План

1. Історія розвитку і сучасні уявлення про наукові пізнання.

2. Дескриптивна і нормативна функції методологічних знань. Поняття об’єкта і предмета наукового дослідження.

3. Специфіка методології психології. особливості психологічних знань.

3. Специфіка методології психології. особливості психологічних знань.

Теоретичні та експериментальні дослідження кожної науки спрямовані на розроблення її понятійного апарату і виявлення об'єктивних законів і закономірностей, яким підпорядковані всі процеси і явища. Закони розкривають об'єктивні, стійкі, суттєві зв'язки між явищами дійсності, їх сукупність становить зміст науки, дає змогу формулювати нові проблеми і здійснювати прогнози щодо її подальшого розвитку. Специфіка кожної науки, в тому числі й психології, відображається в характері її законів.

Виявлення і пізнання законів психології має свої особливості і труднощі, пов'язані з незвичною природою психічних явищ. Адже психічні стани суб'єкта недоступні сторонньому спостереженню. Завдання ж психології полягає в тому, щоб, користуючись об'єктивними методами, розкрити об'єктивні закони, яким підпорядковується психіка.

Психічним явищам властива динамічна мінливість. Досліджуючи багато разів той самий психічний процес, можна помітити, що завжди він залежить від певних умов і протікає по-іншому. Це не випадковість. Психічне як суб'єктивне відображення не може бути незмінним. Тому закони, які відкривають у психології, не визначають твердо і однозначно зв'язки між явищами. Це — закони — тенденції, в яких загальне виступає як тенденція.

У психології відомо багато законів. Деякі з них навіть виражені в строгій математичній формі. Вони відносяться до різних рівнів психічного, розкривають його різні виміри. На основі аналізу того, що в них відображено, Б. Ломов поділив їх на шість основних груп.

1. Закони, в яких відображаються відносно прості залежності, наприклад стійкі зв'язки між зовнішніми впливами і певними психічними явищами, а також між самими явищами. Зокрема, це основний психофізичний закон Вебера-Фехнера, згідно з яким інтенсивність відчуття прямо пропорційна логарифму сили подразника.

2. Закони, які розкривають динаміку психічних процесів у часі. Один із них — закон перцепції, відкритий М. Ланге. Він відображає закономірну послідовність фаз процесу сприймання: зоровий перцептивний образ розгортається фазами — від грубого розрізнення загальних пропорцій предмета і його положення до формування диференційованого і завершеного образу.

3. Закони, що характеризують структуру психічних явищ. Прикладом може бути сучасне уявлення про пам'ять. Спочатку її розглядали як просту однорідну функцію. Однак у процесі дослідження виявилося, що вона є складною системою, яка включає певну структуру сховищ інформації, їх реорганізацію, а також потоки інформації та процеси керування ним.

4. Закони, в яких фіксується залежність ефективності поведінки людини від рівня її регуляції. Наприклад, закон Йеркса-Додсона, що обґрунтовує залежність успішного розв'язування задач від рівня мотивації. Згідно з ним існує певний рівень мотивації, за якого продуктивність виконання завдань є найвищою. Подальше зростання мотивації не підвищує (а іноді знижує) продуктивність.

5. Закони, які стосуються психічного розвитку людини, що розглядається в масштабі її життя. Прикладом є закон про нерівномірність (гетерохронність) розвитку психічних функцій в окремі періоди і протягом усього життя людини.

6. Закони, в яких розкриваються основи різних психічних властивостей людини. Зокрема, залежність психічних якостей людини від її діяльності в системі суспільних відносин.

Ця класифікація не є остаточною і незмінною: психологія як наука перебуває в постійному розвитку, виявляючи раніше невідомі психічні факти, формулюючи нові закони, уточнюючи відомі. Закони кожної групи виявляють суттєві стійкі зв'язки лише в певній площині. Тому жоден із них не є універсальним — він є вузьким, неповним і наближеним і має свої межі застосування. Ось чому строгий науковий підхід до розвитку психології вимагає не тільки виявити об'єктивний закон, а й установити умови та межі його дії.

Методологія сучасного психологічного пошуку значною мірою визначена теперішнім станом і зв'язками психології з іншими науками. Сучасне дослідження характеризується комплексністю, тобто наявністю багатьох міждисциплінарних зв'язків. Філософія, соціологія, фізіологія та інші дисципліни привносять своєрідність у систему методів і результатів психологічних досліджень. Однак психічне не зводиться ні до соціального, ні до фізіологічного.

Знання про мисленні дозволять нам представити особливості інтелекту даної людини, оцінити його здатності, визначивши, зокрема, де, в чому і якому образі вони найбільше проявляються: у рішенні практичних завдань за допомогою реальних дій з матеріальні предмети (практичне або наочно чинна мислення) або при внутрішніх маніпуляціях з образами (образне мислення), а можливо, у вирішенні абстрактно логічних, теоретичних проблем за допомогою понять і за законами логіки (словесно логічне мислення).

Психологічні знання про стани людини включають уявлення про його позитивному або негативному емоційному настрої, про загальний тонусі (підвищеному або зниженим), про внутрішньої напруженості, про особливості уваги, а також про характері емоцій: афектів, почуттів, пристрастей і стресів.

Вивчивши мотивацію людини, також можна отримати чимало важливих відомостей про нього: які його основні потреби й інтереси, мотиви поведінки, цілі та цінності, яким чином він приймає і реалізує різноманітні рішення.

Важливе мати уявлення і про тип темпераменту людини, знаті, наприклад, холерик він, флегматик, сангвінік або меланхолік. Ще більш важливо точно знати риси характеру, тому що саме вони визначають безпосередню поведінку людини, його дії, реакції, вчинки в тих чи інших соціальних ситуаціях. Особливий інтерес представляє виявлення акцентованих рис характеру, ступеня розвиненою тих властивостей особистості, від яких залежить ставлення до людей, наприклад чуйність, доброта, готовність прийти на допомогу, порядність, чесність і ін

Нарешті, далеко не останню роль у психологічному пізнанні людини грає з'ясування його ставлення до самого себе і до оточуючих людей: чи задоволений він собою і своїми взаємовідносинами з оточуючими, любить чи не любить себе і людей, вдоволений або вдоволений своїм місцем у системі людських відносин, добрий або твердий, честолюбний або без особливих претензій, згідлива або незговірливий, контактний або замкнутий, товариський або нетовариське по своїй натурі.

Для чого необхідно все це знати? У першу чергу для того, щоб мати можливість встановити контакти з даною людиною, якщо буде потреба чинити на нього вплив, здатне принести користь і вам, і йому самому.

Володіння психологічних станів людини дозволяє знаходити способи спілкування з ним, які відповідають його настрою, і тим самим уникати непорозумінь і конфліктів (наприклад, людина в цей момент перебуває в стані афекту, стресу або просто перебуває в поганому настрої і не розташований до спілкування). Подання про мотиви і потребах людини допоможе знайти спільну мову з ним, зацікавити його і організувати взаємодію з ним таким чином, щоб воно найбільшою мірою відповідало актуальним інтересам і потребам даного людини.

Характеристики работы

Контрольная

Количество страниц: 12

Бесплатная работа

Закрыть

Теоретико-методологические проблемы психологии 2

Заказать данную работу можно двумя способами:

  • Позвонить: (097) 844–69–22
  • Заполнить форму заказа:
Не заполнены все поля!
Обязательные поля к заполнению «имя» и одно из полей «телефон» или «email»

Чтобы у вас была возможность удостовериться в наличии вибраной работы, и частично ознакомиться с ее содержанием,ми можем за желанием отправить часть работы бесплатно. Все работы выполнены в формате Word согласно всех всех требований относительно оформления работ.