Коррекция заикания у дошкольников
ЗМІСТ
ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. ЗАЇКАННЯ – ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ 5
1.1. З історії вивчення проблем заїкання 5
1.2. Клініко-фізіологічна характеристика заїкання 8
1.3. Прояви заїкання у дітей дошкільного віку 12
1.4 Клінічна і психолого-педагогічна характеристика дошкільників, що заїкаються 16
РОЗДІЛ ІІ. КОМПЛЕКСНИЙ ПІДХІД ДО ПОДОЛАННЯ ЗАЇКАННЯ У ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ 21
2.1. Обстеження дітей із заїканням 21
2.2. Особливості корекції заїкання в умовах дошкільного навчального закладу 26
2.3. Ігри та вправи на подолання заїкання у дошкільників 30
2.4. Система профілактики виникнення заїкання у дітей дошкільного віку 34
ВИСНОВКИ 41
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 43
ВСТУП
Актуальність дослідження. Під заїканням розуміють такий розлад темпу і ритму мовлення, що супроводжується виникненням спазм судоми у м'язах, які беруть участь в акті мови. Заїкання є одним із досить складних і стійких мовленнєвих розладів. Незважаючи на те, що багато аспектів цієї проблеми розробляються давно, вона і на сьогодні залишається досить актуальною.
Оскільки мова здійснюється взаємодією таких функцій як дихання, голосоутворення та артикуляція, то спазм може з'явитись переважно в якому-небудь одному відділі мовного апарату або частіше, судома охоплює всі м’язи, які беруть участь у відтворенні.
У більшості випадків заїкання виникає у дитячому віці (від 2 до 5 років), коли дитина починає розмовляти цілими фразами. Серед хлопчиків заїкання зустрічається приблизно у 4 рази частіше, ніж серед дівчаток. Виникненню цього захворювання сприяє усе, що може послабити фізичний і нервовий стан дітей, травмувати їх психіку.
Протягом багатовікової історії вивчення та лікування заїкання дослідники висловлювали різні погляди щодо сутності цього порушення мовлення, його етіології, методів і прийомів лікування дітей і дорослих, які заїкаються. Навіть у наші дні деякі дослідники та фахівці-практики не можуть дійти спільного висновку з приводу того, чи є заїкання хворобою або лише недоліком мовлення, чи необхідно його «лікувати» або «усувати», де доцільніше лікувати тих, хто заїкається, — в медичних закладах або в логопедичних кабінетах системи освіти.
Більшість фахівців у галузі корекційної педагогіки висловлюють думку про необхідність комплексного вивчення та подолання цього мовленнєвого порушення. В дослідженнях М.Зеєман, С.А.Крок, Б.З.Драпкін, І.М.Тонконогий, С.С.Ляпідевський, А.Є.Гусарова, С.А.Ігнатьєва, К.Л.Мачерет, І.З.Самосюк, Р.А.Юрова розглядається застосування фізичних вправ та інших засобів фізичної реабілітації в корекції заїкання як у дітей, так і у дорослих.
Водночас окремі питання залишились недостатньо дослідженими або недослідженими взагалі. Цим пояснюється важливість і актуальність теоретичних досліджень та аналізу практики корекції заїкання у дітей дошкільного віку.
Об’єктом дослідження є корекційна робота, спрямована на подолання заїкання в дітей дошкільного віку.
Предмет дослідження - методика використання системи заходів для корекції дітей дошкільного віку із заїканням.
Мета дослідження полягає в теоретичному аналізі проблеми заїкання дітей дошкільного віку та корекції заїкання засобами педагогічної реабілітації.
Для досягнення мети дослідження було поставлено такі завдання:
- провести аналіз механізмів і причин синдрому заїкання;
- дослідити механізм обстеження дітей із заїканням;
- розглянути основні підходи до корекції заїкання дітей дошкільного віку;
- розробити ігри та вправи для корекції заїкання в дітей дошкільного віку.
В роботі використовувалися теоретичні та практичні методи наукового дослідження: вивчення й аналіз медико-фізіологічної та психолого-педагогічної літератури в розрізі досліджуваної проблеми; аналіз методичних розробок, методичних посібників, вивчення результатів існуючих досліджень тощо.
Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, двох розділів, висновків та списку використаної літератури.