Развитие основных операций мышления в процессе предметного обучения

Характеристики работы

Курсовая

Количество страниц: 51

Платная работа

Цена: 300.00грн.

Заказать работу

Зміст 

Вступ. 3

Розділ І. Розумові дії та мислительні операції 8

1.1 Класифікація видів мислення. 14

1.2 Парні види мислення. 17

1.3 Розвиток мислення в процесі навчання. 20

1.4 Особливості мислення у дітей молодшого шкільного віку. 21

1.5 Особистісна зумовленість мислення. 23

Розділ ІІ. Експериментальне дослідження проблеми розвитку основних операцій мислення в процесі предметного навчання. 29

2.1 Організація, методи та процедура дослідження. 29

2.2 Аналіз результатів дослідження. 32

Висновок. 44

Список використаної літератури. 46

Додатки. 48

Вступ

Пізнавальна діяльність людини починається з відчуттів і сприймання. Відображаючи дійсність на чуттєвому рівні, людина одержує різноманітну інформацію про зовнішні властивості та ознаки предметів, які фіксуються в її свідомості у формі звукових, просторових, часових, смакових, дотикових та інших образів.

Проте такої інформації про об’єктивний світ людині недостатньо для задоволення різноманітних потреб практичної діяльності, що вимагає глибокого і всебічного знання об’єктів, з якими доводиться мати справу.

Мислене відображення дійсності характеризується рядом особливостей. Перша особливість виражається в опосередкованому характері мисленого відображення дійсності.

Так, не можна безпосередньо побачити будову атомного ядра, хімічну реакцію, фізіологічні процеси, які відбуваються в живій клітині, ультрафіолетове випромінювання тощо. Щоб розкрити всі ці безпосередньо не відображені, але важливі для розуміння об’єктів властивості, людина вдається до міркувань, обчислень, експериментів, зіставлення фактів тощо.

Опосередкування можуть мати різну міру складності залежно від особливостей пізнавального завдання та предмета пізнання. До опосередкованого пізнання людина вдається у тих випадках, коли безпосереднє пізнання виявляється неможливим через недосконалість наших аналізаторів або його недоступність, зумовлену складністю процесу пізнання. Опосередкованість мислення проявляється в ряді його властивостей.

Перша – акти мислення відбуваються за допомогою слова та попереднього досвіду, який зберігається в пам’яті людини.

Друга – завдяки мисленню в предметах відображаються не будь-які, а істотні їх ознаки і властивості, що ґрунтуються на об’єктивних відношеннях і закономірних зв’язках, репрезентованих у самих предметах і явищах. Істотні ознаки та відношення виражають сутність предметів і явищ, їх причинно-наслідкові залежності;їх розкриття дає можливість зрозуміти закони, яким підпорядковані процеси, що відбуваються в природі та суспільстві, впливати на них у своїх інтересах.

Третя властивість мислення – узагальнений характер відображення дійсності. За допомогою мислення людина пізнає істотні ознаки, що виявляються спільними для споріднених у тому чи іншому відношенні предметів, і осмислює їх узагальнено, оперуючи поняттям. Так, вона пізнає загальні властивості металів, геометричних, принципи функціонування технічних систем, розвитку психічних явищ тощо.

Названі ознаки мислення характеризують його як специфічну форму абстрактного пізнання дійсності, як складну пізнавальну діяльність.

Мислення людини нерозривно пов’язане з мовою, яка є знаряддям формування і способом існування думки. У слові закріплюється нагромаджений пізнавальний досвід, який людина при потребі використовує. Узагальнюючи в слові свої знання про предмети і явища дійсності, вона виходить за межі того, що дається їй безпосередньо у відчуттях і сприйманні, значно розширює свої пізнавальні можливості, вдосконалює своє мислення.

Мислення органічно пов’язане з практикою. Практика – джерело мислительної діяльності. Мислення породжується потребами людської практики і розвивається в процесі пошуку шляхів їх задоволення.

Навіть наукові теоретичні проблеми пізнання, не пов’язані безпосередньо з потребами практики, мають її своїм віддаленим джерелом. У свою чергу, практична діяльність неможлива без мислення, вона стимулює його постійний розвиток, сприяючи впровадженню досягнень людської думки в різні сфери життя суспільства.

Мислення є підвалиною свідомої діяльності особистості, формування її розумових і інших властивостей. Рівень його розвитку визначає, якою мірою людина здатна орієнтуватися в навколишньому світі, як вона панує над обставинами і над собою

Мислення людини, спрямоване на пізнання закономірностей об’єктивного світу, має спільну природу. Суспільно – історична зумовленість мислення виявляється в тому, що в кожному акті пізнання дійсності людина спирається на досвід, нагромаджений попередніми поколіннями, оперує тими засобами пізнання, які були створені ними. До таких засобів передусім належить мова як знаряддя вираження, узагальнення та збереження результатів пізнавальної діяльності людей, а також наука і суспільна практика. Широта узагальнень і глибина розкриття сутності явищ також значною мірою зумовлені результатами пізнання дійсності, досягнутими на попередньому етапі історичного розвитку людського суспільства. Як за прибережною хвилею відчувається сила цілого океану, писав Д.І. Писарєв, так і за кожною нашою думкою, якою б новою чи оригінальною вона не здавалась, стоїть досвід багатьох попередніх поколінь.

Отже, хоча мислення кожної людини розвивається і формується в процесі її власної активної пізнавальної діяльності, його зміст і характер завжди зумовлені загальним рівнем пізнання, якого досягло суспільство на певному етапі свого розвитку. Це дає підстави розглядати мислення як продукт суспільно – історичного розвитку.

Суспільна природа мислення виявляється також і в потребах суспільства, в характері тих пізнавальних завдань, на розв’язання яких воно спрямоване.

Предметом мислення людини завжди є найбільш актуальні проблеми, породжені сучасністю. На нинішньому історичному етапі такими є екологічні проблеми, проблеми економічної інтеграції країн за умов ринкових відносин тощо. Поглиблення соціальної сутності мислення зумовлене потребою постійно залучати для розв’язання завдання досвід, нагромаджений фахівцями в суміжних галузях знання.

Завдяки соціально – історичній природі мислення людство забезпечує наступність у передаванні від покоління до покоління своїх інтелектуальних здобутків, створюючи умови для соціального та науково-технічного прогресу.

Отже людина поступово переходить до вищих форм мислення, і відбувається це в зв’язку з суспільно – історичною практикою, яка не лише звільняє людину від залежності від природи, а й озброює її все досконалішими знаряддями пізнання дійсності.

Закономірний перехід до вищих форм мислення відбувається і в онтогенезі. Виходячи з пізнавальної потреби і практично діючи з предметами довкілля, дитина виявляє їх нові властивості, встановлює невідомі раніше відношення між ними, тобто мислить діючи. Її мовлення виконує при цьому комунікативну функцію і лише супроводжує дію. Дитина оперує образами предметів, здійснює безпосередньо практичний аналіз і синтез, втілюючи результати дійового мислення у грі, малюванні, конструюванні. При цьому вона засвоює і поглиблює зміст значень слів, що збагачує її діяльність і відкриває нові властивості довколишнього вже без прямого контакту з ним – засвоюючи знання.

Мета роботи: теоретичне та експериментальне вивчення проблеми розвитку мислення в процесі предметного навчання.

Завдання:

1. здійснити теоретичний аналіз проблеми розвитку мислення в процесі предметного навчання.

2. підібрати методи експериментального дослідження.

3. провести експериментальне дослідження та проаналізувати його результати.

Об’єкт дослідження: школярі молодших класів.

Предмет дослідження: образний та вербально-логічний компоненти мислення.

Гіпотеза: В структурі мислення школяра 7-8 років співвідношення образних і понятійних, конкретних і абстрактних компонентів є відносно однаковим.

Методи: стандартизовані методики, математична обробка даних. 

Закрыть

Развитие основных операций мышления в процессе предметного обучения

Заказать данную работу можно двумя способами:

  • Позвонить: (097) 844–69–22
  • Заполнить форму заказа:
Не заполнены все поля!
Обязательные поля к заполнению «имя» и одно из полей «телефон» или «email»

Чтобы у вас была возможность удостовериться в наличии вибраной работы, и частично ознакомиться с ее содержанием,ми можем за желанием отправить часть работы бесплатно. Все работы выполнены в формате Word согласно всех всех требований относительно оформления работ.