План

Гештальтпсихологія як науковий напрям

Основні теоретичні положення гештальтпсихології

Гештальттерапія

Висновок

Список використаної літератури

Гештальттерапія

Гештальтпсихологія знайшла продовження в сучасному напрямі психотерапії (гештальттерапія), автор якого Ф. Перлз застосував феномени цілісності, які гештальтпсихологи дослідили на матеріалі сприйняття, до людської особистості (і розробив засоби поновлення цілісності особистості, яка перебуває у внутрішньому конфлікті).

Вивчаючи мислення людини, гештальтпсихологи доводили, що розумові операції у розв’язанні творчих завдань підпорядковані особливим принципам організації гештальта («групування», «центрування» тощо), а не правилам формальної логіки.

Отже, свідомість у гештальттеорії розглядали як цілісність, охоплену динамікою пізнавальних (когнітивних) структур, які змінюються за психологічними законами.

Ідеї гештальтпсихології збагатили дослідження пізнавальних процесів та знайшли своє продовження у когнітивній психології.

Назвавши свою теорію і метод гештальттерапією, Фредерік Перлз не здійснив серйозних запозичень із самої гештальтпсихології. Гештальттерапія – один із визнаних напрямів психотерапевтичної світової практики, який за своєю популярністю поступається тільки психоаналізу.

В основі гештальттерапії лежить психологічна концепція «незакінчених дій». Дуже часто людина просто уникає проблемну ситуацію, щоб не відчувати болючі почуття, захистити себе від горя, люті чи смутку, і таким чином ніби не закінчуючи ситуацію для себе. Нерідко стримування сильних емоцій на людях вважається соціально бажаним і похвальним явищем, хоча насправді стримувати власні емоції шкідливо і доволі часто це може перейти в психосоматичне захворювання [4, с. 35].

Будь-які емоції, хороші чи погані, згідно з гештальтпсихологією, в придушеному стані все одно даються взнаки, саме тому виникають агресія, неврози, безсоння та багато інших негативних для організму станів. Закінченням роботи над проблемою буде не тільки розуміння ролі людини у створенні власної проблеми і навіть не стільки зміна її поведінки, як свобода в емоційному і поведінковому реагуванні (від автоматичних дій і стереотипів). А також усвідомлена особиста відповідальність за наслідки свого вибору. Тож саме застосування гештальттерапії буде доречним при роботі з людьми, які мають пригнічений емоційний стан на тлі пережитих подій.

Прибічники гештальттерапії не просто наслідують традиції гештальттеорії, що сфор­мувалась вперше в психології, а суттєво роз­винули дане вчення аж до інтеграції його із висновками феноменології Е. Гуссерля та екзистенціалізму М. Хайдеггера та К. Ясперса.

Ф. Перлз відмовився від узагальнених тео­рій, що пояснюють причину людських вчин­ків, зводячи їх до дії однієї або декількох при­чин. Він вважав, що немає сенсу пояснювати поведінку людини, вона і є її сутністю. Інди­відуальний досвід можна описати тільки фено­менологічно, через опис, що містить цілісну ситуацію, в якій немає протиставлення людини та середовища, суб’єкта та об’єкта, душі та тіла, думки та почуттів, думки та дії. Людина завжди діє як єдине ціле, в ній важливо і те, про що вона говорить, і те, що вона відчуває, і те, як вона рухається, тобто всього, в чому виражається спосіб побудови внутрішнього світу. Гештальтпсихологія та гештальттерапія ґрунтуються на ідеї холізму6.

По суті, подібна холістична концепція є відродженням людинокосмічних уявлень доби середньовічного арістотелізму. Відповідно, на Сході проповідувався духовно-практичний принцип «ву-вей», що означало в традиціях даоської філософії «розумне невтручання». В контексті гештальт-психології зашкодити оз­начає бездумно втрутитися в фізичну реа­льність з метою змінити її «до кращого» (на­лежний гештальт). Але в умовах відсутності повноти знань про цілісність таке «покра­щання» може обернутися руйнацією або зни­щенням природокосмічної цілісності. Звідси і вимога мудрої обережності.

Подібно до філософів-екзистенціалістів він різко заперечував механістичне, природни­чо-наукове, чисто раціональне розуміння при­роди людини. Так само як екзинтенціалісти- феноменологи, він стверджував, що індивіду­альний людський досвід є неповторним і його можна зрозуміти лише виходячи з унікальної ситуації. Як і більшість екзистенціалістів, Пьорлз заперечував ідеї різнопланового існу­вання душі та тіла, суб’єкта та об’єкта, орга­нізму та довкілля.

Таким чином, гештальтпсихологія була пере­думовою переорієнтації експерименту з метою виявлення у свідомості структур або ціліс­ностей, орієнтуючись на класичні засади психології. Для розв’язання цього завдання колишній інтроспективний метод був непри­датний, необхідна його модифікація. Вона отри­мала назву феноменологічного методу, який бере свої витоки з філософії Канта, Маха, Гусерля. Але гештальтпсихологія як біхевіоризм та психоаналіз претедувала на універсальну теорію в психології. Нині пожвавився інтерес до геш­тальпсихології, відбувається своєрідний «ре­несанс» гештальтпсихології та гештальттерапії. І сприяє цьому визначена гештальтистами проблема цілісності та цілісного підходу на противагу елементаризму та механістицизму старої асоціативної і нової - біхевіористської. Головна ідея гештальттерапії полягає в тлу­маченні людини не як такої істоти, що про­тистоїть світові, який переживається як відок­ремлений від неї. Люди самі створюють свої життєві світи як наслідок та результат власної самореалізації та цілісності особистості.


Висновок

Поява гештальтпсихології стала знаковою подією у світі психології. «Гештальт» (від німецького Gestalt – образ, структура, цілісна форма) є фундаментальним поняттям гештальтпсихології, що виникла в першій чверті XX століття в Німеччині.

Представниками гештальтпсихології були М. Вертгеймер, В. Келлер, К. Коффка. Вони провели дослідження сприймання як психічного процесу, принципи якого були перенесені на вивчення мислення і особистості (К. Левін). Дослідження охоплювали також потреби, афекти, волю.

Образ і форма відображеного предмета – функціональна структура, яка відповідно до дії її законів упорядковує розмаїття окремих відображених явищ.

Гештальти – образи первинні щодо своїх компонентів. Було доведено, що внутрішня, системна організація цілого (образу, форми) предмета визначає властивості і функції частин, що утворюють це ціле.

Гештальттерапія – психотерапевтичний напрям, який заснований на синтезі психоаналітичних ідей і принципів гештальтпсихології; спрямований на усвідомлення і закінчення цілісних патернів взаємодії зі світом (гештальтів), а несвідомі компоненти і психологічні захисти розглядає як основні цілі терапевтичного втручання.


Список використаної літератури

1.Ждан А.Н. История психологии: от Ан­тичности к современности: Учебник для психо­логических факультетов университетов. - М.: Педагогическое общество России, 2011. – 576 с.

2.Жуков С.М. Історія психології: Навчальний посібник / С.М. Жуков, Т.В. Жукова. – К.: Кондор, 2009. – 232 с.

3.Історія психології: навчальний посібник / уклад. Н.В. Гриньова. – Умань: Візаві, 2012. – 209 с.

4.Копець Л. Класичні експерименти в психології: Навч. посібник / Л.Копець. – К.: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2010. – 283 с.

5.Корольчук М. С. Історія психології: Навчальний посібник / М.С.Корольчук, П.П. Криворучко. – К.: Ельга, Ніка-Центр, 2014. – 248 с.

6.Марцинковская Т.Д. История психологии / Т.Д. Марцинковская. – М., 2011.

7.Роменець В. А. Історія психології ХІХ – початку ХХ століття: Навч. посіб. / В.А. Роменець. – К.: Вища школа, 2005. – 614 с.

8.Якунин В.А. История психологии / В.А. Якунин. - СПб, 2008.

9.Ярошевский М.Г. Психология в ХХ столетии / М.Г. Ярошевский. – М., 2016.

Характеристики работы

Контрольная

Количество страниц: 14

Бесплатная работа

Закрыть

История психологии 3

Заказать данную работу можно двумя способами:

  • Позвонить: (097) 844–69–22
  • Заполнить форму заказа:
Не заполнены все поля!
Обязательные поля к заполнению «имя» и одно из полей «телефон» или «email»

Чтобы у вас была возможность удостовериться в наличии вибраной работы, и частично ознакомиться с ее содержанием,ми можем за желанием отправить часть работы бесплатно. Все работы выполнены в формате Word согласно всех всех требований относительно оформления работ.