Психологическое консультирование 1
План
1. Техніки консультування у біхевіоризмі
2. Специфіка групової форми психокорекції
Список використаної літератури
1. Техніки консультування у біхевіоризмі
Біхевіористична теорія - це спроба вивчити і пояснити людську поведінку. Теоретичним підґрунтям виступили вчення І. П. Павлова (1849–1936) і його дослідження функціонування півкуль головного мозку та Д. Уотсона (1878–1958) і його погляд на біхевіоризм як на об’єктивну експериментальну галузь природничих знань, в якій розглядається поведінка людей, набутість їх реакцій.
Теорія оператного обумовлення та інкубації
Обумовленість в рішенні особистісних проблем обґрунтував Б. Скіннер (1904–1990), який вважав, що поведінка формується і підтримується її наслідками. Вчений концентрував увагу на впливі навколишнього середовища після формування реакції.
Суть теорії оперантного обумовлення:
-поведінка впливає на оточення, породжуючи наслідки;
-підкріплюючістимули — цеподії,котріпосилюють ймовірність реакцій.
Складові підкріплення,котріописують взаємодію між організмом і оточенням:
-обставини, в рамках якої формується реакція;
-сама реакція;
-підкріплюючінаслідки.
Наступніконцепції:позитивне і негативнепідкріплення,збереження і згасання поведінки, формування і послідовне наближення, диференціювання стимулу і контролю, генералізація стимулу.
Реципрокне гальмування як виявленняконкуруючоїреакції з метою послаблення одночасно сформованої реакції (Д. Вольпе). Реакції,найчастіше вживані в консультуванні: релаксації, асертивні, сексуальні.
Г. Айзенк (1916) описав теорію неврозу, яка має пояснювати не лише відсутність згасання, але й посилення невротично обумовлених реакцій,котрізалишались непідкріпленими. Теорія інкубації: деякі умовні рефлекси мають властивості імпульсу, завдяки чому при впливі одного лише умовного стимулу (УС) індукується умовна реакція тривоги, ідентична безумовному рефлексу (БР).Інкубаціядозволяє УР бути сильнішим,ніжБР.
До основних положень і понять біхевіоризму можна віднести також:детермінізм і формування навичок; обумовлення емоцій;. відсутність особистісних смислів; пам’ять як збереження вербальних звичок.
Особистість розглядається як наслідок систем звичок. Способи оцінкиособистості:
а) схеми утворення індивідууму;
б) його досягнення;
в) записи про заняття у вільний час;
г) емоційна поведінка в різних ситуаціях;
ґ) відповіді на запитання психологічних тестів.
Проблеми особистості — це зрушення в поведінці і конфлікти звичок; це проблеми самості і самоконтролю. Біхевіоризм — основа експериментальної етики.
Практикаповедінковогоконсультування
Практика психологічного консультування ітерапії. Головне завдання — змінити поведінку, управляючи обставинами підкріплення клієнта. Особливого значення надають висловлюванням, підкреслюються негативні наслідки покарання та вплив неадекватності батьківського і етичного контролю. В процесі взаємодії з психологомклієнт намагається конструювати оточення. Психотерапія як форма контролю спрямована на виправлення проблем, викликаних іншими засобами контролю.
Консультант має володіти двома важливими стратегіями, спрямованими на “угасання”:
-нова (бажана) поведінка має замінити небажану (це здійснюється поступово, з використанням позитивних стимулів);
-інша стратегія — уникнення підкріплення, котре раніше слідувало за поведінкою (наприклад, учитель ігнорує відповіді учня, який не піднімаєруку).
Поведінкове консультування вирізняється, в першу чергу, тим, що почуттяклієнтіввиступають як вторинні упорівнянніз їх поведінкою. Успішне консультування передбачає:
-зосередженість на певному типі поведінки;
-постановку конкретних цілей;
-вибір спеціальних процедур, адекватних до проблеми клієнта.
Такий підхід передбачає фіксацію певних змін у поведінці клієнта, зокрема у його адаптивності, попередженні негативних розладів та посиленні бажаних позитивних тенденцій. При цьому важливо визначити позитивні стимули і події, вчаснопідкріпитибажану поведінку,оцінити ефективність терапевтичних процедур і можливість перенесення поведінкових змін у реальне життя.
Методи і процедури:
-систематична десенсибілізація (передбачає зниження тривоги, наприклад, шляхом фізичної релаксації);
-поведінковий контракт, соціальне моделювання (зміна поведінки відповідно до зразка);
-тренінг асертивності (самостверджуючої поведінки), який передбачає захист власних прав без пригнічення і обмеження прав іншого.
Консультуванняреалізмом
Консультування засноване на теорії контролю, яка полягає в тому, що поведінка людей завжди являє собою спроби контролювати світ з метою задоволення своїх потреб. Потреби людей можна розподілити на фізичну потребу у виживанні і психологічну потребу в належності, могутності, свободі і розвагах.
Уїльям Глассер (1925) — автор методу. Розробив теорію контролю. Його основні праці: “Терапія реальності” (Glasser, 1965), “Школи без невдах”(1969),“Ідентичне суспільство” (1972), “Теорія контролю”(1984). В них дається характеристика цілісної поведінки, яка складається: із дій, мислення, переживань, фізіології. Поведінка людини, подібнадії,направлена на задоволення “картин”. При цьому відбувається творчий вибір різних способів контролю світу, здійснюєтьсяімітація.
У процесі консультування з’ясовуються причини продовження страждань:
-прагнення утримати роздратування під контролем;
-отримати допомогу, виправдовувати відсутність більш ефективних дій;
-управляти іншими.
Важливо також виділити причини неусвідомлення більшістю людей того, що вони вибирають страждання: прийняття короткого чистого почуття за тривалу поведінку, оскільки в сфері почуттів люди роблять вибір часто автоматично; небажання втрачати почуття власноїгідності,бажання залишатись під контролем інших людей.
Головна мета консультування реалізмом — допомогти клієнтам встановити ефективний контроль над своїм життям.
Основа розвитку практики консультування — положення про те, що люди несуть відповідальність за своє існування. Люди з психічними розладами переживають невдачі в силу того, що намагаються контролювати світ з метою отримання того, що їм потрібнонині.
Основні положення: активна мова (дієслова замістьіменників): депресування, агресування, фобіювання. Базові потреби (у виживанні і відтворенні; у належності (любити, співпрацювати, ділити); в могутності; в свободі; в цікавих розвагах. Картини в голові. Цілісна поведінка. Люди як системи контролю.
Нововведення:
-як люди визначають свої потреби;
-накопичення картин у голові;
-здобуття цілісної поведінки;
-виховання дітей (як навчання їх встановлювати контроль над власним життям).
Методи: початкове структурування, пояснення концепції теорії контролю, заняття безпосередньо навчанням. Важливо сформувати плани задоволення потреб та картини у головіклієнтів.
Цей напрям передбачає навчання поведінці, яка дає можливість досягти успіхів та ефективно контролювати своє життя. Відсутність виправдань і покарань виступають як головні принципи оцінки просувань клієнтів на шляху до здійснення планів.
Структура консультативного процесу може передбачати:
-включеність (демонстрування розумінняклієнту);
-сфокусованість на поведінці;
-зосередженість на теперішньому;
-створення ціннісних суджень, планів, прийняття зобов’язань, відмова від пошуку виправдань, виключення покарань (варто просто враховувати помилки у процесі виконання плану навчання).
Сфери використання: сімейне та групове консультування, робота зі шкільними адміністраторами та викладачами (щоб допомогти учням).