План

1. Внутрішня картинка захворювання, відношення хворого до хвороби.

2. Психологічні особливості хворих на сечостатеві захворювання, СНІД.

Список використаної літератури

2. Психологічні особливості хворих на сечостатеві захворювання, СНІД.

Психічні розлади, пов'язані з реакцією особистості на хворобу, відрізняються атиповістю внаслідок органічного ураження, що одночасно розвивається, головного мозку. До них відносять реактивні стани широкого діапазону: від психологічної дезорганізації й афективних і особистісних розладів до істеричних, іпохондричних і параноїчних психозів.

При прогресуванні захворювання приблизно в 40% хворих розвивається органічна поразка головного мозку, що проявляється зниженням пам'яті, труднощами зосередження, апатією, явищами фізичної й психічної астенії. У хворих звужується коло спілкування, з'являється постійна сонливість (летаргія), що прогресують головні болі. Ці прояви психоорганічного синдрому з'являються часто задовго до розвитку маніфестних ознак ВІЛ-інфекції: лихоманка, рясні нічні поти, діарея, лімфаденопатія, пневмонія й т.д. В 40% випадків першою ознакою СНІДу буває депресія. Часто саме із приводу депресивних порушень хворі звертаються в психіатричні установи, де в них і виявляються ознаки СНІДу.

Уже на початкових етапах захворювання зустрічаються афазія, когнітивні порушення, інтелектуальне зниження. Спочатку вони мало виражені й можуть бути виявлені тільки нейропсихологічними тестами в динаміці. На віддалених етапах захворювання розвивається деменція, можливі деліріозні психози.

Ведучими в рамках органічного ураження головного мозку є афективні порушення, серед яких переважають тривога й депресія. Тривога супроводжується ажитацією, панікою, анорексією, безсонням, ідеями самозвинувачення або почуттям безвихідності й гніву, спрямованого на лікарів і пов'язаного з їх безпорадністю в плані лікування захворювання. Це особливо характерно для хворих, що перебувають на тривалому лікуванні в стаціонарі. Нерідко відзначаються суїцидальні думки, виражені іпохондричні тенденції.

Досить характерний обсесивно-компульсивний розлад. Він виникає або як реакція на хворобу, або на тлі депресії. Відзначаються багатогодинні обстеження свого тіла в пошуках специфічної висипки або підозрілих плям, постійні думки про смерть, самий процес умирання, нав'язливі спогади про сексуальних партнерів, від яких могло відбутися зараження. Нав'язливі побоювання стосуються й можливості випадкового зараження родичів побутовим шляхом. Описано випадки гомофобії й венерофобії.

Описано випадки шизофренопідобних, гострих параноїдних і депресивних психозів, стійкі гіпоманіакальні й маніакальні стани, деліріозні порушення. Подібні психотичні стани можуть тривати роками й безпосередньо передують ознакам органічного ураження головного мозку, так характерного для СНІДу. У зв'язку із цим цілком обґрунтовано піднімається питання про проведення спеціальних аналізів на СНІД у психіатричних клініках при наявності аналогічних психотичних розладів у хворих із групи ризику.

Виникають дисфорії, хворі стають злісними, агресивними, виникають психопатоподібні стани, відчуття тривоги, панічного страху, іноді спостерігаються епілептиформні напади. Зустрічаються також випадки анорексії. З прогресуванням захворювання наростає органічна симптоматика: виникають епізоди потьмарення свідомості, особливо делірії (стан потьмарення свідомості, що супроводжується напливом яскравих зорових галюцинацій, маренням і моторним збудженням), галюцинози, гострі параноїдні психози, депресивні та маніакальні стани. Досить швидко може розвинутись афазія (порушення мови пов’язане здатності розуміти мову), когнітивні порушення (до когнітивних функцій належать: пам'ять, увага, орієнтування у місці перебування і часі, мова, сприйняття, здатність засвоювати і зберігати моторні навички). Перебіг захворювання може бути блискавичним, або прогресувати протягом багатьох років. На комп’ютерній томографії головного мозку виявляють атрофію кори.

Розвиток органічного ураження головного мозку протягом декількох тижнів або місяців закінчується розвитком деменції із психомоторною ретардацією, судорожними припадками, мутизмом, порушеннями свідомості, нетриманням сечі й калу, комою.

Багато психопатологічних розладів СНІДу по змісту схожі на переживання хворих онкологічними захворюваннями в термінальній стадії. Це дозволяє говорити про універсальність психопатологічного реагування при важкому й невиліковному захворюванні.

Хоча психологічні проблеми можуть виникати у всіх людей, ВІЛ-інфіковані особливо піддаються впливу різних психологічних проблем, починаючи від гострого емоційного виснаження, що часто супроводжує несприятливі події в житті, до клінічних психічних розладів, наприклад, депресії і тривожності.

Визначені події, наприклад, повідомлення про діагноз ВІЛ, важка втрата, фінансові проблеми, виникнення побічних ефектів, можуть викликати почуття, з якими важко справитися.

Депресія

Найчастіше депресія є результатом або реакцією на хворобу або соціальні проблеми, хоча іноді неможливо визначити точну причину або фактори. Вона характеризується щоденною наявністю протягом декількох тижнів більшості або всіх симптомів, перерахованих нижче: подавлений настрій, апатія, дратівливість, значна ненавмисна втрата або збільшення ваги, безсоння, ви просипаєтеся занадто рано або, навпаки, занадто багато спите, втома, втрата інтересу або задоволення в щоденних заняттях, низька самооцінка або почуття надмірної провини, погана концентрація, постійно виникаючої думки про смерть або самогубство.

Депресія частіше буває у ВІЛ-позитивних людей, ніж у людей, не інфікованих ВІЛ, по оцінках, депресія зустрічається в одного з двадцяти ВІЛ-інфікованих.

Якщо вам поставили діагноз депресія, лікар може запропонувати приймати антидепресанти - препарати, що полегшують симптоми депресії, впливаючи на хімічні сполуки в мозку людини, що впливають на настрій і поведінку. Їхня дія виявляється протягом декількох тижнів, а також вони мають побічні ефекти.

Депресія у ВІЛ-позитивних людей також зв'язується з низьким рівнем тестостерону, гормону, що впливає на настрій, енергійність, зміну ваги і сексуальну збудливість. Кілька невеликих досліджень знайшли докази низького рівня тестостерону у ВІЛ-позитивних чоловіків (гіпогонадизм), але на даний момент не проводилося відповідно контрольованих досліджень впливу лікування тестостероном на настрій, енергію й інші симптоми депресії.

Тривожність

Тривожність - почуття паніки або похмурі передчуття, часто супроводжувані фізичними симптомами: потінням, сильним серцебиттям, хвилюванням, нервозністю, головними болями або приступами паніки. Причиною її може бути будь-як проблема, що викликає страх, непевність або почуття незахищеності. Прикладами може бути одержання діагнозу, гостре захворювання, соціальні труднощі - втрата житла або роботи.

Якщо причиною тривожності є реальна проблема, то допомогти може гарна порада, як її вирішити, або можливість поговорити про неї з людиною, що вміє слухати. Полегшення фізичних симптомів дає терапія, що доповнює, або використання технік розслаблення. Сьогодні рідко призначають препарати, що полегшують тривожність, тому що вони викликають звикання. Але при гострій тривожності вони можуть використовуватися короткий проміжок часу.

Психологічна допомога

Можливості, доступні людям із психічними захворюваннями, не обмежуються прийомом препаратів. Наприклад, багато психіатрів застерігають від використання ліків, якщо вони не доповнюються психологічними втручаннями, спрямованими на те, щоб допомогти людям знайти шляхи розуміння своїх почуттів і як з ними справлятися. До того ж, люди, що живуть із ВІЛ, можуть вже приймати велику кількість лікарських препаратів і не бажати збільшувати їхню кількість. Особливо якщо існує ризик взаємодії препаратів.

Можна використовувати психотерапію або когнітивну поведінкову терапію, що складаються в нетривалому курсі консультацій із психотерапевтом або психологом. Поряд з використанням для лікування тривожності, депресії, порушень харчування або сексуальних проблем, все більше число лікувальних ВІЛ-центрів використовують когнітивну поведінкову терапію для людей, у яких виникають проблеми з дотриманням правил прийому препаратів або безпечним сексом.


Список використаної літератури

1. Василюк Ф. Е. Психология переживания. - М., 1994.

2. Гримак Л.П. Резервы человеческой психики: Введение в психологию активности. – М.: Политиздат, 1999.

3. Губачёв Ю. М., Иовлев Б. В., Карвасарский Б. Д. и другие. Эмоциональный стресс в условиях нормы и патологии человека. Л., 1976.

4. Кижаев-Смык Л.А. Психология стресса: Издат. Наука. – М., 1993.

5. Грегор О. Как противостоять стрессу. Г. Селье. Стресс без болезней. - Спб, ТОО Лейла, 1994.

6. Общая психология: Учеб. пособие для студентов пед. ин-тов / Под ред. В. В. Бо о слово кого й др. - М.: Проевещение, 1981. - 383 с.

7. Общая психология: Учеб. для студентов пед. ин-тов / Под ред. А. В. Пет-ровского. - М.; Просвещение, 1986. 464 с.

8. Психологічний словник / За ред. В. І. Войтка. - К.; Вища школа, 1992.

9. Психологія: Підручник /Ю.Л. Трофімов, В.В. Рибалка, П.А. Гончарук та ін.; за ред. Ю.Л. Трофімова. – К.: Либідь, 1999. – 558с.

10. Симонов П. В. Эмоциональньй мозг: Физиология. Нейроанатомия. Психология эмоций. - М.; Наука, 1981. - 215 с.

Характеристики работы

Контрольная

Количество страниц: 15

Бесплатная работа

Закрыть

Клиническая психология 3

Заказать данную работу можно двумя способами:

  • Позвонить: (097) 844–69–22
  • Заполнить форму заказа:
Не заполнены все поля!
Обязательные поля к заполнению «имя» и одно из полей «телефон» или «email»

Чтобы у вас была возможность удостовериться в наличии вибраной работы, и частично ознакомиться с ее содержанием,ми можем за желанием отправить часть работы бесплатно. Все работы выполнены в формате Word согласно всех всех требований относительно оформления работ.