Диагностика и коррекция депрессивных состояний у подростков
Зміст
ВСТУП.. 3
РОЗДІЛ 1. ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ ОСНОВИ ПРОЯВУ ДЕПРЕСИВНИХ СТАНІВ У ПІДЛІТКІВ ТА ЇХ КОРЕКЦІЯ.. 7
1.1 Депресія як емоційний стан особи.. 7
1.2 Особливості прояву депресивних станів у підлітків. 12
1.3 Психологічні підходи до діагностики і корекції депресивних станів у підлітків 17
1.4 Когнітивні підходи до пояснення і корекції депресивних станів у підлітків 18
1.5 Поведінковий підхід до розуміння депресії. 19
1.6 Психоаналітична теорія депресії. 20
1.7 Сімейна психокорекція депресивних станів. 22
РОЗДІЛ 2. ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ДЕПРЕСИВНИХ СТАНІВ У ПІДЛІТКІВ 24
2.1 Діагностика депресивних станів у підлітків. 24
2.2 Використання опитувача СПА ("Соціально-психологічна адаптованість") 27
2.3 Програма коректувальної роботи з депресивними підлітками.. 36
2.4 Аналіз коректувальної роботи з депресивними підлітками.. 38
ВИСНОВОК.. 43
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.. 46
ВСТУП
Емоційна сфера особи завжди була предметом пильної уваги психологів. Дослідженнями в цій області займалися як вітчизняні, так і зарубіжні учені (Адлер А., Ізард К.Е., Павлов І.П., Сеченов І.М., Сельє Г., Фрейд З., Юнг К., та ін.). Ще античні філософи відмітили, що в радості людина абсолютно інша, чим в горі, і це стосується не лише його зовнішності, поведінки, вчинків, але і характеру впливу на інших людей. У ситуації загрози, небезпеці, образи відбуваються зміни в емоційній сфері особи, що є передумовою розвитку стресових реакцій, наслідком яких є тривожність, невротичність|, депресія.
Сучасний підліток живе у світі, складному за своїм змістом і тенденціями розвитку. Емоційне неблагополуччя підлітка - один з об'єктів пильної уваги : шкільних психологів, педагогів, батьків. Своєчасна і якісна діагностика подібного неблагополуччя, адекватні коректувальні заходи можуть зменшити ризик виникнення небажаних тенденцій в розвитку особистості. Один з яскравих проявів подібного неблагополуччя - депресивні стани.
У 60-70 р. р. ХХ століття підліткова депресивність згадувалася лише зарубіжними дослідниками і тільки в клінічному сенсі (Ейслер, 1958г., Оффер, 1969р., Раттер, 1976р., Ковакс, 1984р). У 90-і р. р. ХХ століття і на початку ХХI століття сталися серйозні зміни в дослідженні депресії у підлітків. У зарубіжній і вітчизняній науці спостерігається значне зростання інтересу до цієї проблеми з боку психології - загальної, педагогічної, вікової. З'явилися фундаментальні теоретичні праці, великомасштабні дослідження (Коул, 1991р., Ратерсон і Капалди, 1990р., Ковакс, 1992р., Хейманс, Подільський, 1996р) Депресивні стани в підлітковому віці зустрічаються відносно рідко (5-6%), але ці стани небезпечні по своїх наслідках; вони ускладнюють процес дорослішання і можуть приводить підлітків до дезадаптації.
Оскільки депресивні стани у підлітків вивчені недостатньо, це істотним чином обмежує можливості психологів відносно коректувальної роботи. Отже, проблема цього дослідження полягає у вивченні специфіки депресивних станів у підлітків і знаходження оптимальних способів їх корекції.
Усе це і зумовило актуальність теми дослідження.
При вивченні психолого-педагогічної літератури нами було виявлено протиріччя між необхідністю формування емоційно стійкої особи в підлітків віці відсутністю психологічних підходів до діагностики і корекції депресивних станів у підлітків.
Виявлене протиріччя дозволило позначити проблему дослідження: вивчення психологічних підходів до діагностики і корекції депресивних станів у підлітків.
Ця проблема дозволила сформулювати тему дослідження: "Корекція депресивних станів у підлітків".
Об'єкт дослідження: депресивні стани у підлітків.
Предмет дослідження: психологічні підходи до діагностики і корекції депресивних станів у підлітків.
Мета дослідження: теоретично виявити і шляхом дослідно-експериментальної роботи перевірити ефективність психологічних підходів до діагностики і корекції депресивних станів у підлітків.
Вивчення психолого-педагогічної літератури по темі дослідження дозволило висунути наступну гіпотезу: передбачається, що депресивних станів у підлітків можна уникнути, якщо своєчасно застосовувати психологічні підходи до діагностики і корекції депресивних станів у підлітків.
Відповідно до мети і гіпотези дослідження були визначені наступні завдання:
1. Розглянути поняття "депресія" в психолого-педагогічній літературі.
2. Виявити особливості прояву депресивних станів у підлітків.
3. Визначити психологічні підходи до діагностики і корекції депресивних станів у підлітків.
4. Експериментальним шляхом перевірити ефективність психологічних підходів до діагностики і корекції депресивних станів у підлітків.
Теоретико-методологічна основа дослідження: психолого-педагогічні дослідження формування особи в працях Ю.Ф. Антропова, В. В. Бойко, Л.С. Виготський, концептуальні положення корекції депресивних станів С. П. Рубінштейна, Ю.В. Ковалева, О. Н. Золотухіної, Ю.Л. Ханіна і інших.
Для вирішення поставлених завдань і перевірки гіпотези були використані наступні методи дослідження: теоретичною аналіз психолого-педагогічної літератури; вивчення досвіду роботи освітніх установ в аспекті даної проблеми; психолого-педагогічне спостереження; методи опитування : бесіда, анкетування: тестування; експериментальні методи дослідження; математико-статистичні методи дослідження, що дозволили дати кількісний і якісний аналіз отриманих результатів.
Дослідно-експериментальна база дослідження: ЗОШ №7 міста Рівне. У експерименті брали участь учні 8 і 9 класів.
Дослідження проводилося в три етапи.
Перший етап - постановочний (01.09.09 - 01.10.09) - вибір і осмислення теми. Вивчення психолого-педагогічної літератури, постановка проблеми, формулювання мети, предмета, об'єкту, завдань дослідження, постановка гіпотези.
Другий етап - власне-дослідницький (02.10.09 - 02.11.09) - розробка комплексу заходів і їх систематичне проведення, обробка отриманих результатів, перевірка гіпотези.
Третій етап - інтерпретаційно-оформлювальний (03.11.09 - 03.12.09) - проведення контрольного експерименту, обробка і систематизація матеріалу.
Наукова новизна дослідження: дослідження полягає в тому, що депресивні стани у підлітків уперше розглядається як самостійна дослідницька проблема; експериментально обґрунтовані психологічні підходи до діагностики і корекції депресивних станів у підлітків.
Практична значущість полягає в тому, що виводи і результати курсової роботи можуть бути використані в учбово-виховному процесі загальноосвітніх установ.
Структура і об'єм роботи: робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, бібліографічного списку, що включає 39 найменувань, додатки (5). Робота включає таблиці (5), ілюстрована малюнками (3). Загальний об'єм роботи 48 сторінок комп'ютерного тексту.