План

1. Якісні та кількісні форми психодіагностики

2. Основи психодіагностичної цілі дослідження особистості

Список використаної літератури

1. Якісні та кількісні форми психодіагностики.

Психодіагностика — це галузь психологічної науки і одночасно найважливіша форма психологічної практики, яка пов'язана з розробкою і використанням всіляких методів розпізнавання індивідуальних психологічних особливостей людини. Сам по собі термін діагноста утворений від відомого грецького коріння (діа і гнозіс) і буквально тлумачиться як розрізняльне пізнання.

Термін діагноста в даний час активно використовується не лише в психології і педагогіці, але і в медицині, в техніці, в інших галузях науки і суспільної практики. Згідно сучасній загальнонауковій виставі, під терміном діагноста мають на увазі розпізнавання стану певного об'єкту або системи шляхом швидкої реєстрації його істотних параметрів, і подальшого віднесення до певної діагностичної категорії з метою прогнозу його поведінки і ухвалення рішення про можливості дії на цю поведінку в бажаному напрямі. Відповідно, про психодіагностику ми говоримо тоді, коли йдеться про особливого роду об'єктах діагностичного пізнання — про наділених психікою конкретних людей.

Якщо розглядати систему навчання дітей по аналогії з системою управління, то психодіагностику слід вважати найважливішим засобом забезпечення так званого зворотного зв'язку — засобом інформаційного забезпечення будь-якого педагогічний го дії. У цій логіці будь-яка педагогічна дія повинна починатися із збору психодіагностичної інформації (для того, щоб здійснити обгрунтований вибір найбільш адекватної дії) і завершуватися повторним психодіагностичним обстеженням (для порівняння реального і бажаного результату дії). Звичайно, в педагогічній практиці цикл дія — вимір результату не може вироблятися щодня і займає, як правило, місяці і навіть роки. Але від цього аналогія між педагогікою і принципами теорії управління не втрачає свою силу. (Обмовка: абстрагуємося в цьому контексті тимчасово від відомої специфіки педагогічної взаємодії, в якій об'єкт управління — дитя, — є не цілком об'єктом, а швидше повноправним активним учасником, суб'єктом спільного процесу).

Всі ми в ролі пацієнтів ще з дитинства стикалися з діагностикою в медицині. По комплексу ознак-симптомів лікар ставить хворому діагноз, тобто відносить його захворювання до певної діагностичної категорії, для якої, як правило, відоме оптимальне лікування — перелік і порядок прийому ліків і інших лікувальних процедур. У техніці будь-який агрегат проходить через особливу технічну діагностику — випробовується на особливих тестових стендах. Це дозволяє виявити приховані дефекти у виробі і усунути їх ще до введення пристрою в експлуатацію. Перехід від поверхневих, спостережуваних симптомів і ознак до діагностичного виводу в науковій психодіагностиці вимагає вживання особливих методик і процедур — вимірювальних тестів і якісно-кількісних експертних шкал. Таким чином, до основних понять психодіагностики слід перш за все віднести діагностичні ознаки і діагностичні категорії.

Особлива популярність якісного, експертного підходу в дитячій і педагогічній психології не в останню чергу визначається наступною об'єктивною обставиною. На відміну від дорослої людини психіка дитяти відрізняється підвищеною мінливістю, оскільки він постійно інтенсивно розвивається, опановує на кожному етапі нові психічні функції, набуває нових психічних властивостей (новоутворення). Це наводить до того, що фіксований набір діагностичних властивостей, достатній для попереднього етапу розвитку, виявляється абсолютно недостатнім для наступного етапу. І навіть, якщо хтось розробляє строгу періодизацію розвитку і для кожного етапу фіксує заданий набір властивостей, то в разі конкретного дитяти виявляється не відомим, на якому етапі він знаходиться, який набір властивостей чекати в даному конкретному випадку. Тому прогностичністю діагности в дитячій психології тісно пов'язана з можливістю доповнювати кількісні стандартизовані описи якісними даними.

Така взаємодоповненість стандартизованих групових і індивідуалізованих нестандартних методів необхідна і в шкільній педагогіці, де об'єктивно поєднуються групові (ситуація спілкування з класом як з групою) і індивідуальні (позакласне спілкування) методи роботи з дітьми. При цьому зберігається загальна логіка. І у тому, і в іншому випадку діагноз виноситься на основі аналізу комплексу первинних психодіагностичних даних (ознак). Технологічні прийоми здобуття цих первинних даних і логічні правила їх синтезу в діагностичні категорії — ось головний предмет і одночасно продукт розвитку наукової психодіагностики.

У найлогічніше строгій, узагальнено-формалізованій формі ці логико-методичні принципи відбиті в психометриці — математизованій технології створення стандартизованих, вимірювальних психодіагностичних методик. Сучасна психометрика вимагає, аби будь-який тест, що претендує на те, аби вважатися науковим, володів необхідними психометричними властивостями. Це властивості валідності, надійності, репрезентативності. У психометриці обгрунтовані певні правила і методи вимірювання вказаних психометричних властивостей, тестів. Дотримання цим правилам і методам забезпечує об'єктивний контроль за мірою науковості, будь-якого нового запропонованого тесту, а також за мірою реальної цінності старого тесту, який сповна може по певних причинах застаріти і перестати працювати правильно.

Отже, в психології психодіагностика служить своєрідним мостом між наукою і практикою: наукою про індивідуальні психологічні відмінності (диференціальна психологія) і практикою постановки психологічного діагнозу. Як і у сфері точних наук, в психології це з'єднання наукових знань і практичних завдань досягається не безпосередньо, а на основі технології. Таким чином, будучи технологічною дисципліною, психодіагностика виконує в психології роль, багато в чому аналогічну тій, яку виконує технічна метрологія у фізико-технічних науках або медична діагностика в медико-біологічних науках.

Системна будова психодіагностики, як інтегративної науково-технологічної дисципліни, для простоти розуміння можна було б образно представити так: голову психодіагностики утворюють научні теорії в області диференціальної психології; тулуб психодіагностики утворює репертуар конкретних методик (тестових і оцінних шкал), ноги — це математизована технологія конструювання тестів (психометрика), руки — це прикладні моделі і методи практичної психології (в даному випадку педагогічні для психологотипу теорії і технології), вказуючі на схему вживання психодіагностичних методик для вирішення конкретних практичних завдань (діагностограми). Будь-який крен, що виражається в переважній увазі до розвитку якогось одного з компонентів r єдиного організму психодіагностики, призводить до неминучого зниження ефективності функціонування всього апарату психодіагностики як цілого.

Центральним і найбільш універсальним (родовим) поняттям диференціальної психології є поняття психічної властивості. Частним випадком психічних властивостей, стабільних в часі, є риси особи. У тих випадках, коли від рівня розвитку певної риси залежить досягнення індивідом визначеного нормативно заданого результату (рішення учбової задачі, зокрема), ми говоримо про здатність особи. Коли рівень риси не впливає на досягнення результату, а зумовлює лише вибір способу його досягнення, ми говоримо про стильову рису. Сукупність стильових рис визначає індивідуальний стиль поведінки або діяльності. Риси, що впливають на спрямованість діяльності, називаються мотиваційними. Психічні властивості-явища, динамічні в часі (нестабільні), формують те, що ми називаємо психічними станами (стан тривоги, наприклад). Таким чином, з відомою долею спрощення можна сказати, що всі приховані чинники, на які направлена діагностика в психології, є або здібностями, або стильовими, або мотиваційними рисами особи, або психічними станами. 

Характеристики работы

Контрольная

Количество страниц: 16

Бесплатная работа

Закрыть

Психодиагностика 6

Заказать данную работу можно двумя способами:

  • Позвонить: (097) 844–69–22
  • Заполнить форму заказа:
Не заполнены все поля!
Обязательные поля к заполнению «имя» и одно из полей «телефон» или «email»

Чтобы у вас была возможность удостовериться в наличии вибраной работы, и частично ознакомиться с ее содержанием,ми можем за желанием отправить часть работы бесплатно. Все работы выполнены в формате Word согласно всех всех требований относительно оформления работ.