План

1. Розкрийте суть основних методів психогенетики.

2. Поясніть взаємодію генотипу та середовища. Розкрийте роль середовища у гендерних відмінностях.

3. Поясніть вплив генетичних факторів на нездатність до навчання. Опишіть синдром дефіциту уваги та гіперактивності. Психогенетика обдарованості.

4. Розкрийте психогенетику аномальної і девіантної поведінки.

В популяції існує мінливість ознак, від типу мінливостівиділяють 2 види ознак: 1. Якісні (дискретні) 2. Кількісні континуальним)фенотипічні прояви якісних ознак:А) мають яскраво виражені форми, проміжних форм не існує. (стать,резус-фактор) або одне, або інше. Б).мають моногенних характер спадкування - за їх прояву відповідає 1ген. Кількісні - мають кількісну або безперервну мінливість від мін. До мах. Значний. Існують проміжні варіанти. (ріст, вага, IQ). Полігенні спадкування - за спадкування відповідають багато ген. На розвитоккількісних ознак впливає і середу. При дослідженні континуальних хар-к неможливо визначити кількість «Хворих» і «здорових», тобто не можна застосувати закони Менделя, що описуютьмех-ми дослідження дискретних ознак. З метою опису мех-мов передачі у спадщину континуальних ознак Гальтон запропонував статистичний апарат «ко-реляція» (англ. Co-relation --спів-відношення), потім він перетворився на коефіцієнт кореляції Пірсона (Пірсоновкая кореляція). Кореляція є індекс схожості, змінюється від нуля (r = 0), що означає відсутність будь-якогосхожості, до одиниці (r = (1,0), що позначає абсолютну схожість (абоабсолютну протилежність, якщо має негативний знак).Уявлення про те, що кількісні ознаки формуються в результатідії безлічі генів. Полігенне, або мультифакторне, успадкування має свої особливості. Численні природжені аномалії, успадкування нормальних анатомічних або фізіологічних варіацій (вік менархе, особливості менструального циклу) не можна пояснити закономірностями хромосомних або генних порушень. Так, повторний ризик щодо численних природжених аномалій розвитку становить 2—5%, але не 25 %, як за аутосомно-рецесивним, або 50 % — за аутосомно- домінантним типом, що пов`язано з феноменом полігонного характеру успадкування і безперервної мінливості ознаки. Полігенна ознака контролюється водночас кількома генами, а безперервна мінливість її відбувається під впливом чинників довкілля. У разі мульти-факторного наслідування у формуванні вади беруть участь чинники як навколишнього середовища, так і генетичні. Таким чином, безперервна варіація ознаки може бути пов`язана з дією більш ніж одного гена або більше ніж двох алелів одного локусу, а також гена разом з чинниками навколишнього середовища.До постійно мінливих нормальних ознак такого виду успадкування належать: колір волосся, маса тіла, артеріальний тиск, особливості обміну речовин тощо. Вади полігонного, або мультифакторного, успадкування мають, як правило, одну систему органів. До найчастіших ізольованих вад розвитку з полігенно-мультифакторним успадкуванням належать дефекти нервової трубки, розколини лиця, вади серця, кишок, нирок, клишоногість, природжений вивих стегна та ін.Мутагенез — процес виникнення або штучного одержання успадковуваних змін у геномах осіб, які проявляються через зміни у фенотипах. Мутагенез є наслідком пошкодження у молекулах ДНК, пошкоджень хромосом або порушень процесів поділу клітин. Розрізняють такі види мутагенезу:природний (спонтанний), що відбувається внаслідок дії зовнішніх чинників середовища або фізіолого-біохімічних змін у живому організмі;штучний (індукований), зумовлений спрямованою дією різних фізичних або хімічних чинників для одержання мутацій.Найважливішими характеристиками мутагенезу є частота виникнення мутацій та їхня специфічність, тобто можливість повторного одержання однакових мутацій внаслідок дії одного і того самого чинника. Як правило, хімічні і фізичні мутагенні чинники навіть за високої частоти характеризуються низькою специфічністю. Штучний мутагенез залежить від дози і концентрації чинника (мутагена), тривалості його дії, наявності систем репарації пошкоджень у генетичному матеріалі (ДНК), а також відповідності мутацій конкретним умовам середовища (адаптивні мутації). Мутагенез може проявлятися відразу після дії чинника або із затримкою у часі, яка може тривати навіть кілька поколінь.


3. Поясніть вплив генетичних факторів на нездатність до навчання. Опишіть синдром дефіциту уваги та гіперактивності. Психогенетика обдарованості.

Синдром дефіциту уваги і гіперактивності (СДУГ) - хронічне розлад поведінки в дитячому віці.

Клінічні прояви такі: а) рухове занепокоєння, неможливість всидіти на одному місці, б) легка відволікання, в) імпульсивність поведінки і мислення; г) брак уваги, д) неможливість сконцентруватися, е) нездатність вчитися на досвіді і на зроблених помилках, ж) неуважність, з) брак почуття небезпеки, і т.д.

Клінічні прояви СДУГ можна підрозділити на 3 групи:

1) симптоми дефіциту уваги;

2) симптоми імпульсивності;

3) симптоми гіперактивності.

Центральним для діагнозу СДУГ є розлад уваги, серед супутніх проявів часто називають нездатність до навчання, тривожність, делинквентное поведінку.

У більшості випадків встановлення діагнозу СДУГ - до 7-8 років, іноді в дитинстві або ще в подрасткового віці, (часто супроводжується симптомами асоціальності).

Зустрічається СДУГ в 2-15%, хлопчики страждають цим порушенням в 4 рази частіше, ніж дівчатка. Причини впливу генетичних чи середовищних факторів: а) мозкових інфекцій, б) травм, в) перинатальної патології, г) неправильної дієти при формуванні та розвитку мозку,д)отруєння важкими металами.

Способи лікування СДВГ визначаються віком дитини і ступенем розлади. Дітям зі слабко вираженим СДУГ виявляється як психологічна, так і педагогічна допомога, якщо ж розлад сильно виражено, то необхідно медикаментозне лікування в поєднанні зі спеціалізованими педагогічними та психотерапевтичними прийомами. Отже, при сильно вираженому розладі рекомендується медикаментозне лікування.

Нездатністю до навчання (ПЗ) позначається клас специфічних особливостей розвитку, коли в умовах нормального шкільного навчання дитина не може опанувати певними навичками і вміннями (ЗУНами) (читання, правопису, математики, спілкування).синдром розладу навчання описується коло дітей, які виявляють академічну відсталість у певній сфері, незважаючи на збережений інтелект. Основні види:

1) вербальна (дислексія)-нездатність до читання;

2) невербальна(специфічна нездатність до математики - дискалькулія);

3) до листа і правопису (дисграфія)

Професіонали, що працюють з дітьми, що страждають СНТ, часто стикаються з супутніми їй емоційними і поведінковими розладами. У 50% спостерігається зустрічальність вторинних розладів серед дітей.

Основними способами терапії СНТ є: А) спеціалізовані форми навчання; Б) сімейне консультування і В) поведінкові модифікації.

Термін "обдарована" був вперше вжитий А. Треєм у 1839 р. у розумінні слова "геній". Стосовно обдарованості існує дві протилежні точки зору.Перша – соціальна. Більшість людей від народження однаково наділені розумом, і різниця у рівні їх здібностей зумовлена різницею життєвих умов. Обдарованість – поширене явище.Друга – генетична. Обдарованість є вродженим, досить рідкісним явищем, що успадковується від батьків і навіть через покоління. Суперечність цих поглядів зникає, якщо вважати, що потенційна обдарованість по відношенню до різних видів діяльності притаманна багатьом дітям, тоді як актуальну обдарованість демонструє лише незначна частина дітей. До того ж пластичність психічних властивостей дитини змінюється на різних етапах її розвитку. 

Характеристики работы

Контрольная

Количество страниц: 11

Бесплатная работа

Закрыть

Основы психогенетики 1

Заказать данную работу можно двумя способами:

  • Позвонить: (097) 844–69–22
  • Заполнить форму заказа:
Не заполнены все поля!
Обязательные поля к заполнению «имя» и одно из полей «телефон» или «email»

Чтобы у вас была возможность удостовериться в наличии вибраной работы, и частично ознакомиться с ее содержанием,ми можем за желанием отправить часть работы бесплатно. Все работы выполнены в формате Word согласно всех всех требований относительно оформления работ.