За характером діяльності:

1. Репродуктивно - наслідувальна. Характеризується прагненням запам'ятати і відтворити готові знання, опанувати спосіб їх застосування за зразком.

2. Пошуково-виконавська. Характеризується прагненням до виявлення сенсу явищ і процесів, визначення зв'язків між ними, оволодінню способами застосування знань у змінених умовах. Кошти для виконання поставленого завдання відшукуються самостійно.

3. Творча. Здійснюється шляхом пошуку, ініціативи в постановці цілей і завдань, вироблення самостійної оптимальної програми дій, перенесення знань у нові умови.

Дані рівні сформованості пізнавальної активності виділені з позиції якісного виміру, з точки зору ж кількісного вимірювання зазвичай виділяються три рівні: високий, середній і низький.

Ступінь успішності процесу формування пізнавальної активності залежить від впливу системи зовнішніх і внутрішніх факторів. До внутрішніх відносимо біологічні фактори, а також психічні властивості особистості (здібності, характер, темперамент і спрямованість), до зовнішніх - соціальні та педагогічні.

Активність є найбільш загальною категорією у дослідженнях природи психіки, психічного розвитку, пізнавальних і творчих можливостей особистості. Активність - предмет дослідження різних наук, природних і суспільних. Кожна наука досліджує специфічні для неї закономірності породження, розвитку, динаміку активності. У системі пізнавальних процесів активність найбільш виразно виступає на трьох істотно різних рівнях, що розрізняються специфічними особливостями саморегуляції [37, с.77].

У продуктивної пізнавальної активності ці рівні виражаються:

1) як активність уваги, яка викликається новизною стимулу і розгортається в систему орієнтовно-дослідницької діяльності;

2) як дослідницька пізнавальна активність, яка викликається в проблемній ситуації в умовах навчання, в спілкуванні, професійній діяльності;

3) як особистісна активність, що виражається у формі «інтелектуальної ініціативи», «надситуативной активності», «самореалізації» особистості [28, с.312].

Адаптивні форми активності і відповідні їм процеси викликаються численними потребами і тими видами мотивації, які за лучили загальну характеристику мотивів досягнення (успіху).

Сучасні стратегічні цілі освіти акцентують увагу на формуванні творчої, самостійної особистості, розвиток її як активного суб'єкта власного життя і діяльності.

У зв'язку з цим у педагогіці активно обговорюється проблема переходу від репродуктивної моделі освіти, що забезпечує відтворення «готових знань», до продуктивної моделі, орієнтованої на активізацію пізнавальної діяльності учнів.

Вчені визначають сутність поняття «пізнавальна активність», проте, в сучасній науці поки немає однозначного його тлумачення, що вимагає проведення додаткових досліджень для уточнення. Поодинокі дослідження присвячені вивченню чинників і умов розвитку пізнавальної активності дітей дошкільного віку. Разом з тим вчені і педагоги вказують на те, що відбувається зниження пізнавальної активності у дітей дошкільного віку. 

Характеристики работы

Курсовая

Количество страниц: 48

Бесплатная работа

Закрыть

Анализ уровня развития познавательной активности дошкольников

Заказать данную работу можно двумя способами:

  • Позвонить: (097) 844–69–22
  • Заполнить форму заказа:
Не заполнены все поля!
Обязательные поля к заполнению «имя» и одно из полей «телефон» или «email»

Чтобы у вас была возможность удостовериться в наличии вибраной работы, и частично ознакомиться с ее содержанием,ми можем за желанием отправить часть работы бесплатно. Все работы выполнены в формате Word согласно всех всех требований относительно оформления работ.