Психодиагностика организаций 3
План
1. Види сумісності членів групи. Фактори психологічної сумісності. Роль соціального психолога у формуванні професійної спрацьованості груп
2. Комунікативна система організації. Типи комунікаційних мереж, їх ефективність. Шляхи підвищення ефективності спілкування в організації.
3. Організаційний клімат і його окремі складові. Дослідження клімату в організації
1. Види сумісності членів групи. Фактори психологічної сумісності. Роль соціального психолога у формуванні професійної спрацьованості груп
Проблема сумісності та спрацювання у груповій діяльності є однією з актуальних в психології у той же час недостатньо розробленою. Найчастіше комплектування робочих груп, колективів здійснюється інтуїтивно, без урахування сумісності та спрацювання членів майбутньої групи. Звідси виникають різні негативні явища у спільній діяльності: складнощі з виконанням завдання в групі; нерозуміння партнерів в організації спільної діяльності, конфлікти в колективах; тривале навчання спільній діяльності та нестабільність виконання завдань і т.ін.
Психологічна сумісність розглядається як феномен і включає наступні міжособистісні відносини:
1. Комліментарність потреб, коли доповнюються потреби. Наприклад, коли один з суб'єктів проявляє сильне прагнення до лідерства, а інший − потребу в покорі.
2. Конгруентність потреб, коли обидва суб'єкта (партнери) володіють схожими потребами і вони задовольняються одними і тими ж міжособистісними відносинами.
3. Компліментарність навичок, які передбачають компенсацію недостатньо розвинених здібностей одного суб'єкта іншим (партнером).
4. Компліментарність знань, коли обидва партнери володіють різними знаннями, так що кожен з них може вчиться в іншого.
5. Спільність цінностей, коли партнери у спільній діяльності мають спільну систему цінностей і правила поведінки.
При розробці проблеми сумісності та спрацювання у груповій діяльності досліджувані психічні явища не можуть бути повністю розкриті без отримання достатніх знань про механізми індивідуальної та групової поведінки взаємодіючих людей, закономірностей формування стереотипів поведінки в різних ситуаціях, звичок, установок, ціннісних орієнтацій, без вивчень настроїв, почуттів, емоцій, психологічного клімату, мотивів, міжособистісних відносин, індивідуально-психологічних особливостей і т.п. На основі вивчення цих характеристик та їх обліку і повинно здійснюватися комплектування робочих груп.
Ефективність спільної діяльності і формування оптимальних міжособистісних взаємин обумовлені трьома видами сумісності − соціальної, психологічної та психофізіологічної. Ці три види сумісності виявляються у всіх видах діяльності (трудовій, навчальній, спортивній). Для спрацювання членів групи не обов'язкова наявність сумісності по всіх трьох видах. Повна сумісність членів групи передбачає оптимальне поєднання всіх її видів і наявність певного співвідношення між ними, їх взаємодоповнюваність.
У різних видах спільної діяльності той чи інший вид сумісності виступає на перший план, стає ведучим і обумовлює ефективність виконуваної групової діяльності. Значимість виду сумісності буде визначатися особливостями виконуваної діяльності, її завданнями, вимогами до особистості. Наявність сумісності між членами групової діяльності призводить до спрацювання.
Показниками спрацювання є: характер поведінки членів групи, емоційно-енергетичні витрати, які проявляються у фізіологічних показниках і в суб'єктивних показниках стану задоволеності роботою, собою, партнером, особливості взаєморозуміння.
Кожен вид спільно виконуваної діяльності має специфічні особливості. Тому критерії сумісності для кожного з цих видів спільної діяльності будуть істотно відрізнятися від інших видів. Тут необхідний пошук критеріїв сумісності для кожного конкретного виду групової діяльності і на цій основі здійснювати комплектування робочих груп.
Суттєве значення в сумісності та спрацюванні має структура рольових взаємин у групі. Так, умовою гарної навченості групи є оформлена структура ролей. Наприклад, у спортивних командах виділяються різні ролі: соціальна, міжособистісна, функціональна.
Більш суттєвою для спрацювання, наприклад, у спортивній команді вважається функціональна роль гравця, яка проявляється в поведінці, що очікується від спортсмена іншими учасниками команди відповідно до розподілу змагальних функцій (нападник, захисник і т. ін.). Важливим моментом в спрацюванні є роль, яка прийнята і засвоєна гравцем. В іншому випадку можливий прояв конфліктної поведінки з боку цього гравця. Правильний розподіл ролевих функцій, заснований на обліку індивідуальності гравця, його підготовленості, ряді особистісних якостей, дає ефективність групової діяльності. Це положення повністю простежується у будь-якій професійній групі.
Важливий фактор при диференціації рольових функцій, а також для ефективності групової діяльності − лідерство. Воно виступає як спосіб і засіб організації групової діяльності. У той же час воно може розглядатися і як певний механізм, який розкриває додаткові приховані можливості в групі.
Оптимальний розвиток процесу лідерства і певні поєднання в системі «лідер − виконавець» розглядаються як фактор сумісності і спрацювання членів групи. Відсутність лідера в групі, а також наявність двох і більше лідерів вважається несприятливим фактором для спрацювання партнерів. Виходячи з цього, можна говорити про те, що при комплектуванні груп для виконання спільної діяльності (3-5 чоловік) важливо мати одного лідера.
При вирішенні проблеми психологічної сумісності і спрацювання та на основі цього комплектування робочих груп ми виходимо з таких положень:
1) сумісність і спрацювання партнерів;
2) вплив індивідуально-психологічних особливостей особистості і психічних функцій на сумісність і спрацювання в групі;
3) той чи інший вид спільно виконуваної діяльності відповідає своєму комплексу критеріїв сумісності, що обумовлює спрацювання партнерів в групі.